Відповідаємо на запитання: як організувати інклюзивне навчання в школі. Частина 2

14 Січня 2020 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

До Вашої уваги публікуємо серію онлайн-трансляцій з експертами з інклюзії, під час яких вони відповідають на запитання читачів. Цього разу на запитання про організацію інклюзивного навчання відповідала заступниця директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи №8 у Хмельницькому Валентина Маланчій. Це – друга текстова частина її відповідей.

Дивіться також першу текстову частину відповідей

Її заклад – один з небагатьох в Україні, який розпочав інклюзивне навчання понад 10 років тому. Зараз там інклюзивні не лише початкові класи.

У цій добірці про таке:

• де обліковуються проведені уроки і корекційно-розвиткові заняття в інклюзивному класі;
• скільки коштів виділяється на дитину на рік для придбання засобів корекції;
• чи отримує доплату заступник директора, який опікується інклюзивною освітою;
• як правильно нараховувати надбавку вчителю за роботу в інклюзивному класі, якщо у класі 30 дітей і з них одна з ООП;
• чи можна учня 3-го інклюзивного класу, який не засвоїв свою ІПР, бо відстає в розвитку на 2 роки, переводити до 4 класу;
• хто має працювати з дитиною з ООП, якщо їй призначили роботу з дефектологом, проте у школі немає такого спеціаліста;
• чи може школа взяти у штат логопеда на пів ставки, якщо для спеціаліста немає більше навантаження;
• як правильно скласти графік роботи практичного психолога закладу;
• чи треба складати ІПР на всіх дітей на педагогічному патронажі;
• чи може дитина бути на інклюзивному навчанні, якщо взагалі не розмовляє, не розуміє і не виконує команд щодо підготовки до уроку тощо;
• де можна знайти точний перелік документації, потрібної для асистента вчителя;
• на який час дається асистент вчителя;
• що робити, якщо дитина має ознаки розладу аутистичного спектру, але батьки проти додаткового обстеження і налаштовані агресивно;
• що записувати в журнал обліку робочого часу;
• через який час із дитини можуть зняти інклюзію;
• чи може дитина із затримкою психічного розвитку відвідувати уроки іноземної мови у своєму класі.

– Де обліковуються проведені уроки і корекційно-розвиткові заняття в інклюзивному класі?

Інклюзивний клас – це такий самий клас, як і будь-який інший. Усі уроки, проведені в ньому, обліковуються у класному журналі. Проте виникає питання: що робити, якщо дитина має інтелектуальні порушення і тема її уроку відрізняється від теми всього класу. Ми у класних журналах записуємо теми тих уроків, які проводяться із класом. Чому? Якщо ми запишемо дві теми уроку в одну клітинку журналу – для економічної перевірки це буде означати, що ми провели два уроки, хоча урок був один.

Коли розробляли Положення про організацію інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, яке активно обговорювалося в травні цього року, порушувалося питання обліку уроків і корекційно-розвиткових занять в інклюзивних класах. Адже на сьогодні не існує єдиної форми цього журналу, кожна школа, яка проводить корекційно-розвиткові заняття, сама виготовляє цей журнал або бере інший журнал і перерозподіляє його.

Нам представники міністерства освіти і науки обіцяли, що в новому Положенні, яке, ми сподіваємося, буде скоро, будуть нові зразки журналів і журнали для обліку корекційно-розвиткових занять. Зараз у нашій школі ми заводимо окремі журнали для занять, які проводяться за кошти освітньої субвенції, і окремо для тих, що проводять спеціалісти, які входять у штат школи.

– Скільки коштів виділяється на дитину на рік для придбання засобів корекції?

Кошти, передбачені освітньою субвенцією для підтримки інклюзивної освіти, виділяються один раз на календарний рік. Для закладів загальної середньої освіти у 2020 році вони становлять 21,3 тисячі гривень на одну дитину з ООП на рік.  З них 30% – на оснащення, 70% – на корекційно-розвиткові заняття.

