Коли почалася війна, я зняв протез, щоб бути собою: історія стронгмена з Бердянська, якому підкорився світовий рекорд

30 Березня 2023 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

34-річний мешканець Бердянська Володимир Мойсей, один з тих, хто прославляє Україну на міжнародній арені. Внаслідок дорожньої аварії чоловік втратив руку, але не просто не зламався, а вписав своє ім’я в історію українського спорту, встановивши національний рекорд з пауерліфтингу. А зовсім нещодавно, на змаганнях в США, які щороку організовує легенда Голлівуду Арнольд Шварценеггер, Володимиру підкорився і світовий рекорд. Це історія про сталеву мотивацію і успіх, який приходить через прийняття себе, пишуть «ФАКТИ».

ДТП, що змінила життя

Весна 2019 року. На цей час Володимир Мойсей вже є доволі успішним спортсменом, майстром спорту з пауерліфтингу, практикуючим психологом, та займається захистом прав дітей в офісі дитячого омбудсмена. Автокатастрофа, що трапляється в травні, вмить змінює все життя чоловіка.

«Я був експертом з прав захисту дітей від уповноваженого ВР. В той час в Бердянську у нас жив хлопчик, у якого помер батько, мати була асоціальна і соцслужби не знали як йому допомогти. Я їхав 2 травня у справах цього хлопчика, — згадує Володимир. — На дорозі з’явився смерч. Він прийшов з поля, велика глиба землі залетіла мені під колесо, цей вихор почав крутити моє авто, струснув його, ліва рука опиналася за відкритим вікном, в наступний момент я побачив, що рука лежить в мене вже на колінах, ллється кров. Я вибив двері, виліз із авто, тримаючи відірвану руку. Дуже багато людей на дорозі проїжджало, але ніхто не зупинявся. Потім все ж таки зупинилися чоловік з жінкою, які мені допомогли».

Володимира доставили до лікарні, однак врятувати відірвану руку вже не вдалося.

«Справа в тому, що в лікарні багато часу я був без допомоги. Потім лікарі мені вже сказали, що якщо б протягом 5 годин я отримав допомогу, то руку могли б пришити і все було добре. Та я близько 11 годин був без допомоги, рука почорніла і стала непридатна», — розповідає чоловік.

Прогнози лікарів стосовно подальшого життя Володимира були вкрай невтішними.

«Лікарі мені давали такий прогноз: або я завжди буду лежати, бо пережив дуже сильний удар, або помру, адже я втратив близько 60% крові. Та за дві доби я вже почав ходити з крапельницею, через 5 днів мене перевели з реанімації, через півтора місяці мене виписали з лікарні, а через три місяці я вже потрапив на змагання і боровся з хлопцями, що мали дві руки, зайнявши третє місце, а за пів року встановив рекорд України», — пригадує спортсмен.

На шляху до рекордів

У 2020 році Володимир Мойсей потрапив до книги рекордів України піднявши однією рукою у становій тязі штангу вагою 250 кілограмів.

Свій перший похід до спортивної зали після аварії Володимир чудово пам’ятає.

«Я був наче налякана дитина, яка прийшла у цей світ, дивиться навкруги і питається, де мама? Думаєш, що на тебе всі дивляться, бо щось з тобою не так. Тільки потім я зрозумів, що люди дивилися на мене, бо побачили, що я хочу відновлюватись, і це був більше як погляд-респект: «Ти зможеш!» — розказує чоловік.

Та як це займатися силовим видом спорту, працюючи з екстремальною вагою, коли немає однієї кінцівки. Володимир зізнається, що йому допоміг власний винахід — спеціальна лямка, що кріпиться до плечей.

Піднімати штангу Володимиру допомагає спеціальна лямка власної конструкції

«Вона дуже дієва в контексті реабілітації. Зараз я її хочу запатентувати, щоб хлопці і дівчата, які втрачають кінцівки, могли отримати такі ж лямки і займатися», — пояснює стронгмен.

