Інституційна та проєктна державна фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю

Інституційна та проєктна державна фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю
8 Травня 2020
Друкувати цю новину

Статтею 13 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні подавати допомогу і сприяти громадським організаціям осіб з інвалідністю в їх діяльності.

Підпунктом “в” пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, передбачено здійснення видатків з Державного бюджету України на державну підтримку громадських об’єднань осіб з інвалідністю і ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів) згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Приблизно 20 років в Україні дії бюджетна програма КПКВК 2507020 «Фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю» в межах якої значна частина коштів спрямовувалась на фінансову підтримку непромислової сфери Українського товариства сліпих і Українського товариства глухих, які були створені рішенням українського уряду 4 червня 1933 року. Зазначені кошти спрямовувались в основному на оплату праці працівників спеціалізованих бібліотек, клубів, гуртожитків та баз відпочинку, які переважно є людьми з інвалідністю і працюють для таких же як вони людей з інвалідністю по зору та слуху, яких разом налічується в Україні приблизно сто тисяч осіб.

 

 

Відповідно до пункту шостого частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України одним з принципів на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип ефективності та результативності згідно якого при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Наприклад, держава взяла на себе зобов’язання, відповідно до статті 30 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, забезпечувати право людей з інвалідністю по зору на доступ до творів культури в доступних форматах. Що наразі ефективніше для держави підтримати наявну всеукраїнську мережу спеціалізованих бібліотек УТОС, надавши лише 2 млн. гривень фінансової підтримки на оплату праці бібліотекарів або створювати нову мережу для чого знадобляться приміщення, витрати на їх утримання, книжковий фонд та фахівці у сфері бібліотечної справи?

У разі надання фінансової підтримки вищезазначені бібліотеки протягом року будуть обслуговувати приблизно 40 тисяч осіб з порушеннями зору по всій Україні і це є конкретний результат використання 2 млн. гривень. А чи буде результативно для держави профінансувати замість цих бібліотек проведення за ці ж самі кошти 6-8 різноманітних заходів з сумнівною ситуативною ефективністю?

Зрештою нічого не має погано у проведені за рахунок бюджетних коштів конференцій, семінарів, тренінгів, фестивалів, концертів, виставок та змагань, але при дотримані принципу ефективності та результативності. Проведення подібних заходів має відбуватись в межах проєктної фінансової підтримки, а ось підтримка діяльності налагодженої спеціалізованої мережі бібліотек чи баз відпочинку має відбуватись в межах інституційного сталого фінансування, бо без нього спеціалізована мережа закладів зруйнується та перестане функціонувати.

 

9 листопада 2018 року Комітет ООН по правам осіб з інвалідністю ухвалив Зауваження загального порядку № 7 (2018) про участь осіб з інвалідністю, включаючи дітей з інвалідністю, через об’єднання, які їх представляють, у здійсненні і моніторингу Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.

Згідно пункту 61 цих зауважень Комітет ООН по правам осіб з інвалідністю рекомендує державам-учасницям вжити критерії виділення коштів на цілі проведення консультацій, в тому числі за допомогою розподілу коштів між різними організаціями осіб з інвалідністю на рівних засадах, включаючи стійке базове інституційне фінансування, а не тільки проектне фінансування.

Враховуючи вищезазначені зауваження, дотримуючись принципів ефективності та результативності, Міністерство соціальної політики України підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 183 та від 3 березня 2020 р. № 166 щодо надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю», який враховує аспекти, як проектної, так і інституційної фінансової підтримки громадських об’єднань осіб з інвалідністю, але Міністерство фінансів України цей проєкт погодити відмовилось.

Відповідно до пункту дев’ятого частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України ще одним з принципів на яких ґрунтується бюджетна система України є принцип справедливості і неупередженості згідно якого бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Коли 15-20 умовних громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які претендують на проєктну фінансову підтримку говорять, що вся сума коштів передбачених у державному бюджеті має бути використана ними, а 3-5 умовних громадських об’єднань з значним досвідом та чисельністю членів, які претендують на інституційну фінансову підтримку мають фінансуватись на рівні з ними, не враховуючи специфіки діяльності, то чи це не явне порушення принципів справедливості і неупередженості?

Зрозуміло, що всі громадські об’єднання осіб з інвалідністю є рівними у своїх правах та обов’язках, але держава виходячи із взятих на себе зобов’язань і конкретних обставин, керуючись вищезазначеними принципами і інтересами осіб з інвалідністю має впроваджувати різні механізми надання фінансової підтримки (інституційні, проектні тощо), які б враховували специфіку діяльності таких громадських об’єднань.

Враховуючи вищевикладене закликаю Кабінет Міністрів України продовжити практику надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю з врахуванням потреби в інституційному і проєктному фінансуванні та затвердити проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 183 та від 3 березня 2020 р. № 166 щодо надання фінансової підтримки громадським об’єднанням осіб з інвалідністю», підготовлений Міністерством соціальної політики України.

Сподіваюсь, що на цю публікацію звернуть увагу: Денис Шмигаль, Володимир Зеленський, Міністерство фінансів України, Sergii Marchenko, Marina Lazebna, Галина Третьякова (Tretyakova Galina), Сергей Гривко (Sergey Grivko), Валерій Сушкевич, Татьяна Баранцова, Українське товариство глухих, Українське товариство сліпих, Верховна Рада України восьмого скликання.

  Категорія: