Звернення НАІУ до народних депутатів України щодо законопроєкту 5344-д, який знищує в умовах війни чинні норми по забезпеченню прав осіб з інвалідністю та їх організацій та суперечить Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю

Звернення НАІУ до народних депутатів України щодо законопроєкту 5344-д, який знищує в умовах війни чинні норми по забезпеченню прав осіб з інвалідністю та їх організацій та суперечить Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю
12 Грудня 2022
Друкувати цю новину

Шановні народні депутати України!

Автори антисоціального і безправного законопроекту 5344-д намагаються продавити його прийняття Парламентом України, аргументуючи його доцільність, так званими, позитивами у сфері працевлаштування та зайнятості осіб з інвалідністю. Насправді багато норм законопроекту знищує в умовах війни чинні норми по забезпеченню прав осіб з інвалідністю та їх організацій (додаток 1), а також суттєво суперечать Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, яку підписала та ратифікувала Україна.

Чисельні громадські організації Національної Асамблеї людей з інвалідністю України провели громадську експертизу законопроекту 5344-д і просять Вас звернути увагу на спростування так званих «позитивів», які задекларовані авторами законопроекту (додаток 2).
Наголошуємо та просимо також звернути увагу на 12 сторінок фахового аналізу законопроекту 5344-д Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яке засвідчило його критичну проблемність.

Сподіваємось, що Ви не станете голосувати за законопроект 5344-д, який викликав обурення загалу громадян з інвалідністю.

Додаток 1 на 3 сторінках.
Додаток 2 на 8 сторінках.

З повагою
Голова Валерій Сушкевич

=======================

Додаток 1
До листа НАІУ від
9.12.2022 № 373/1

ЧИ МОЖЛИВО СВІДОМО ПРОГОЛОСУВАТИ ЗА ВИЛУЧЕННЯ ТАКИХ ЗНАЧИМИХ ПРАВОВИХ НОРМ ІЗ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА!!!???

Центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації залучають представників громадських об’єднань осіб з інвалідністю до підготовки рішень, що стосуються прав та інтересів осіб з інвалідністю – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується з урахуванням думок громадських об’єднань осіб з інвалідністю – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Діяльність держави щодо осіб з інвалідністю полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар’єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об’єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі – об’єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв’язку – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні умов доступу до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров’я; соціальному захисті; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

З метою реалізації особами з інвалідністю прав та свобод людини і громадянина під час розроблення державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій, національних стандартів, кодексів усталеної практики, стандартів, враховуються потреби осіб з інвалідністю та/або застосовуються принципи розумного пристосування та універсального дизайну – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють забезпеченню прав осіб з інвалідністю щодо включення до суспільного життя нарівні з іншими громадянами – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю затверджується центральним органом виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Порядок і умови витрачання коштів місцевих цільових фондів соціальної допомоги особам з інвалідністю визначаються з урахуванням пропозицій громадських об’єднань осіб з інвалідністю – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Представники всеукраїнських громадських об’єднань осіб з інвалідністю, їх спілок залучаються (за їх зверненням) до складу колегій і консультативно-дорадчих органів центральних органів виконавчої влади – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Представники місцевих громадських об’єднань осіб з інвалідністю, їх спілок залучаються (за їх зверненням) до складу колегій і консультативно-дорадчих органів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні подавати допомогу і сприяти громадським об’єднанням осіб з інвалідністю в їх діяльності – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські об’єднання осіб з інвалідністю, їх спілки мають право здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку шляхом створення госпрозрахункових установ, організацій і підприємств – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Норми діючого законодавства, які передбачають державну підтримку підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю у вигляді податкових пільг – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Норми діючого законодавства, що стосуються фінансування заходів з навчання та перекваліфікації людей з інвалідністю, їх реабілітації, фінансування утримання центрів реабілітації осіб з інвалідністю, надання цільової позики, фінансової допомоги та дотацій підприємствам громадських об’єднань осіб з інвалідністю – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Реабілітація осіб з інвалідністю – система медичних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму та інтеграції в суспільство – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Трудова реабілітація – система заходів, розроблених з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних можливостей особи і спрямованих на оволодіння трудовими навичками забезпечення трудової діяльності – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю – ВИЛУЧАЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д.