Щодо самих корекційних засобів, які можна придбати: ви не можете купити будь-що, що вам сподобалося, а тільки те, що є в обов’язковому переліку. Перелік затверджений наказом МОН №414 від 23 квітня 2018 року.

– Чи отримує заступник директора, який опікується інклюзивною освітою, доплату?

На законодавчому рівні такий заступник доплату не отримує. Тобто він працює на загальних підставах і виконує всі організаційні питання без додаткової оплати. Це не завжди справедливо, адже у школах, де дітей на інклюзивній формі навчання мало – це не таке велике навантаження на адміністратора. У великих школах, наприклад, як наша, де 43 дитини з ООП, це означає 43 індивідуальних розклади, 43 ІПР, 43 помножити на 3 засідання команд супроводу дитини і багато інших нюансів.

Ми про це неодноразово запитували представників МОН – це питання зараз на доопрацюванні.

– Як правильно нараховувати надбавку вчителю за роботу в інклюзивному класі, якщо у класі 30 дітей і з них одна з ООП? Згідно із законодавством, є поділ на групи учнів на іноземну, українську мови та інформатику. Чи правомірно виплачувати доплату обом вчителям, якщо дитина лише в одній групі? Якщо дитина з ООП не відвідує години іноземної мови, чи правомірно виплачувати доплату вчителю іноземної мови?

Цю доплату регулює постанова Кабміну від 25 серпня 2004 року №1096. У ній вказано, що за роботу в інклюзивних класах або у групах у закладах дошкільної освіти, закладах загальної середньої освіти, у закладах профтех і вищої освіти встановлюється надбавка у граничному розмірі 20%. Це максимальний розмір, але він може бути і 5%, 10% чи 15%. Це залежить від того, як ваш засновник виплачує зарплатню, скільки коштів він має.

Доплату встановлюють педагогічним працівникам та помічникам вихователів тільки за години роботи у цих групах. Тобто, якщо дитина з ООП не відвідує урок іноземної мови, а весь клас відвідує, то вчитель не має права на цю надбавку. Тому що він безпосередньо з цією дитиною не працює.

Так само, якщо цей клас ділиться на дві групи під час вивчення певних предметів, то доплату 20% одержує той учитель, у групі якого ця дитина. Адже ця доплата – фінансове зацікавлення вчителя в тому, що він створює, адаптує календарне планування, продумує план уроку, виготовляє наочні посібники для уроку..

– Чи можна учня 3-го інклюзивного класу, який не засвоїв свою ІПР, бо відстає в розвитку на 2 роки, переводити до 4 класу?

Команда, яка працює з дитиною, має зустрічатися принаймні тричі протягом навчального року, щоб обговорити ІПР. Перший раз – на початку навчального року, коли документ створюється, другий – у кінці першого семестру на канікулах перед початком другого і третій раз – у кінці навчального року.

Якщо ж ви бачите, що дитина не засвоює того, що для неї планувалося, не може виконати всіх завдань, які потрібно, засідання команди супроводу можна робити частіше, за потребою, і коригувати ІПР – тобто змінювати цілі, завдання, не дивлячись на те, наскільки років відстає дитина від своїх однокласників із нормотиповим розвитком.

Але водночас є документ, згідно з яким ми можемо залишити дитину ще раз навчатися в тому ж класі. Це постанова Кабміну №585 від 23 квітня 2003 року (зі змінами та доповненнями). У ній сказано, що для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних класах у закладах загальної середньої освіти, тривалість здобуття початкової і базової середньої освіти, тобто з 1 до 4 класу і з 5 до 9, може бути продовжена на 1 рік на кожному з рівнів освіти з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії дитини. Рішення про продовження затверджується наказом керівника закладу освіти на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП.

