Для багатьох малюків, які мають фізичні вади у розвитку, традиційна школа, як правило, недосяжна. Але всі вони мають право на нормальне спілкування з однолітками та гідне майбутнє. Нині освітяни напрацьовують принципи інклюзивної освіти, але до повноцінної її реалізації ще далеко. Тож, єдиним виходом для батьків особливих дітлахів залишається навчання у спеціальних закладах. На базі одного з таких — Серебрійського у Могилів-Подільському районі — відбувся міжнародний науково-практичний семінар на тему корекційної роботи та інклюзії.

Сьогодні на Вінниччині проживає понад 3 тисяч 800 дітей-осіб з інвалідністю, працює 8 спеціалізованих шкіл-інтернатів, де здобувають освіту малюки з різними вадами. У Серебрійському навчають тих, у кого на медичній картці позначка Ф 70. Сюди, після проходження психолого-медико-педагогічної консультації, направляють діток із легкою розумовою відсталістю. Хоча, дивлячись на їхні вправні рухи та гарні личка, перепитуєш себе: чи дійсно вони мають такий діагноз? Нині в інтернаті 84 малюки. У більшості є батьки, на вихідні чи свята вони мають можливість поїхати додому. Але, здебільшого, саме тут вони знаходять родинне тепло і головне — здобувають необхідні життєві навики.

Подивитись на здобутки серебрійських педагогів та вихованців приїхали колеги із Молдови. У них впровадження інклюзії розпочалось із 2004-го, але від спеціалізованих закладів поки що не відмовляються.

Молдавські педагоги були приємно вражені побаченим — облаштовані класи, затишні спальні, сучасні столярні та швейні майстерні. І хоча приміщення школи ще початку минулого століття, її колектив робить все, аби підтримувати будівлю в гарному стані. Перевага цього спеціального закладу в тому, що тут працюють професійні дефектологи та логопеди, яких у загальноосвітніх школах немає. Тож, включення таких особливих діток у звичайні колективи — перспектива не з близьких.

«ВОДТРК»