Відповідаємо на запитання: як організувати інклюзивне навчання в школі. Частина 1

13 Січня 2020 Друкувати цю новину

До Вашої уваги публікуємо серію онлайн-трансляцій з експертами з інклюзії, під час яких вони відповідають на запитання читачів. Цього разу на запитання про організацію інклюзивного навчання відповідала заступниця директора з навчально-виховної роботи спеціалізованої школи №8 у Хмельницькому Валентина Маланчій.

Її заклад – один з небагатьох в Україні, який розпочав інклюзивне навчання понад 10 років тому. Зараз там інклюзивні не лише початкові класи.

У цій добірці про таке:

  • чи можна замінити асистента вчителя, якщо немає співпраці з батьками і контакту з дитиною;
  • чи можна розділити ставку асистента вчителя на двох учителів;
  • чи правомірно брати асистента вчителя за строковим договором на рік;
  • чи є інклюзія під час ГПД;
  • як складати календарні плани в інклюзивному класі;
  • чи входять години додаткових корекційних занять у години ІПН;
  • скільки годин на тиждень слід відводити на корекційно-розвиткові заняття;
  • яке граничне тижневе навантаження може бути в дитини з ООП;
  • як узгодити індивідуальний план дитини з ООП з розкладом класу;
  • чи можна дитині, якій прописано навчання за спеціальною програмою, навчатися за програмою для закладу загальної середньої освіти;
  • чи може директор школи коригувати ІПР;
  • як бути, якщо батьки наполягають на проведенні додаткових корекційно-розвиткових занять під час уроків;
  • чи можна організувати інклюзивне навчання посеред року;
  • чи можуть діти з ООП навчатися в 10-11-х інклюзивних класах;
  • що робити, якщо вчителька каже, що асистент із дітьми з ООП заважають на уроці.

– Чи можна замінити асистента вчителя, якщо немає співпраці з батьками дитини з ООП, контакту з дитиною? Дитина закривається, не сприймає допомоги асистента, не хоче йти до школи.

Асистент вчителя не працює сам із дитиною з ООП. Він – частина великої команди, до якої входять: класний керівник, учитель-предметник (у старшій школі), член адміністрації школи, вузькі спеціалісти (вчителі-дефектологи, логопеди, психологи, вчителі-реабілітологи).

Якщо асистент вчителя не знаходить контакту з дитиною, то перші, до кого він має звернутися, – її батьки. Адже ніхто не знає свою дитину так, як її мама чи тато. Вони знають сильні сторони дитини, що її турбує, як підібрати ключики, що не завжди можна побачити у школі.

Не думайте, що батьки стоять по іншу сторону. Вони – рівноправні члени освітнього процесу, і потрібно прислухатися до їхньої думки.

Якщо ж контакту немає ні з батьками, ні з дитиною, то можливий варіант, що асистента вчителя змінюють. Асистент вчителя, хоч це і педагог із вищою освітою, – теж людина, яка має свій характер, свої особливості.

Ми, наприклад, можемо поміняти асистентів між класами, бо в нас 20 інклюзивних класів у закладі освіти. Таким способом намагаємося знайти якнайкращі шляхи для співпраці і для того, щоб надати якісні освітні послуги дітям.

– Чи можна розділити ставку асистента вчителя на двох учителів?

Ставка асистента вчителя – 25 годин на тиждень. Розділити її можливо. Якщо дві людини будуть працювати почергово, то й оплата буде ділитись.

Проте потрібно дивитися, чи це буде зручно для дитини. Адже діти звикають до дорослих. Особливо діти з інтелектуальними порушеннями. Не завжди вони готові працювати з кількома різними асистентами.

– Чи правомірно брати асистента вчителя за строковим договором на рік і так щороку?

Наше законодавство цього не забороняє. У нашій школі ми теж це практикуємо. Чому? Ми не можемо передбачити наперед, скільки потрібно ставок асистента вчителя в подальшому. Якщо взяти цю людину на постійне місце роботи, навіть через рік може постати питання, що ми не маємо можливості забезпечити їй місце роботи.

