З метою забезпечення розвитку системи комплексної реабілітації (абілітації) осіб (дітей) з інвалідністю, дітей віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, Мінсоцполітики продовжується робота в частині створення відповідних умов, а саме:
І. Наказом Мінсоцполітики від 14.03.2018 № 355 „Питання комплексної реабілітації осіб з інвалідністю”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 04.04.2018 р. за № 401/31853 (далі – Наказ № 355), затверджено Зміни до Типового положення про центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 855, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 01.09.2016 за № 1209/29339, що врегульовують наступні питання:
Довідково:
Статтею 26 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю передбачено, що держави-учасниці організовують, зміцнюють та розширюють комплексні абілітаційні та реабілітаційні програми, особливо у сфері соціального обслуговування, таким чином, щоб ці послуги та програми починали реалізовуватися якомога раніше й грунтувалися на багатопрофільній оцінці потреб і сильних сторін індивіда.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» реабілітаційні установи здійснюють комплексну реабілітацію осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю шляхом реалізації, зокрема, медичних, фізичних, психологічних, педагогічних, професійних та інших заходів відновлювального характеру, спрямованих на попередження прогресування патологічного процесу, усунення чи максимально можливу компенсацію обмежень життєдіяльності, відновлення здоров’я та трудових навичок осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, корекцію психічних процесів, здобуття ними освіти, їх трудову зайнятість незалежно від категорії і причин інвалідності.
Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» визначено поняття «попередження інвалідності», що передбачає здійснення комплексу медичних, гігієнічних, фізичних, педагогічних, психологічних, професійних та інших заходів, спрямованих на профілактику переходу захворювання, наслідків травми або вади в інвалідність особи або на зменшення тяжкості інвалідності. Це поняття стосується, зокрема дітей віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності.
При цьому, реалізація передбачених установою напрямів може забезпечуватися різними формами організації реабілітаційного процесу та видами реабілітаційних послуг, серед яких можуть бути денний догляд, соціальний супровід, денна зайнятість тощо.
При цьому установа може комбінувати у своїй діяльності обидва (вказані) організаційні підходи, виходячи з потреб кожного клієнта.
У разі формування мережі груп їх наповнюваність повинна визначатися відповідно до нормативів виробничого навантаження працівників, за якими вони закріплюються.
ІІ. На підставі Наказу № 355 визнано такими, що втратили чинність, деякі накази Мінсоцполітики, зокрема:
від 15.08.2013 № 505 „Про затвердження Типового положення про центр соціальної реабілітації дітей-осіб з інвалідністю ”, зареєстрований в Міністерстві юстиції 02.09.2013 за № 1511/24043 (зі змінами);
від 06.04.2015 № 379 „Про затвердження Типового положення про центр професійної реабілітації осіб з інвалідністю”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2015 за № 425/26870;
від 15.02.2016 №> 112 „Про затвердження Типового положення про реабілітаційну установу змішаного типу (комплексної реабілітації) для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень ”, зареєстрований в Міністерстві юстиції 03.03.2016 за № 338/28468.
від 31.03.2015 № 352 „Про затвердження Соціальних нормативів у сфері надання реабілітаційних послуг людини з інвалідністюм та д ітям – ін вал ідам ”, зареєстрований в Міністерстві юстиції 10.04.2015 за № 408/26853;
Рішення (про визнання такими, що втратили чинність, зазначених наказів Мінсоцполітики) прийнято з метою реалізації Мінсоцполітики та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування єдиної державної політики у сфері комплексної реабілітації (абілітації), а також спрощення організації та вдосконалення діяльності реабілітаційних установ.
Наявність єдиного, універсального та зрозумілого для практичного застосування документу (тобто Типового положення про центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю) дає можливість засновникам та керівникам реабілітаційних установ створювати належні умови для ефективного їх функціонування, що передбачає, зокрема можливості права вибору, надання саме тих послуг, що потребують отримувачі тощо.
ІІІ. Враховуючи те, що на підставі Наказу № 355 визнано такими, що втратили чинність, накази Мінсоцполітики від 15.08.2013 № 505, від 06.04.2015 № 379, від 15.02.2016 № 112, Мінсоцполітики прийнято рішення (Наказ Мінсоцполітики від 10.04.2018 № 491) визнати такими, що втратили чинність (втратили актуальність), накази Мінсоцполітики:
від 31.10.2016 № 1252 „ Деякі питання діяльності реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю” (Примірні штатні нормативи чисельності працівників центру соціальної реабілітації для дітей з інвалідністю, центру професійної реабілітації для осіб з інвалідністю),
від 10,01.2017 № 25 „Про затвердження Примірних штатних нормативів чисельності працівників реабілітаційної установи змішаного типу (комплексної реабілітації) для осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень.
Нагадуємо, що організаційні питання стосовно направлення, зарахування отримувачів до реабілітаційних установ державної та комунальної форми власності вирішуються в рамках:
Також інформуємо, що ті реабілітаційні установи, установчі документи яких ще не приведено у відповідність до Типового положення про центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 09.08.2016 № 855 (зі змінами), мають використовувати в практичній роботі наказ Мінсоцполітики від 03.10.2017 №1576 „Про затвердження Примірних штатних нормативів чисельності працівників центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю.
Довідково: незважаючи на те, що деякі (вищезгадані) накази Мінсоцполітики втратили чинність, установчі документи діючих реабілітаційних установ зачищаються чинними до періоду, поки їх не буде приведено у відповідність до наказу Мінсоцполітики № 855.
У зв’язку з цим пропонуємо керівникам та засновникам реабілітаційних установ комунальної форми власності протягом 2018 року вжити організаційних заходів для запровадження моделі комплексної реабілітації.
Звертаємо особливу увагу на актуальність роботи реабілітаційних установ, що надають реабілітаційні (абілітаційні) послуги дітям з інвалідністю та дітям віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, оскільки їхня діяльність є вкрай важливою складовою реалізації державної політики у сфері інклюзивної освіти.
Реабілітаційні установи забезпечують необхідну попередню соціалізацію дітей, їхню психологічну та емоційно-вольову підготовку до переходу в інклюзивні освітні заклади. В подальшому, на етапі інклюзивного навчання, діти мають продовжувати отримання відповідних послуг в реабілітаційних установах, оскільки такий комплексний підхід підвищить успішність навчання.
Заклади освіти, інклюзивно-ресурсні центри та реабілітаційні установи (комплексної реабілітації) повинні забезпечувати взаємну координацію Індивідуальної програми розвитку дитини та Індивідуального плану реабілітації (внутрішнього документу реабілітаційної установи).
Просимо довести інформацію, викладену у цьому листі, та зазначені нормативні документи до відома:
В. о. директора Департаменту соціального захисту осіб з інвалідністю Роман Пилипенко
Оригінал листа можна завантажити тут.