І ЦЕ НЕ ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТОГО, ЩО ЦИНІЧНО ТА ГАНЕБНО ЗНИЩУЄТЬСЯ ТА СПОТВОРЮЄТЬСЯ ЗАКОНОПРОЕКТОМ 5344-Д В НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ЩОДО ПРАВ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ!
НЕВЖЕ МОЖЛИВО ЗА ТАКЕ ГОЛОСУВАТИ В КРАЇНІ, В ЯКІЙ ЗА НАСЛІДКАМИ ВІЙНИ З’ЯВИЛИСЬ ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ ГРОМАДЯН З ІНВАЛІДНІСТЮ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ВОРОГА!!!???

=====================================

Додаток 2
До листа НАІУ від 9.12.2022 № 373/1

Громадська експертиза Національної Асамблеї людей з інвалідністю України
«позитивів» законопроекту 5344-д, заявлених авторами під час його презентації

«Позитиви» законопроекту 5344-д, заявлені авторами, в його презентації

Спростування «позитивів»
#1 Запровадження сплати цільового внеску замість штрафів за невиконання нормативу працевлаштування. Ні Господарським кодексом, ні Податковим кодексом, ні іншими законами про податки, обов’язкові збори, штрафи, санкції не передбачено можливості запровадження будь-яких внесків як обов’язкових щомісячних платежів для роботодавців.

Жодних змін до діючих вищевказаних актів, якими повинні регулюватися відповідні питання, ні даний, ні будь-який інший законопроект не містить.

Таким чином, зазначена ініціатива суперечить фундаментальним законодавчим актам України і не може бути реалізованою!
#2 Розмір внеску стає меншим, але розширюється на всі категорії роботодавців як приватного, так і публічного сектору. Законопроєкт розширює обов’язок сплати відповідних внесків за не працевлаштування осіб з інвалідністю на бюджетні установи. При цьому Бюджетний кодекс України не передбачає видатків на сплату відповідних внесків. А тому бюджетні установи та заклади, які утримуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, не будуть сплачувати відповідні внески. В даному випадку єдиним джерелом можливої сплати внеску, особливо в нинішніх умовах дефіциту бюджетних коштів, можуть стати ну хіба що видатки на заробітну плату бюджетників!

Жодних змін до бюджетного законодавства, якими повинні регулюватися зазначена ініціатива, ні даний, ні будь-який інший законопроект не містить.

Таким чином, у випадку продавлення відповідного закону не відбудеться ніякого розширення кола роботодавців, зокрема за рахунок бюджетних установ, які повинні сплачувати внесок у разі не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю!
#3 Розширення категорій підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

#4 Розширення можливостей для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом набуття будь-яким суб’єктом господарювання статусу підприємства трудової інтеграції за умови відповідності законодавчо визначеним критеріям.

#5 Можливість заснування підприємств захищеного працевлаштування, які мають на меті не отримання прибутку, а забезпечення працевлаштування осіб із важкими формами обмежень функціонування.

 Законопроєктом пропонується абсолютно декларативна і навіть фіктивна норма щодо наявності в Україні роботодавців, які зацікавлені і зможуть працевлаштувати на своєму підприємстві 35 – 75 % людей з інвалідністю, в тому числі із значною кількістю людей із важкими фізичними, психічними чи інтелектуальними порушеннями.

Автори законопроекту абсолютно несвідомі і без будь-якого досвіду у цій сфері не розуміють, що таких підприємств, особливо в умовах війни та інтенсивного зростання безробіття в Україні, створити неможливо.

