Місто літніх майданчиків

28 Липня 2016 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Поки в мерії складають «сухі» протоколи, Львів рясніє самовільно встановленими терасами

Наше місто направду заслуговує на те, аби називатися особливим. Бо тільки у Львові можна забудовувати історичну частину, яка є під захистом ЮНЕСКО. Лише у нас можна «не помічати» проблеми Грибовицького сміттєзвалища, а коли ситуація стала критичною і вимагала нагального розв’язання — вмити руки і звалити всю провину на інших. Тільки в культурній столиці України трамвайну колію на Сихів можуть будувати хтозна скільки. Лише тут, на засідання міської ради, владоможці дозволяють собі зганяти сотні силовиків, побоюючись нести відповідальність за власні вчинки. Однак стартує сезон палючого сонця, і болючих для Львова питань більшає. Бо ж вулиці міста ще й потопають у літніх майданчиках і терасах, частина з яких встановлена без жодних юридичних норм.

Ресторатори vs влада

Один, два, три, десять, п’ятдесят, сто… Львів, окрім культурних пам’яток, вражає туриста і розмаїттям закладів громадського харчування. Тут вам і ресторації, і кафе, і бари з пабами. І все, здавалося б, добре, малий та середній бізнес процвітає на славу. Однак приходить пора, коли стовпчик термометра йде вгору, і з 1 квітня до 1 листопада, в законом дозволений сезон літніх майданчиків, у рестораторів починається боротьба за своє, у буквальному сенсі слова, місце під сонцем. І боротьба не стільки між собою, скільки з міськими чиновниками.

Ресторатор Вардкес Арзуманян каже, що найбільш прикра проблема власників закладів громадського харчування, які хочуть облаштувати літній майданчик — бюрократична тяганина та корупційні моменти. «Перша найбільша проблема — то тяганина, друга проблема — нерозуміння влади, що таке літній майданчик ресторану. Я не зміг пояснити, що не може автором концепції ресторану бути ресторатор, а автором концепції літнього майданчика — чиновник або активіст. Не можна через кожних півроку бігати по кабінетах, принижуватись і благати отримати від нас гроші в міський бюджет. Ми майже 8 місяців чекали дозволу на літній майданчик. Впродовж цього часу пройшли декілька судових інстанцій, поспілкувались із великою кількістю охочих розв’язати наші проблеми за гроші й нарешті в середині червня отримали дозвіл. Ніхто ніяких термінів не витримує. Я себе заспокоюю тим, що одне те, що ми беремо дозвіл , а не «вирішуємо питання» — це вже великий плюс», — розповідає ресторатор.

Проблемно й те, що міська влада практично ніяк не веде діалогу з рестораторами, коли розробляє ті чи інші правила щодо літніх майданчиків або зміни до них. «Ми (ресторатори. — Авт.) намагались самоорганізуватися через мережу Фейсбук, запропонували чиновникам свої послуги в розробці правил розташування літніх майданчиків, але, на жаль, нас майже не чули. Нам вказували на громадських активістів, а громадським активістам, наскільки я зрозумів, вказували на нас. При цьому розробили «мертвонароджене» положення. Я сумніваюсь у тому, що хтось буде дотримуватись тих правил. Найгірше ж те, що всі власники ресторанів стали порушниками і злочинцями в очах громадськості», — додав Вардкес Арзуманян.

Однак львівські чиновники мають свою точку зору. Вони запевняють, що існує чіткий алгоритм дій, як можна отримати дозвіл на встановлення літнього майданчика. Проте, за їхніми словами, ресторатори часто йдуть проти системи і самовільно встановлюють такі об’єкти. І за це у майбутньому інколи несуть покарання.

Так, донедавна у Львові діяла спрощена процедура демонтажу незаконних літніх майданчиків. Якщо колись районні адміністрації мусили подавати до суду і чекати його рішення, то з 21 квітня поточного року робити це було необов’язково. Але такі правила у Львові протрималися недовго.

За словами директора КП «Адміністративно-технічне управління» Тараса Вітика, «21.04.2016 року ЛМР було затверджено ухвалу № 496 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 05.03.2009 року № 2452 «Про затвердження Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у місті Львові біля об’єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності». Вказаною ухвалою було змінено порядок встановлення та демонтажу літніх майданчиків у місті Львові всіма суб’єктами господарювання. На момент дії цієї ухвали КП «Адміністративно-технічне управління» демонтувало за погодженням депутатської комісії та скерованими актами від районних адміністрацій 9 відкритих літніх майданчиків. Однак 14 червня Галицький районний суд, розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом суб’єктів підприємницької діяльності, скасував затверджені зміни до цієї ухвали, посилаючись на те, що ці зміни не були опубліковані в друкованих ЗМІ».