Якщо ж ми не плануємо залишати працівника на наступний навчальний рік і хочемо закінчити строковий договір, то, згідно з трудовим законодавством, ми повинні попередити людину за два місяці, щоб вона могла знайти нову роботу.

– Працюю вихователем групи подовженого дня на пів ставки. Наповнюваність групи – 30 учнів 1-5 класів, з них четверо – на інклюзивній формі навчання. Двоє першокласників, двоє навчаються в 2 класі. Асистента немає. Керівництво пояснює це тим, що на групі подовженого дня не відбувається навчального процесу. Наскільки це правомірно?

Якщо дитина перебуває на інклюзивній формі навчання, то вона має право також і перебувати на групі подовженого дня. Відмова неправомірна. Ви маєте право звернутися до органів управління освітою, щоб задовольнити цю потребу.

Асистент вчителя, який працює із класом та має тижневе навантаження 25 годин, не може працювати ще й на групі подовженого дня. Для цього законодавство передбачає асистента вихователя.

Нещодавно затвердили Порядок створення груп подовженого дня в державних і комунальних закладах загальної середньої освіти (наказ МОН №677 від 25 червня 2018 року). Пункт 7 цього порядку вказує, що діти з ООП мають право перебувати на групі подовженого дня. Там сказано, що особистісно-орієнтоване спрямування освітнього процесу для дитини з тяжкими порушеннями, а також із порушеннями інтелектуального розвитку в інклюзивній групі продовженого дня забезпечує асистент вихователя.

Тобто, асистент вихователя передбачається не для всіх дітей, як зрозуміло з цього пункту. Оскільки є можливість ввести цю ставку в штат закладу загальної середньої освіти, вам потрібно звертатися до органів управління освіти, щоб вам допомогли в цьому питанні.

– У 1 класі буде навчатися дитина з тяжкими порушеннями мовлення. Як складати календарні плани?

Коли дитина з ООП приходить до школи і її батьки починають розмову, що їй потрібен додатковий супровід команди, то один із перших, хто має включитися, – учитель. Якщо це початкова школа, то вчитель початкових класів. Чому? Тому що діти, які мають ООП, навчаються за іншими навчальними програмами, ніж решта класу.

Якщо це дитина з тяжкими порушеннями мовлення, то я рекомендую зайти на сайт МОН. Там є типові програми для всіх класів для всіх типів ООП. Користуючись цією навчальною програмою, потрібно скоригувати свої навчальну діяльність і календарне планування. Це повинен зробити безпосередньо вчитель.

Якщо ми говоримо старшу школу, де є вчителі-предметники, кожен учитель, який працює в інклюзивному класі, має перед початком викладання ознайомитися з особливостями класу, знайти програму для свого предмету і узгодити календарне планування зі спеціальною програмою.

– Чи входять години додаткових корекційних занять у години індивідуального навчального плану дитини на інклюзивному навчанні?

Індивідуальний навчальний план – це перелік освітніх дисциплін, де вказано, скільки навчальних годин на тиждень повинна відвідати дитина. До навчального плану входять корекційні години. Єдине, на чому я хочу наголосити, – корекційно-розвиткові години, як і уроки фізкультури, не входять у гранично допустиме навантаження на учня.

– Скільки годин на тиждень слід відводити на корекційно-розвиткові заняття в інклюзивному класі?

Корекційно-розвиткові заняття визначаються не під клас, а під дитину. Вона проходить обстеження в ІРЦ, де їй дають витяг. У ньому прописано, скільки годин корекційно-розвиткових занять і яких саме дитина повинна мати протягом тижня.

Про рекомендовану кількість можна прочитати і в постанові Кабміну від 9 серпня 2017 року №588. У ній указано, що дітям, які мають порушення опорно-рухового апарату, затримку психічного розвитку, порушення слуху, зору, легкі інтелектуальні порушення рекомендується від 3-х до 5-ти корекційно-розвиткових занять на тиждень.

Дітям незрячим, з порушенням слуху, з тяжкими порушеннями мовлення, розладами аутистичного спектру, з комплексними складними порушеннями  від 5-ти до 8-ми. А от щодо конкретної дитини ви прочитаєте у витягу ІРЦ.