Але автори законопроекту безжалісно скасовують чинні норми щодо державної підтримки підприємств громадських об’єднань осіб з інвалідністю у вигляді податкових пільг, на яких працюють тисячі людей з інвалідністю.

Таким чином, у випадку продавлення відповідного закону 300 діючих підприємств, на яких працюють тисячі працівників з інвалідністю, в результаті ліквідації законопроектом державної підтримки, будуть знищені. Внаслідок зазначеного тисячі людей з інвалідністю залишаться без роботи та будуть розраховувати тільки на допомогу з боку держави. Натомість нові ефемерні підприємства працевлаштування осіб з інвалідністю, задекларовані законопроектом, не з’являться!
#6 Однакове законодавче зобов’язання з працевлаштування осіб з інвалідністю для роботодавців приватного та публічного секторів. Законопроектом пропонується не включати до розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю працівників з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Саме підприємства з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці є найбільшими «постачальниками» людей з інвалідністю.

І держава повинна буде взяти на себе все – медичне (в тому числі реабілітацію), пенсійне та фінансове забезпечення таких людей на державний бюджет, адже законопроект знімає відповідальність з роботодавця, демотивуючи його берегти здоров’я працівника і убезпечувати його від втрати працездатності.

Таким чином, у випадку продавлення відповідного закону велика кількість роботодавців із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці будуть звільнені від виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплати коштів до державного бюджету на працевлаштування та реабілітацію людей, які отримали інвалідність на робочому місці! Варто відзначити, що переважна більшість зазначених суб’єктів є роботодавцями саме приватного сектору.
#7 Створення спеціального фонду державного бюджету для підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом накопичення внесків роботодавців. Жодних змін до Бюджетного кодексу України, яким повинні регулюватися зазначені питання, цей законопроект не містить. При цьому слід врахувати, що зміни до Бюджетного кодексу України можливо внести лише окремим законопроектом.

Таким чином, у випадку продавлення відповідного закону зазначена ініціатива не буде діяти і тому має декларативний характер.
#8 Кошти спеціального фонду будуть цільово витрачатися на реалізацію заходів із працевлаштування осіб з інвалідністю. Перед тим, як назвати суттєвою перевагою цільове використання потрібно провести необхідні розрахунки, які б підтвердили, що такі кошти взагалі з’являться. Жодних розрахунків до законопроекту не додано.

На сьогодні Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю збирає щорічно до 250 млн. грн., яких катастрофічно не вистачає на фінансування цільових програм підтримки зайнятості осіб з інвалідністю.

Очевидно для фахівців, які працюють в соціальній сфері, що законопроектом пропонуються зміни, які суттєво зменшать надходження коштів, які у подальшому планується спрямувати на заходи з працевлаштування. Реальний аналіз прогнозів щодо надходження коштів такий:

  • звужується коло роботодавців, що повинні виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (законопроектом пропонується щоб зазначений норматив виконували роботодавці із чисельністю 25+ осіб, тоді як зараз із чисельністю 8+ осіб. Саме на таких підприємствах сьогодні працює близько 300 тисяч осіб з інвалідністю, це фактично складає 45% від загальної кількості працюючих осіб з інвалідністю в Україні);
  • зменшується розрахункова база для сплати внеску у разі невиконання зазначеного нормативу з 100 % до 40 %;
  • звільняються від розрахунку нормативу робочі місця з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці;
  • встановлюється, що на період дії воєнного стану розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідність встановлюється на рівні 50 % розміру;
  • враховується працевлаштування особи з інвалідністю на умовах стажування до нормативу, так само як і звичайні працівники.