Тобто ІПР бажано переглядати частіше, ніж тричі на рік, якщо ви бачите, що є проблема. Якщо дитина не засвоїла запланованого матеріалу  і ви вважаєте за потрібне залишити її на повторний курс, то це правомірно – це рішення ви можете узгодити з батьками

– Дитині з ООП призначили 2 години з дефектологом, а такого немає навіть за сумісництвом. Хто має право виконувати ці обов’язки і чи потрібна заміна?

Якщо у вас мало дітей з ООП, то, звісно, дефектолога у закладі освіти не буде, але ці корекційно-розвиткові заняття повністю може провести психолог. Тому що психолог переважно є в кожній школі. Якщо ж і психолога немає, потрібно звернутися до ІРЦ, за яким дитина закріплена територіально, – там є такий спеціаліст, і він буде надавати цю освітню послугу, поки він не з’явиться у школі.

Запросити спеціаліста можна і з приватної організації. З ним складається угода про співпрацю, у кінці кожного місяця заповнюється акт виконаних робіт, згідно з яким і оплачується робота. Зразки цих документів є в додатках до постанови Кабміну від 14 лютого 2017 р. № 88 “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами”.

– У школі 4 дітей на інклюзивній формі навчання за висновками ІРЦ. Діти потребують 15 годин корекційно-розвиткових занять з логопедом і дефектологом. Залучених спеціалістів на таку кількість годин немає. Чи має право школа взяти у штат логопеда та на яку ставку – на 0,5 чи на цілу? І чи має цей спеціаліст працювати з іншими дітьми у школі?

Це питання прописано в наказі МОН №90 від 1 лютого 2018 року. Там сказано, що у школах, в яких навчання дітей з особливими освітніми потребами організоване в інклюзивних класах, для проведення корекційно-розвиткових занять, що визначені індивідуальною програмою розвитку, можуть вводитись посади вчителів-дефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога) за наявності навантаження не менше ніж 9 навчальних годин на тиждень, виходячи з норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень.

Тобто, починаючи від кількості пів ставки ви можете спеціаліста брати необхідного спеціаліста на роботу. Єдине – цей спеціаліст передбачений для роботи з дітьми з ООП. На скільки його брати – на пів ставки чи на цілу? Не обов’язково брати так, ви можете його тарифікувати цими ж 15-ма годинами, що у вас є, і проводити людині оплату.

– Я працюю практичним психологом у закладі освіти, у мене одна ставка, 40-годинний робочий тиждень. За цивільно-правовою угодою проводжу 4 години корекційно-розвиткових занять з учнями з ООП. Як мені правильно скласти графік роботи практичного психолога закладу?

Корекційно-розвиткові заняття проводить не тільки вчитель-дефектолог, але й може проводити практичний психолог, який є у школі. Практичний психолог при тому, що має 40-годинний робочий тиждень, має право на рік проводити 240 годин інших занять. Це передбачає Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, яка була затверджена ще у 1993 році.

Те, що ви проводите 4 заняття на тиждень у свій робочий час, не означає, що ви повинні продовжувати свій робочий день на ці 4 години. Тому складайте графік так, як вам зручно для роботи.

– Чи має складати ІПР на всіх дітей на педагогічному патронажі? Чи створюється для дітей на патронажі команда психолого-педагогічного супроводу? Якщо ні, хто складає ІПР?

Індивідуальна форма навчання тому і називається індивідуальною, що відрізняється від інклюзивної. Для дітей на індивідуальній формі навчання не складають ІПР. У них є індивідуальний навчальний план із переліком своїх дисциплін. У нього входять також і корекційно-розвиткові заняття.

– Якщо дитина взагалі не розмовляє, не розуміє і не виконує команд щодо підготовки до уроку тощо, чи може вона бути на інклюзивному навчанні?

Наше законодавство не визначає жодних перешкод, щоб діти перебували на інклюзивній формі навчання. А те, як вона буде працювати у класі, залежить від того, як адміністратори закладу освіти організують цю роботу. Якщо дитина настільки складна, то, звісно, краще, щоб у класі був асистент дитини – людина, яка не входить до штату працівників школи. Вона не отримує зарплатню від школи, але батьки дитини можуть запросити будь-кого, можуть і самі бути асистентом дитини.