Та настає лютий 2022 року. Рідний для Володимира Бердянськ загарбники окупують у перші ж дні широкомасштабного вторгнення. Чоловік починає активно займатися волонтерством, та одного дня дізнається, що дорога до міста йому закрита.

«Я виїхав в квітні, щоб привезти гуманітарну допомогу. Але назад я вже не міг повернутися, бо мене внесли у списки як громадського діяча, волонтера, патріота України. Мене попередили, що якщо я в’їду, то мене в кращому випадку заберуть у полон, а в гіршому випадку все може завершитися трагічно. Тому я евакуював родину. Та це була дуже складна операція, коли ти тут, а твоя родина там, і між вами 25 блокпостів росіян», — розповідає Володимир Мойсей.

Спортсмен вивозить свою родину до Швейцарії, а сам повертається в Україну, щоб допомагати фронту. Та мрія про світовий рекорд не полишає спортсмена.

«Я дуже багато їжджу в госпіталі до поранених військових, працюю там як психолог, тренер, реабілітог. Нажаль, через це все у мене не було можливості готуватись до змагань повноцінно: правильно харчуватися, відпочивати, достатньо спати. І увечері ти приходиш на тренування вже виснажений. Та все одно я намагався хоча б три рази на тиждень займатися», — зізнається стронгмен.

На честь родини і ЗСУ

І в березні 2023 року мрія Володимира Мойсея стає реальністю. Чоловік потрапляє в США на «Arnold Sports Festival» — топові світові змагання з силових дисциплін, які вже багато років організовує легенда кіно і бодібілдингу Арнольд Шварценегер. Такий собі «Золотий глобус» в сфері силового спорту.

«Це як Олімпійські ігри. В США ці змагання мають приблизно такий самий авторитет. На цьому фестивалі були змагання з пауерліфтингу, я робив станову тягу. Як адаптивний атлет в категорії до 100 кілограмів я підняв 260 кілограмів. Хотів 280, але трохи не пішло. Я розумів, що я це зможу зробити, тому я і замахнувся спочатку на 280 кілограмів. Але думаю, що в наступному сезоні в мене все вийде. Та і 260 кілограмів стало достатньо для світового рекорду. Людина з однією рукою піднімає менше 240 кілограмів. Серед хлопців з обома руками я став сьомим. Тобто далеко не останній. Але вся суть була саме в адаптивному атлетизмі. Цим самим я ще раз показав, що українці дуже сильний народ», — каже Володимир.

Свій рекорд спортсмен присвятив ЗСУ та власній родині.

«Цей рекорд я присвячую нашим захисникам, хлопцям і дівчатам, які втратили кінцівки. Це найперший посил. Та нашим з дружиною дітям, щоб вони бачили приклад, що в житті може бути різне, але може бути навіть краще, навіть попри те, коли ми щось фізично втрачаємо, — говорить стронгмен. — Я написав програму психологічного відновлення для людей, які втратили кінцівки, і для мене дуже важливо сьогодні показати параолімпійському комітету, що є адаптивний спорт, він є в Європі і США і там люди після травм, в тому числі і отриманих на війні, можуть відновлюватись, займатися спортом яким вони займалися і раніше. І адаптивний спортсмен може виходити і боротися як і з звичайними спортсменами, так і адаптивними».

Однак не дивлячись на всю трагедію великої війни, Володимир зізнається, що саме ця криза допомогла йому перестати боятися бути собою.

«Прийняти себе остаточно як людину з інвалідністю, з усіма можливостями і неможливостями, я зміг тільки після того, як почалася повномасштабна війна. Я зняв свій косметичний протез, який носив до того. Я зрозумів, що він, навпаки, мені заважає бути більш швидким і мобільним, і навіть не пам’ятаю де він у мене лежить. Полюбив себе таким як є. Я цьому радий, бо тепер я виглядаю більш органічно і природно, як є насправді», — резюмує Володимир Мойсей.

Дізнатися більше про реабілітацію воїнів та постраждалих від війни в Україні, а також про допомогу українцям з інвалідністю, які отримали притулок у країнах ЄС, ви можете на сайті організації EnableMe Ukraine.

Світлана Симоненко