– Яке граничне тижневе навантаження може бути в дитини з ООП (тяжке порушення мовлення)?

Воно прописано в навчальних планах, що містяться в типових освітніх програмах для спеціальних шкіл. Крім того, що ми опираємося на порушення здоров’я дитини, ми ще повинні знати, в якому вона класі. Чим дитина молодша, тим гранично допустиме тижневе навантаження нижче.

– Як узгодити індивідуальний план дитини з ООП із розкладом класу, в якому вона навчається? Наприклад, у дитини з легким інтелектуальним порушенням 8 годин трудового навчання, а в класу тільки одна. Хто і як проводить інші 7 годин?

Багато нюансів організації інклюзивного навчання у школі ще не прописані в законодавстві. Саме це питання ще потребує доопрацювання. Чому? Коли адміністратор школи (найчастіше заступник директора) складає навчальний план для дітей з ООП, він бере два навчальних плани – для закладів загальної середньої освіти і для спеціальних шкіл. Тоді він складає для дитини її індивідуальний навчальний план, який буде відрізнятися і від того, і від того.

Дуже добре, якщо збігається кількість годин, наприклад, української мови, математики, музичного та образотворчого мистецтв. Але є питання, коли кількість годин різна. Якщо наприклад, усі вивчають всесвітню історію двічі на тиждень, а дітям із затримкою психічного розвитку пропонується тільки один раз, постає питання, чим дитина буде зайнята, коли весь клас вивчає історію?

Як із цієї ситуації виходимо ми? Якщо кількість годин на тиждень більша у спеціальній програмі, дитина відвідує рівно стільки уроків, скільки відвідує весь клас. Тому що, аби покрити цю різницю, ми не маємо спеціаліста і джерел фінансування. Учитель може провести ці додаткових 6 уроків, але їх ніхто не оплатить. Тому ми мусимо зменшувати ці години.

Коли ж у дитини з ОПП менше уроків із певного предмету, то в розкладі з’являються пробіли. У них ми вставляємо корекційно-розвиткові заняття. Тобто дитина отримує корекційно-розвиткові послуги не після уроків, а під час – коли весь клас зайнятий іншим предметом.

– Чи можна дитині, яка перебуває на інклюзивному навчанні і має витяг ІРЦ, де прописано навчання за спеціальною програмою, навчатися за програмою для закладу загальної середньої освіти?

Ні, не можна, тому що ця програма суттєво відрізняється. Можуть бути інші навчальні дисципліни, інша кількість. Навіть якщо дисципліни такі самі, за змістом вони будуть відрізнятися.

– Чи може директор школи коригувати ІПР?

Це документ, який складається колективно. У нього немає єдиного автора. Над індивідуальною програмою розвитку дитини працюють усі спеціалісти, які залучені до роботи з нею: вчителі-предметники, асистенти вчителя, корекційні педагоги, вчителі-дефектологи, вчителі-реабілітологи, психологи, соціальні педагоги тощо.

Директор школи або заступник – також члени цієї команди, вони мають право коригувати цей документ, якщо це необхідно, але це має бути рішення всієї команди супроводу.

– Як бути, якщо батьки наполягають на проведенні додаткових корекційно-розвиткових занять під час уроків. Дитина має 5-6 уроків плюс корекційні заняття, через що швидко стомлюється.

Корекційні заняття не входять у гранично допустиме навантаження. Переважно, якщо подивитися на навчальні плани закладів загальної середньої освіти, скомбіновані з типовими планами спеціальних закладів, вони не переступають тижневе навантаження. Але якщо дитина втомлюється, то батьки мають право відмовитись від корекційно-розвиткових занять, аби зменшити навантаження на дитину.

Якщо ж вони хочуть збільшити кількість корекційно-розвиткових занять, школа, на жаль, не має можливості оплачувати роботу цих спеціалістів. Якщо вони мають бажання одержати додаткові корекційні послуги, пропонуйте батькам звертатися в інші установи, які нададуть їм цю послугу (наприклад, в ІРЦ).

– Чи ми можемо організувати інклюзивне навчання посеред року?

