“Паралельний світ” в Ужгороді створюватиме підприємство для людей з інвалідністю

23 Червня 2016 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Андрій – активіст, який був змушений змінити собі групу інвалідності, щоб влаштуватися на роботу. Він вирішив допомогти людям з інвалідністю, які не можуть влаштуватися на роботу через дискримінацію

Андрій Доніченко з Ужгорода називає себе дев’ятирічним. Саме стільки часу минуло від його «другого народження». Якось у майстерні з ремонту автомобілів, де тоді працював Андрій, сталася пожежа. В руках чоловіка вибухнула каністра з бензином, яку він намагався винести, аби врятувати колег. В результаті у Андрія Доніченка обгоріло 80% шкіри, зовсім не функціонувала права рука.

Насправді ж Андрієві — 48. Сьогодні він енергійний, з купою різномантіних ідей, чоловік. З часом він самотужки розробив непрацюючу руку та відновився після важких травм. Однак має групу інвалідності і через це почуває себе досить некомфортно. Каже: нерідко відчуває порушення власних прав.

Кілька місяців тому Андрій Доніченко зареєстрував громадську організацію «Паралельний світ». Її основна мета — створити на Закарпатті підприємство, на якому працювали б люди з обмеженими фізичними можливостями.

Ідея створити таку організацію, а потім на її основі й підприємство виникла, як стверджує Андрій Доніченко, через складнощі з працевлаштуванням. За словами чоловіка, йому навіть доводилося применшувати ступінь своєї інвалідності, оскільки інакше не приймали на роботу.

«Инвалиды, как правило, никому не нужны. Мы — отброски общества. Я так это считаю. Мы — лишние. Цель — создать мощную инвалидную организацию, которая покажет, что мы очень сильные и мы нужны. Инвалид только нужен для того, чтобы налоги не платить. Меньше. Я сам работал на почте и знаю, что там было ликвидировано… какие-то льготы шли для них. Пошел туда на почту, когда у меня правая рука еще не работала. Тогда мне пришлось отказаться от второй группы и взять третью, потому что я не мог работать. Дальше: куда нас берут? Сторожем? Это не работа. Это — издевательство. Много инвалидов которые, на самом деле, талантливые. Очень талантливые. И сейчас задача стоит объединиться и вместе достичь цели».

На шляху до створення соціального підприємства Андрій Доніченко зробив уже перші кроки. Каже: проводить переговори з потенційними інвесторами та благодійниками, які могли б допомогти у створенні матеріально-технічної бази. Найбільш складним у реалізації ідеї вважає пошук людей, які б могли і хотіли працювати. Як розповів колега та однодумець Андрія — Євген Шепентал, особливі люди дуже часто зневірені у власних силах. Але переконаний: що соціальне підприємство для таких людей — шанс відчути себе повноцінними членами суспільства.

Сьогодні на Закарпатті понад 2000 підприємств мають у своєму штаті більше 8 осіб. Відповідно до чинного законодавства, керівник кожного з них зобов’язаний працевлаштувати в такий колектив ще й людину з обмеженим фізичними можливостями. Однак, як стверджує директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Андрій Воробець, далеко не всі роботодавці виконують ці норми. Тому доводиться подавати до суду і стягувати грошове відшкодування.

«Є проблема з працевлаштуванням осіб з інвалідністю на сьогоднішній день в області. Разом з цим відділення вживає достатньо заходів для притягнення до відповідальності роботодавців, які не виконують норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю. До всіх них застосовуються адміністративно-господарські санкції та подаються позовні заяви в суд стосовно примусового стягнення коштів та притягнення до відповідальності відповідно до чинного законодавства. Заборгованість законодавства за не працевлаштування осіб з інвалідністю за минулий рік складає більше 4 мільйонів гривень».

Підприємство Андрія Доніченка, на якому працюватимуть люди з особливими потребами, виготовлятиме вироби з дерева: пазли, іграшки, підставки для квітів, елементи декору тощо. А поки Андрій з Євгеном роблять це самі. Нещодавно вони виготовили пазл у вигляді Закарпатської області розміром три на шість метрів, чим встановили своєрідний рекорд. Хоча фіксувати його у книзі рекордів України не стали.

Закарпаття онлайн