Часто люди остерігаються хворих на епілепсію. Практичний психолог, заручившись підтримкою медичної сестри, може пояснити вихователям і батькам вихованців, що дитина з епілепсією не відрізняється від інших дітей. Що потрібно знати про дитину з епілепсією
Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії)
Не може. Адже якщо в дитини епілептичні напади контрольовані й трапляються рідко, то вона може відвідувати дитячий садок. Так, перед вступом до дитячого садка лікар-педіатр видає батькам довідку про стан здоров’я дитини з висновком, що дитина може відвідувати дитячий садок. На підставі цієї довідки директор дитячого садка зобов’язаний прийняти дитину.
Дитина з епілепсією в дитсадку: поради експерта
Нерідко батьки замовчують те, що їхня дитина хворіє на епілепсію. Тому лікарі мають пояснювати батькам, що необхідно інформувати працівників дитячого садка, зокрема вихователя про особливості перебігу нападів у їхньої дитини та надання домедичної допомоги або медичну сестру про надання першої медичної допомоги згідно з рекомендаціями лікаря.
Часто у ЗДО роз’яснити батькам, чому не можна приховувати інформацію про дитину, доручають практичному психологу. Найліпше спрацьовують розповіді про ситуації із життя. Скажімо, про те, що в дитини трапився напад, вихователь не зрозуміла, що з дитиною відбувається, і не знала, як їй правильно допомогти. Якби поряд не було медичної сестри, яка надала дитині першу медичну допомогу, то невідомо, як би все закінчилося.
12 міфів про епілепсію
Для дитини-епілептика важливо, аби до неї ставилися, як і до решти вихованців. Епілептичні напади — тимчасові епізоди для неї. Тому не слід відгороджувати дитину від однолітків й обмежувати спілкування з ними. Про хворобу дитини-епілептика оточення згадує лише під час нападів, коли вона безпорадна і не може керувати своєю поведінкою. Якщо нападів немає, дитина-епілептик нічим не відрізняється від однолітків.
У дитячому садку варто створити таку атмосферу, у якій дитина-епілептик почуватиметься повноцінною. Аби уникнути скарг батьків решти вихованців, їм слід роз’яснювати особливості цього захворювання, створювати сприятливий мікроклімат у групі. А дитині-епілептику пояснювати зрозумілими для неї словами: якщо вона погано почуватиметься, то про неї подбає вихователь чи медична сестра. Дитину-епілептика потрібно оточувати турботою, ділитися з нею своїм душевним теплом, але не опікуватися надміру й не висловлювати співчуття їй чи її батькам.ІНФОРМАЦІЙНИЙ СТЕНД
Надавати домедичну допомогу має вміти кожен працівник дитячого садка, і практичний психолог також. Проводити санітарно-просвітницьку роботу на цю тему, а також розміщувати відповідну інформацію на стендах має медична сестра.
Насамперед — покликати на допомогу медичну сестру. Поки вона йтиме, інший працівник повинен розпочати надавати домедичну допомогу. Якщо в дитини-епілептика почалися судоми, треба зокрема:
Бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги слід викликати, якщо:– судоми тривають довше п’яти хвилин;– напади повторюються один за одним;– дитина травмувалася чи ви не знаєте, як діяти.
Повідомте батькам дитини про цей випадок. Порекомендуйте батькам звернутися до лікаря, якщо у дитини:
Якщо після дотримання рекомендацій лікаря епілептичні напади в дитини все одно траплятимуться часто, порекомендуйте батькам перевести її у спеціалізований дитячий садок. І поясніть, що коли стан дитини нормалізується, вони можуть клопотати про переведення дитини назад до вашого дитячого садка.
До таких розмов завжди залучайте медичну сестру: об’єднуйте свої зусилля і знання.
Дитина-епілептик не відрізняється від інших дітей розумовими здібностями та поведінкою. Однак є певні обмеження щодо фізичного навантаження, зокрема: уникати перенапруження, перегріву, надмірного перебування на сонці, зневоднення організму, запаморочення та нудоти.
Якщо дитина-епілептик приймає протиепілептичні препарати, то фізичні вправи вона може виконувати для гармонійного розвитку, самоствердження, соціальної інтеграції. На заняття із плавання дитину-епілептика допускають за умови пильного нагляду інструктора з плавання чи вихователя, який знає про її захворювання.
Лікарі не рекомендують дитині-епілептику відвідувати заняття на спортивних знаряддях, де вона може впасти — паралельні бруси, кільця тощо. А також — займатися боксом, боротьбою, верховою їздою, стрибками з трампліна, лижним спортом, катанням на ковзанах, дайвінгом чи альпінізмом. Такі види спорту можуть погіршити стан дитини. Лікарі радять замінити їх заняттями з тенісу чи бадмінтону. А якщо в дитини напади не повністю контрольовані, то на велосипеді вона має їздити лише в шоломі.
На запитання відповідала Наталія Полєнишева,дільничний лікар-педіатр Центру первинноїмедико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району, Київ
Джерело https://www.pedrada.com.ua/article/2748-ditina-z-eplepsyu-shcho-treba-znati