Тож станом на сьогодні є чинною ухвала, за якою демонтаж проводиться на підставі розпорядження голови адміністрації та рішення суду. Щодо кількості самовільно встановлених літніх майданчиків інформацією більше володіють районні адміністрації. «В наших повноваженнях передбачено комісійне обстеження спільно з районною адміністрацією та представниками управління архітектури обстеження ВЛМ (відкриті літні майданчики) та притягнення до адміністративної відповідальності порушників у разі виявлення самовільно встановлених відкритих літніх майданчиків чи невідповідності до затвердженого паспорта ВЛМ. На мою думку, для оперативнішого реагування та заходів щодо самовільних відкритих літніх майданчиків нині необхідно доопрацювати зміни до ухвали з врахуванням постанови суду та розглянути їх на найближчому засіданні сесії ЛМР», — розповів Тарас Вітик.

До слова, лише Галицька райадміністрація Львова за цьогорічний сезон склала понад 30 актів про незаконно встановлені майданчики. І лише два (!) такі об’єкти були демонтовані.

А страждають незахищені

Попри всі рестораторсько-чиновницькі суперечки, є й ті, для кого літні майданчики — не просто сучасна проблема міста, а справжня перешкода для руху. Люди з особливими потребами запевняють, що попри нові правила розташування літніх майданчиків у місті, деякі власники закладів громадського харчування на них не зважають, а мерія не реагує на порушення. Тож проїхати й без того вузькими центральними вуличками на інвалідному візку просто неможливо.

«Я постійно збираюся повісити таблички-знаки на початку вулиць Братів Рогатинців та Староєврейської, як і в певних місцях площі Ринок — «Прохід тільки не для тих, хто має інвалідність», так як колись у німців писали «тільки для німців», — з іронією каже Ярослав Грибальський, керівник Львівського обласного відділення Українського фонду «Реабілітація інвалідів». — Влада затвердила документ, яким встановила, як ті столики розставляти, але ніхто цього не моніторить та не пильнує за порушниками. Чому платники податків мали купувати плитку на тротуари, якщо потім ті ж тротуари заставили столиками, а люди ходять по бруківці. Це некомфортно для звичайних людей, не кажучи вже про тих, що їздять на інвалідних візках. Є встановлені норми, що тротуар має бути вільний не менш ніж на 1 метр 50 сантиметрів. Загалом у законі є норма про 1 метр 80 сантиметрів, але оскільки вулиці й тротуари у Львові вузькі, норма — 1,5 метра. Але, на жаль, цієї норми у місті не дотримуються».

А, окрім людей з особливими потребами, чимало претензій до літніх майданчиків та їхніх власників мають і мешканці міста, зокрема, його центральної частини. Львів’яни бідкаються: через тривалі посиденьки туристів та місцевої молоді на літніх майданчиках, які інколи затягуються й до 2-ї години ночі, про спокійний та здоровий сон можна забути. Тому люди не раз писали скарги до правоохоронних органів і вимагають конкретних дій від міських посадовців. Ті ж у відповідь найчастіше мовчать.

На контролі в активістів

Проблема з літніми майданчиками — не переливання води з пустого у порожнє. Принаймні у цьому точно впевнені міські активісти, які навіть об’єдналися у спеціальну Фейсбук-спільноту, що пильнує за встановленням таких об’єктів і намагається реагувати на кожен випадок порушення законодавства. І все ж, як і міські чиновники з рестораторами, так і активісти сходяться на одному: щоб дати раду у цій ситуації, треба віднайти такі рішення, які б влаштовували всі сторони. Проте, як показує практика, зробити це з різних причин дуже важко.

«Загалом ситуація із літніми майданчиками не надто хороша. За попередніми оцінками, 20 — 40 % встановлені самовільно. За останні рік-два ситуація трохи поліпшилась, але не сильно. Основна проблема — неефективна система контролю, яка зобов’язує звертатись у суд для демонтажу самовільно встановленого майданчика. В квітні цього року було затверджено зміни до ухвали, що спрощували цю процедуру, але вона, на жаль, проіснувала недовго та була оскаржена і скасована в суді просто через те, що її не опублікували в друкованій пресі. Нині є ще один позов на теперішню ухвалу. З іншого боку, вже не перший місяць ведеться робота щодо написання цілковито нової ухвали. Сподіваюсь, на початок осені цю роботу закінчать», — каже Ростислав Васюта активіст ФБ-ініціативи «Літні майданчики Львова».

Олег ГАЛІВ, Уляна ДЕПУТОВИЧ

Ратуша