Дівчина-інвалід боїться ходити в училище після бійки на уроці. Її батько грозиться самообороною

Дівчина-інвалід боїться ходити в училище після бійки на уроці. Її батько грозиться самообороною
25 Червня 2014
Друкувати цю новину

Дівчина-інвалід боїться ходити

Подружжя Полубуткіних каже, що їхня дочка заговорила про самогубство, бо зацькував колектив училища №7. Яні поставили діагноз «струс мозку» після бійки з одногрупницею. Міліції, яка повірила версії іншої сторони, батько дівчини-людини з інвалідністю пригрозив самообороною…

Бійка була на уроці фізкультури. Через потасовку двох дівчат, студенток професійного училища №7, відкрили кримінальне провадження про умисне нанесення тілесних ушкоджень.

Зі струсом головного мозку 17-річна Анна – Яна Полубуткіна зараз лежить вдома й на навчання іти не хоче.

– Вона три дні проспала після інциденту. Зараз вже краще, а одразу їй дуже зле було, – розповідає батько.

– Наша дівчинка на одне око не бачила через побиття, – каже мати, а коли її дочка виходить у свою кімнату, пошепки додає: – Вона після цього випадку заговорила про самогубство…

мати дівчини-людини з інвалідністю Олена Полубуткіна

– В училищі сказали, що наша дитина не вписується в колектив і своєю присутністю усіх дратує, – говорить мати дівчини-людини з інвалідністю Олена Полубуткіна

Не вписалася в колектив

Дівчина – інвалід дитинства. Це наслідок, як пояснила її мати, зробленого невчасно щеплення. Яна навчалася в школі для дітей з вадами розвитку. Хотіла бути флористом, але стане швачкою, бо більше ніде, крім училища на Київській, її не взяли.

Перший рік навчання був складний, і, як кажуть батьки дівчини, причина не у її відставанні з програмою. Полубуткіни стверджують: Яну цькують одногрупниці і викладачі, як таку, що не вписується в їхній колектив. Дівчина має явні ознаки інвалідності.

Яна

– Почалося все в жовтні. Дитина подзвонила нам і сказала, що її душили дівчата з групи, – говорить Олена Полубуткіна. – Ми тоді писали заяву директору училища і було розбирання. Нам пообіцяли, що надалі все буде нормально, й ми в міліцію не зверталися. Тоді дівчата вимагали з Яни гроші, за те дадуть їй спокійно вчитися.

Платити відкупні за спокій, як каже Яна, їй казала одногрупниця, яка вчилася з нею в одному класі спецшколи. Батьки називають її суперницею Яни і винять Люду Михайлишину (так звати однокласницю) в поганому ставленні до дівчини-людини з інвалідністю в училищі.

– Вона намовляє усіх проти Яни, а майстер з виробничого навчання Ніна Королівна стоїть на її стороні, бо знайома з матір’ю, – каже Олена Полубуткіна і додає, що це Люда у жовтні душила її дочку.

А 10 червня була нова історія, яка змусила батьків дівчини-людини з інвалідністю написати заяву про злочин. Яну побила, як говорять її батьки, інша дівчина, але за змовою з тією ж Людою.

Побили на фізкультурі

– Цей випадок перейшов усі межі, – каже Олена Полубуткіна. – Дитину побили в голову. Била Лена Мінікєєва, а Люда Михайлишина підбурювала.

Яна з мамою Оленою Полубуткіною

– Вона казала, давай, бий, поки ця шмара не здохла, – втручається Яна. – Вони спочатку казали всякі мати і шалавою обзивали. А на спортивному майданчику Мінікєєва заступалася за Михайлишину, яка мене оскорбляла, і вона мене кулаком в голову била. За коси взяла – і коліном в очі. Ще дала мені у вухо, що аж сережки повилітали.

– Яна мені дзвонила в той день. Я їй сказав, дай здачі, якщо тебе б’ють, – розповів батько. – Раніше я вчив її тільки захищатися, блоки ставити. І вона тоді, не вміючи, рукою ляпнула ту Лену. А Лена – спортсменка. Вміє битися.

