ОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ – ЦЕ ДОДАТКОВА МОТИВАЦІЯ АКТИВІЗАЦІЇ ЗУСИЛЬ НА ШЛЯХУ ДО ПОСТАВЛЕНОЇ МЕТИ

3 Березня 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Чи задумуємося ми, коли бачимо людину з інвалідністю, про можливість опинитися на її місці? Мабуть ні. Але життя інколи випробовує людину втратою найдорожчого – здоров’я. Одні сприймають це як вирок, інші, не зважаючи ні на що, вишукують різні шляхи, аби бути активними та подолати ці негаразди. Іноді труднощі людину загартовують.  Головне – вірити в себе. Про це – історія з життя Миколи Михайловича Шокуна з Бахмаччини.

Закінчивши в далекому 1975 році Конотопське професійно-технічне училище за професією столяр, свій трудовий шлях він розпочав у сільськогосподарському підприємстві СТОВ ім. Ватутіна. Повний ентузіазму та сил молодий чоловік, маючи бажання розвиватися далі, через деякий час покинув рідну домівку та влаштувався працювати столяром-верстатником на потужний завод у м. Конотопі.

Набувши досвіду, зарекомендувавши себе працьовитою, порядною та чесною людиною, Микола Михайлович отримав пропозицію роботи майстром виробничого навчання у Конотопському СПТУ № 4. Робота була до душі, мав авторитет у колег і учнів. Все було добре, поки не почало підводити здоров’я, що стало причиною звільнення. Для активної людини – це удар, який відчув і Микола Михайлович.

Однак чоловік не опустив руки, а почав активно шукати підходящу для його здоров’я роботу. Тоді у 2009 році він вперше звернувся до Бахмацького РЦЗ, а незабаром вже був працевлаштований охоронником на ТД «Статус Трейд», що у Києві. Однак, через деякий час обставини змусили його звільнитися і повернутися на малу батьківщину. У 2014 році Микола Шокун – знову клієнт служби зайнятості. Бажання працювати стимулювали його до наполегливого пошуку роботи. Він активно відвідував семінари з техніки пошуку роботи, ярмарки-вакансій. Його зусилля увінчалися успіхом. Сьогодні він працює охоронником на ПП «Атлант Бахмач». Роботою задоволений не тільки Микола Михайлович, а й керівництво підприємства.

Як бачимо, обмежені можливості – не вирок, а додаткова мотивація активізації зусиль на шляху до поставленої мети.

Чернігівський ОЦЗ