Я чула хибну думку, що якщо батьки дітей з ООП не повідомили адміністрацію школи до 1-го вересня про те, що така дитина буде навчатися, то школа має право відмовити їй в інклюзивному навчанні, мотивуючи тим, що батьки не вклалися у строки.

Насправді це не так. Більшість дітей на інклюзивному навчанні одержали витяги ІРЦ не влітку, а посеред навчального року. У будь-який момент, коли дитина отримує цей документ, батьки можуть звернутися до школи з тим, що дитині потрібні супровід асистента вчителя, робота з учителем-дефектологом чи логопедом – і школа зобов’язана прийняти ці документи та організувати якнайшвидше всі умови.

– Чи можуть діти з ООП навчатися в 10-11-х інклюзивних класах?

У нашій школі третього ступеня щороку є 1-2 дитини, які мають ООП. Проте не всі учні можуть навчатися у школі 3-го ступеня на інклюзивній формі. Зокрема, це можуть бути діти з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату.

У наказі МОН №668 від 21.06.2018 року, яким затверджено типову освітню програму спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня для дітей з ООП і яким ми керуємось під час складання індивідуальних навчальних планів учнів з ООП 11-х класів, є навчальні плани лише для учнів сліпих та зі зниженим зором, глухих, зі зниженим слухом, з порушеннями опорно-рухового апарату.

Якщо подивитися на документацію, яка регламентує проходження ЗНО, то ви побачите, що для таких дітей створюються умови, щоб скласти його якомога краще і найзручнішим способом.

Якщо це діти з порушеннями слуху, то цього року вони будуть складати аудіювання з іноземної мови, прочитавши текст. Для дітей із порушеннями зору завдання передруковують шрифтом Брайля. Для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату (і не тільки) пропонується супровід у пункті тестування. Для них також за бажання продовжується тривалість виконання роботи на 30 хвилин. Якби ці діти не навчалися в старшій школі, то цього всього не було би.

– Працюю асистентом вчителя у 2 класі з двома дітьми з ООП (інтелектуальні порушення). Учителька каже, що ми з ними заважаємо на уроці, бо вони ще не знають усіх букв і рахують тільки в межах десяти, і то тільки за допомогою пальців чи паличок. А весь клас уже вільно читає і рахує в межах сотні. Учителька вимагає, щоб ми на уроках української мови, читання та письма і математики виходили в інший клас. Чи правомірно це? Як мені діяти в такій ситуації?

Те, що тут описано, – не інклюзивне навчання, а відокремлення дитини від класу. Суть інклюзивного навчання в тому, що дитина має право навчатися зі своїми однолітками у школі, що розташована в мікрорайоні її проживання. І школа повинна створити всі умови для цього.

Навчання з однолітками має на увазі те, що дитина перебуває на всіх уроках разом з усім класом, а вже вчитель, який викладає в цьому класі, повинен потурбуватися, щоб усі матеріали, вся інформація були або адаптованими, або модифікованими. Безпосередньо сам учитель відповідає за навчання всього класу і дітей з ООП зокрема.

Асистент вчителя – його помічник, який повинен допомогти адаптувати матеріали, має за необхідності допомогти розробити наочний матеріал. На уроці, використовуючи наочний матеріал, який вони виготовили разом, запропонувати дитині, можливо, не таке завдання, як виконує весь клас. Якщо діти з ООП рахують у межах десяти, а весь клас – у межах ста, значить вчителька повинна підготувати індивідуальні завдання для цих дітей, а асистент – виконає ці завдання з цими учнями, поки весь клас буде працювати з учителем.

Учителька, яка працює в цьому класі, не розуміє суті інклюзивного навчання. Тому я рекомендую звернутися насамперед до методичної літератури. Є багато методичних посібників, з яких можна поглибити свої знання. Наприклад, цейцей і цей.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Нова українська школа

  Категорія:
написати коментар

0 коментарів

Поки немає коментарів

Ви можете бути тим, хто розпочне розмову.

Додати коментар

Ваші дані будуть надійно збережені! Вашу e-mail адресу не буде опубліковано. Також інші дані не будуть передані третій особі.
всі поля обов'язкові до заповнення.