Після училища Яна пожалілася батькам на головний біль та шум у вухах. Її завели в поліклініку, звідти направили в дитячу обласну. Нейрохірург поставив діагноз – струс мозку. Медики, як завжди роблять в схожих випадках, викликали міліцію.

„Ми так цього не залишимо!”

– В училищі звикли все заминати, і слідчий перейшов на їхню сторону, – каже мати. – Сказав, що наша дитина повинна теж нести відповідальність. Як так? Вона отримала травму. За це повинні відповісти не тільки дівчата, на яких справу завели, а й викладачі, що їх прикривають.

Батько дівчини обіцяє, що безкарності кривдників його дитини з інвалідністю не допустить – звернеться в самооборону.

батько

– Я попередив міліцію, що тут ніхто нічого не замне. Зараз не ті часи, – каже він. – І я не буду чекати, щоб мою дитину на другий раз убили. В міліції, як почули про самооборону, одразу передали матеріли в слідство.

У секторі зв’язків з громадськістю міської міліції подробиць бійки не розказували. Сказали тільки, що відкрили кримінальне провадження за статтею про умисне нанесення легких тілесних ушкоджень і зараз опитують свідків. Тобто розбираються в причинах і обставинах інциденту. Більше ніяких коментарів.

А в училищі не відмовитися докладно розповісти про ситуацію. Журналіст говорила з завучем, двома майстрами і вчителем фізкультури, на уроці якого все відбулось. Ще, в присутності викладачів, розказали свою версію подій причетні до цієї історії 16-річні дівчата. У всіх позиція одна: Яна дівчинка непроста, ображається без причини, інколи не добирає цензурних слів і тоді почала бійку вона, а не хтось інший.

на знімку справа на ліво - завуч училища, майстри і вчитель фізкультури

Викладачі винуватять батьків дівчини-людини з інвалідністю в тому, що налаштували дитину проти всіх (на знімку справа на ліво – завуч училища, майстри і вчитель фізкультури)

Діти: „Вона придумує”

– Було не так, як розказує Аня (так називають дівчину з подвійним ім’ям в училищі, а вдома – Яною). Всі бачили, група і вчитель, наскільки вдарила вона мене, а наскільки я її, – каже Олена Мінікеєєва. – Почалося з того, що Аня підійшла до Люди і її штовхнула. Я спитала: „Ти чого?”. Вона відвернулася. Пізніше вона почала мене зачіпати. Підійшла раз в спину гупнула, потім другий. Я просила заспокоїтися. На тертій раз вона штовхнула так, що я мало не впала. Тоді я вже обернулася і дала їй ляпас. Не було такого сильного удару, щоб в неї був струс. Просто ляпас.

Підтвердила це й Люда Михайлишина. Дівчина сказала, що колишня однокласниця постійно обзиває її. Так було і цього разу. А чи була між нею й Яною бійка у жовтні, як кажуть батьки?

– Цього не було. В мене немає такої сили, щоб душити її. Вона ще казала, що ми вимагали в неї гроші, тож мені цікаво, скільки я в неї вимагала.

Олена Мінікєєва (справа) та Людмила Михайлишина

– Не було так, як розказує Полубуткіна, – кажуть фігурантки кримінального провадження, яке відкрили після побиття дівчини-людини з інвалідністю, Олена Мінікєєва (справа, 16) та Людмила Михайлишина (16)

– Люда і Аня були знайомі давно і мали б товаришувати в училищі, але не спілкувалися, – розказала староста групи Настя Коцюбняк. – Аня дружить з Вікою (це ще одна дівчинка-інвалід). В них закритий простір. Буває, сидимо з групою, говоримо, а Аня раптом повернеться і всіх обізве. Ми на початку року спілкувалися з ними нормально. Допомагали знайти клас, розібратися в розкладі. Викладачі просили допомагати їм. Але зараз група старається їх уникати. Нам сказали не говорити їм лишнього, не чіплятися, ми й не робимо цього.

Також Настя розповіла, що після жовтневого конфлікту вона бачила, як батько Яни ударив її. Всі думають тепер так: дав за те, що дівчина наговорила вдома неправди, а на зборах в навчальному закладі це з’ясувалося.

