Звільнення по-новому та більша відпустка: які «сюрпризи» підготували у новому Трудовому кодексі

3 Серпня 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Серед приємних для українців нововведень у новому Трудовому кодексу – довша відпустка (28 замість 24 днів) і можливість коротких випробувальних термінів для окремих категорій. У той же час чиновники пропонують розширити перелік підстав для відсторонення від роботи або навіть звільнення.

Обов’язкова вакцина і медичний огляд або відсторонення від роботи

Якщо новий Трудовий кодекс ухвалять у запропонованій редакції, працівників зможуть відстороняти від роботи і виплачувати при цьому зарплату частково або заплатити компенсацію, зазначає директор ГО «Трудові ініціативи» Олена Михальченко. Відсторонити від роботи можуть українця, який «знаходився в контакті з інфекційними хворими», наприклад, під час епідемії грипу. Або ж співробітників, які повинні щепитися, але при цьому відмовилися від медичного огляду і вакцинації. Ще один варіант, якщо під час медичного огляду виявилося, що працівник не може виконувати свою роботу. Водночас юрист відзначає: з документа не зрозуміло, хто повинен оплачувати медичні огляди і чи буде захищена інформація про стан здоров’я працівника.

Роботодавець може усунути від роботи співробітника, якщо виконання його роботи загрожує життю і здоров’ю дітей або завдає шкоди майну, порушує нормальну роботу юридичної особи.

«Усунути від роботи також можуть співробітника, який «порушує нормальну роботу юридичної особи». Це оціночне судження. Кожен роботодавець може по-своєму трактувати це положення. Якщо співробітник запізниться на п’ять хвилин, можна сказати, що порушив нормальну роботу підприємства», – розповідає Олена Михальченко.

Роботодавець зобов’язаний відсторонити від роботи без збереження заробітної плати працівника, який порушує вимоги охорони праці, не застосовує встановлені нормами засоби індивідуального або колективного захисту та/або який не пройшов інструктаж (навчання, перевірку знань) з питань охорони праці або пожежної безпеки.

Трудові правовідносини припиняються:

– у випадках, передбачених колективним договором або трудовим договором;

– на час виконання працівником покладених на нього цивільних, державних або громадських обов’язків;

– на час законного страйку, якщо працівник бере участь у такому страйку в передбаченому законом України порядку;

– на час відсторонення працівника від роботи;

– в інших випадках тимчасового звільнення працівника від виконання роботи.

Звільнення по-новому

«Викликає стурбованість велика кількість підстав для звільнень, це призводить до маніпуляцій. Згідно ст. 92 можна звільнити за розголошення конфіденційної інформації. Це може бути інформація про внутрішній розпорядок. Підприємство може будь-яку інформацію зробити конфіденційною», – розповідає юрист Олена Михальченко.

За що можуть звільнити:

– Незадовільний стан здоров’я;

– Незадовільна кваліфікація співробітника (доводиться атестацією або іншими методами);

– Втрата працівником права на керування транспортними засобами або інших дозволів, необхідних для виконання обумовленої трудовим договором роботи;

– Якщо працівник відмовився від щеплення або медичного огляду;

– Втратив працездатність.

Які ще підстави для звільнення:

Звільнення з ініціативи співробітника. Попереджати про звільнення, згідно з новою редакцією закону, співробітник повинен всього за три дні. При цьому роботодавець зобов’язаний прийняти заяву на звільнення. Більш того, таку заяву можна відправити поштою. І протягом трьох днів після подання такої заяви співробітник може його відкликати і продовжити роботу.

Звільнення у зв’язку зі скороченням штату. Якщо в організації існує профспілка, за три місяці до звільнення роботодавець повинен провести консультації з профспілкою. При цьому якщо профспілка рекомендувала конкретного співробітника не звільняти, або ж перенести і переглянути умови і терміни скорочення, роботодавець зобов’язаний розглянути ці вимоги.

Попереджати про те, що співробітник потрапить під скорочення, потрібно як мінімум за два місяці і письмово. Крім того, якщо є вакантне місце в штаті, його повинні запропонувати скороченому співробітникові. Після попередження про прийдешнє скорочення працівник має право в робочий час шукати собі роботу, ходити на співбесіди і так далі. При цьому на розмір його зарплати це вплинути не може.

Звільнення через призов в армію. Якщо молоду людину або чоловіка (у рамках призову офіцерів запасу в армію можуть забрати українців у віці до 43 років) закликали в армію, на наступний день після подачі заяви його повинні звільнити.

Звільнення за обман. Якщо виявиться, що співробітник отримав роботу, яку не міг виконувати, його можуть звільнити.

«Якщо порушення правил прийому на роботу сталося з вини працівника, такий працівник може бути звільнений роботодавцем у цій підставі незалежно від можливості переведення його на іншу роботу», – йдеться в документі.

Також проєкт Трудового Кодексу передбачає: українці будуть ходити у відпустку на 28 замість 24 днів. При цьому мінімальна тривалість основної частини відпустки повинна бути не менше 14 днів. Як і раніше, при звільненні роботодавець повинен заплатити за невикористану відпустку.

Гарантовані виплати за невикористану співробітником відпустку здійснюються в день його звільнення. На вибір співробітника замість грошей йому можуть дати відпустку. Тоді офіційна дата звільнення вважається останнім днем відпустки. До речі, відпусткою тривалістю 28 днів користуються в багатьох європейських країнах . Наприклад, у Великій Британії та Естонії. у Франції відпочивають 30 днів, а в Німеччині – всього 20.

Додаткові вихідні, передбачені КЗпП, не переглядають – всього їх 11 на рік, на державні та релігійні свята. Правда, в Раді зареєстровано законопрокт Інституту нацпам’яті (орган виконавчої влади), який передбачає скорочення вихідних з 11 до 9. Робочими днями можуть стати 8 березня, 9 травня. Крім того, зараз якщо свято випадає на вихідний, його переносять на понеділок. Інститут нацпам’яті пропонує не тільки скоротити кількість святковий вихідних, але і скасувати перенесення вихідних, якщо вони препадают на суботу або неділю.

Варто відзначити, в 2017-му, з урахуванням всіх вихідних, свят і відпустки, українці відпочиватимуть 140 днів – це 38% від усього року. Частина економістів, серед яких і екс-радник міністра економічного розвитку Яніка Мірило, вважають, що велика кількість неробочих днів шкодить економіці країни.