Також це і питання часу – наскільки швидко ця дитина навчиться готуватися до уроків, сприймати команди. Значить, першими цілями такої дитини будуть не освітні, а адаптація в соціумі.

– Де можна знайти точний перелік документації, потрібної для асистента вчителя? Бажано з прикладами оформлення.

Типового переліку, затвердженого МОН чи іншою установою, не існує, але асистенти вчителів мають вести певну документацію. У нашій школі ми робимо так: із того, що вони записують кожного дня, ми роздрукували бланки, підшили їх в один журнал, і асистенти вчителя мають індивідуальний журнал.

Перелік пропоную такий:

1. Графік роботи асистента вчителя.
2. Розклад уроків та корекційно-розвиткових занять учнів з ООП, що навчаються у ввіреному йому класі.
3. Індивідуальні програми розвитку учнів з ООП.
4. Щоденний план роботи асистента вчителя.
5. Портфліо учнів з ООП.

– На який час дається асистент вчителя?

Асистент вчителя закріплений за інклюзивним класом. Він працює у класі доти, поки в ньому є діти з ООП.

– Що робити, якщо дитина має ознаки розладу аутистичного спектру, але батьки проти додаткового обстеження і налаштовані агресивно?

Потрібно пам’ятати, що головне слово – все-таки за батьками. Якщо батьки мають бажання пройти обстеження в ІРЦ і одержати витяг, то вони це роблять. Якщо вони цього не хочуть, то змусити ви їх не можете.

Але ви можете з ними провести інформаційну кампанію. Ви можете їм пояснити, що інклюзивна форма навчання – це не погано, це не нав’язування ярликів, а тільки допомога їхній дитині, щоб вона розвивалася краще.

– У журнал обліку робочого часу записують тільки уроки, на яких є асистент вчителя, чи всі інші форми роботи: співпраця з учителями, методична робота тощо?

У журнал ми записуємо всі види роботи: і консультування батьків, і методичну роботу, і співпрацю з учителями. Єдине – все-таки максимум часу має бути відведений на супровід дітей під час уроків.

Що я маю на увазі? Тижневе навантаження асистента вчителя – 25 годин на тиждень. У початковій школі тижневе навантаження дитини – менше, ніж 25 годин. Тому виникає питання, що буде робити асистент вчителя в інші, наприклад, дві чи три години. Ці 2-3 години – це методична робота, співпраця з учителем, планування уроків на наступні дні, співпраця з батьками, і він може записати це в журнал.

У школі 2-3 ступенів тижневе навантаження на дітей досить велике. Тобто тут, навпаки, у нашій школі ми намагаємося, щоб 25 годин асистент вчителя супроводжував дитину в класі, а вже методичну роботу і все інше в них не входять.

– Через який час із дитини можуть зняти інклюзію?

Інклюзивне навчання починається тоді, коли у школи є витяг ІРЦ (чи може бути навіть витяг ПМПК). Якщо цей витяг безстроковий, тобто там не написано, до якої дати він діє, значить він буде чинним до того часу, поки дитина навчатиметься у школі. Якщо ж у витязі прописано строки – до кінця такого-то навчального року або на такий-то період, тоді інклюзивне навчання буде діяти той період часу, який там прописано.

– Чи може дитина із затримкою психічного розвитку відвідувати уроки іноземної мови в своєму класі?

Може. Крім того, що може, – ще й повинна. Просто там кількість годин іноземної мови зменшена. У класі – три, а в таких дітей – дві години на тиждень. Проте я притримуюсь такої думки: якщо батьки хочуть, щоб дитина відвідувала всі три уроки і не вбачають у цьому перевантаження дитини, чому б ні? У такому випадку потрібно написати заяву на ім’я директора з проханням, щоб дитина відвідувала додатковий урок.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

“Нова українська школа”