– Вона вдома розказує зовсім інакше. Придумує, – говорить староста.

Викладачі винуватять батьків

Вчитель фізкультури, на уроці якого побилися дівчата, теж обурений неправдою. Якщо батьки говорять, що він збоку за бійнею спостерігав, то Семен Когут каже, що розняв дівчат і розділив.

Одну відправив зі спортивного майданчика 29 школи, де вони займалися, в училище. Другу лишив на уроці.

– Почалося зі словесної перепалки, – каже фізрук. – Аня сказала „Ти шалава” на Мінікєєву. Я не звертав уваги, тому від таких дітей можна почути все. І тут бачу, Аня летить на неї і починає бити по плечах, по руці. Мені до них метрів 5-6 було. За секунди дві я їх розборонив.

Вчитель каже, що не бачив такого удару, від якого можна було б отримати струс. Так, Мінікєєва спортивна дівчинка, але ж не каратистка. Бігає за училище.

– Я не захищаю ні одну, ні другу, – каже вчитель. – Що б там не було, мені шкода цієї Мінікєєвої. Дитина ні за що страждає.

– Полубуткіна щось розцінила як образу. Вона може перебільшувати, – говорить майстер з виробничого навчання Світлана Красінська. – В мне не раз було, що вона йшла, не зібравши речі, і я попросила її повернутися. Одразу був дзвінок батькам. Аня жалілася, що всіх відпустили, а її ні. З таких дрібниць й починалися конфлікти.

Дівчина-інвалід боїться ходити в училище після бійки на уроці. Її батько грозиться самообороною

– Мені здається, що це батьки налаштовують дитину проти усіх, а дитина могла б нормально вчитися і спілкуватися з дітками, – говорить майстер з виробничого навчання Ніна Дзісь вчителю фізкультури Семену Когуту

– Мені здається, що це батьки налаштовують дитину проти усіх, а дитина могла б нормально вчитися і спілкуватися з дітками, – додає інший майстер з виробничого навчання Ніна Дзісь. – Для батьків – я тиран, тому що остерігаюся їхню дівчинку брати на фабрику для проходження практики. Думаю, їй ще рано. Лячно мені, що може там статися. І мені образливо, що батьки не розуміють турботи. Ми ж значно більше уваги приділяємо дітям з обмеженими можливостями, ніж іншим учням. Настільки ними опікуємося. А в результаті, їздимо давати пояснення в міліцію чи ще кудись.

Журналіст подзвонила запитати у класного керівника Яни і Люди спецшколи, де вони змалечку вчилися, чому не миряться дівчата.

– Одне слово – це особливі дітки, – сказала Оксана Сізова. – Якщо є запізнення розвитку, вони зовсім все по-другому бачать. Я батькам пояснювала, що дівчатка між собою не ладять, але настільки серйозних проблем у школі з ними не було. Зараз, так розумію, діти подорослішали, і іде між ними суперництво. Намагаються висловити своє „Я”. Кожна хоче бути кращою. Ростуть. Дівчатка є дівчатка.

Завуч сказав, що з училища нікого виганяти не будуть

Олексій Верещак– Ми намагаємося опікуватися особливими дітьми, приділяємо їм посилену увагу, – каже заступник директора з навчальної частини Вищого професійного училища №7 Олексій Верещак. – В нас 720 учнів. Є серед них обдаровані і є з обмеженими можливостями. Анна-Яна – одна з таких. Але тут проблема не так в дитині, як в її батьках. Перший надуманий конфлікт був у жовтні. Ми з ним розібралися. Зараз знову батьки піднімають шум і гам. Слідство розбереться належним чином. Але як би не було, виключення з училища дівчатам не загрожує. Система професійно-технічного освіти й призначена для того, щоб дітям, які не в інститутах чи університетах (знедоленим, малозабезпеченим, напівсиротам, сиротами, позбавленим батьківського піклування), дати професію. Ми всіляко допомагаємо дітям з неадекватною поведінкою, схильним до хамства, хуліганства, злодійства у їх виправленні. Все будемо робити, щоб підтримати і навчити цих дітей заробити собі на хліб і до хліба.

20 хвилин

  Категорія: