«В успіх зовсім не вірив», – луцький легкоатлет про перемогу на Дефлімпіаді

24 Листопада 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Як «кувалися» успіхи новоспеченого Заслуженого майстра спорту Дмитра Вишинського.

Ще 8 листопада, у День Дмитра, у мережі з’явилась новина про те, що луцький герой Дефлімпіади вже у 21 рік отримав найвище спортивне звання України. І це не дивувало – молодий спортсмен несподівано для багатьох здобув одразу три медалі у Туреччині.

Два «срібла» та «золото» Дефлімпіади – з колекції Дмитра Вишинського

«Від наших – не хотілося відставати»

«Спочатку ми розраховували лише на естафету (4 по 100 метрів), адже ця команда уже завойовувала золоті медалі чемпіонатів Європи та світу. На індивідуальні забіги особливих надій не було», – розповів тренер молодого спортсмена В’ячеслав Киричук. Його слова у розмові підтвердив і сам нечуючий легкоатлет. «До останнього не вірив у те, що зможу виграти стометрівку, але дуже старався та йшов до такого результату. Тим більше, що наші спортсмени демонстрували дуже хороші результати, і мені хотілося не відставати від них», – згадує Дмитро Вишинський.

У підсумку, одразу наступного дня після «золота» ще одного лучанина – Олександра Колодія – у змаганнях із кульової стрільби, луцький спринтер сенсаційно виграв фінал стометрівки. «Дуже важливо було правильно налаштуватися на такий забіг. Однак, з нервовою системою та концентрацією у Дмитра усе в порядку», – хвалить підопічного його тренер.

Дмитро Вишинський (зліва) на одному із забігів у Туреччині

Один фальстарт за десять років

У чому ж секрет такої концентрації у настільки молодого спортсмена? «Не думаю, що вік грає роль у спорті. Понад усе потрібно важко працювати, адже Дефлімпіада для нас – завершення довгого циклу тренувань, тож важливо не «загубити» усю цю роботу», – розповів Дмитро.

Насправді ж, важко працювати легкоатлет з Луцька почав ще з 2008-го року. За словами тренера, В’ячеслава Матвійовича, у тоді ще юному Дмитрові Вишинському дуже просто було розгледіти талант спринтера. «Більше того, Діма одразу ж проявив себе, як дуже дисциплінований спортсмен: на моїй пам’яті за десять років у нього був лише один фальстарт – та й той на початку кар’єри. А самі тренування він міг пропустити лише з дуже поважних причин», – відзначив наставник свого учня.

За словами тренера, чимало сприяв такому ставленню Дмитра до спорту і характер його батьків. «Насправді, вони дуже багато вклали у нього. Як наслідок, Діма й перейняв їх характер, бо залишається скромним та завжди йде до мети». Дивлячись на нашого легкоатлета, щиро віриш у такі компліменти на його адресу, а результати спортсмена говорять самі за себе…

Переможний подіум ДМитра Вишинського у турецькому Самсуні

Мета – новий спринтерський час

У наш час легка атлетика, навіть попри масовість, залишається на дальньому плані за ігровими видами спорту. І це при тому, що футболісти, баскетболісти чи волейболісти гучними успіхами тішать народ не так часто. Дмитру Вишинському легка атлетика сподобалась одразу ж після перших спостережень за нею. За його словами, він і зараз стежить за головними легкоатлетичними подіями, дивиться на кумирів, вивчає їхні рухи, психологію та мотивацію.

Взагалі, підготовці до останньої Дефлімпіади, де Дмитро Вишинський завоював золоту медаль у бігу на 100 метрів, а також срібні – у забігу на 200 метрів та естафеті, він дійсно присвячував увесь свій час. А заявка одразу на три різні дисципліни практично не давала змоги як слід спостерігати за іншими українцями на іграх. Тому й на запитання про перспективи підопічного після гучних успіхів його тренер В’ячеслав Киричук відповідає просто: «Головне – постійно тренуватися та удосконалюватися, і Дмитро сам це прекрасно розуміє. Тому, якщо він продовжить працювати над собою, зможе підняти планку своїх успіхів ще вище. Наразі ж, ставимо ціль виконати норматив майстра спорту серед здорових спортсменів та долати стометрівку за 10,7 секунди». І щось підказує, що у молодого та цілеспрямованого Дмитра Вишинського усе вийде. І ще за чотири роки медалей з Дефлімпіади він привезе не менше…

Район. Луцьк