Таким чином, у випадку продавлення відповідного закону зазначена норма законопроєкту є звичайною декларацією. При цьому розмір надходжень до спеціального фонду, який і так ніколи не ніколи не був великим, буде суттєво зменшений, а на період війни взагалі буде таким мізерним, що не вистачить на будь-які заходи з працевлаштування осіб з інвалідністю.
#9 Гарантоване для працівника збереження трудових відносин з роботодавцем, де з працівником трапився нещасний випадок на виробництві/професійне захворювання. Чинною редакцією Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Законопроект має аналогічну норму, але при цьому дозволяє роботодавцю, який не схоче продовжувати трудові відносити із особою, яка отримала труд каліцтво/профзахворювання на виробництві, офіційно відкупитися від такої людини, сплативши їй компенсацію втраченого нею заробітку у трикратному розмірі середньої заробітної плати, але не більше ніж за 6 місяців.

Таким чином, у випадку продавлення відповідного закону не з’явиться ніякого гарантованого для працівника збереження трудових відносин з роботодавцем, де з працівником трапився нещасний випадок на виробництві/професійне захворювання, а навпаки – узакониться офіційний відкуп від нього.
#10 Відповідальність роботодавця за нецільове використання коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у подвійному розмірі. Неможливо сприймати серйозно перевагу законопроекту у вигляді встановлення відповідальності роботодавця за нецільове використання коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у подвійному розмірі. Це пов’язано із тим, що просто не існуватиме роботодавців, які матимуть право на такі кошти (деталі наведені вище в позиціях #3, #4, #5).

Таким чином, у випадку продавлення відповідного закону норма щодо відповідальності роботодавця за нецільове використання коштів фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у подвійному розмірі буде звичайною декларацією.
#11 Обов’язкове включення до механізму працевлаштування соціальних послуг (соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою та інші). Згідно з Законом України «Про соціальні послуги» організація надання соціальних послуг покладена на місцеві органи влади. Таким чином надання підприємствами захищеного працевлаштування осіб з інвалідністю та підприємства/підприємців трудової інтеграції осіб з інвалідністю соціальних послуг є їх правом, а не обов’язком і тому повинно оплачуватися органами влади. Проте, загальновідомо, що Закон України «Про соціальні послуги» не працює, за виключенням інтернатів та терцентрів соціального обслуговування.

Таким чином, у випадку продавлення відповідного закону норма щодо обов’язкового включення до механізму працевлаштування соціальних послуг буде фікцією щодо реального працевлаштування.
#12 Залучення до механізму сприяння зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю приватних агенцій працевлаштування. Чинним законодавством України не заборонено надання послуг з посередництва у працевлаштуванні осіб з інвалідністю приватними агенція. Чимало агенцій, на сьогодні, займаються цими питаннями.

Тому ця законодавча пропозиція є звичайною декларацією.
#13 Законопроект відповідає праву Європейського Союзу (acquis ЄС) та міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції. Запропоновані законопроектом визначення, зокрема інвалідності, дискримінації за ознакою інвалідності, розумного пристосування не відповідають праву Європейського Союзу (acquis ЄС) та міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції.

І що дуже важливо, законопроект глобально і суттєво суперечить положенням Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, яка ратифікована Верховною Радою України.
  Категорія:
Новини НАІУ
дивитися більше новин

Про автора новини

Olga Zhurbenko
Olga Zhurbenko

Дивитися більше новин
дивитися більше новин

Схожі новини

Організація і проведення таборів реабілітації та реадаптації військових і цивільних із втратою зору після поранень та травм: методичні рекомендації

Організація і проведення таборів реабілітації та реадаптації військових і цивільних із втратою зору після поранень та травм: методичні рекомендації

Компетентність лідерок для зміцнення потенціалу ГОІ в умовах військового часу

Компетентність лідерок для зміцнення потенціалу ГОІ в умовах військового часу

Вебінар «Формування доступного вебконтенту на сайтах установ і організацій» успішно відбувся за підтримки проєкту USAID “ГОВЕРЛА”.

Вебінар «Формування доступного вебконтенту на сайтах установ і організацій» успішно відбувся за підтримки проєкту USAID “ГОВЕРЛА”.