У спробах перелаштуватись на нові стандарти доступності та інклюзивного середовища, дуже легко втратити пильність і вирішити, що зроблено достатньо — що нові будівельні норми задовольняють більшість потреб користувачів, а громадськість знайома з нагальними питаннями в цій сфері. Проте, концепція універсального дизайну передбачає безперервне дослідження та зміну поняття зручних умов.
Питання, яке ми хочемо порушити, не часто привертає увагу ЗМІ та не викликає бурхливих обговорень в соціальних мережах, а проте, нікуди не зникає.
Точні статистичні дані стосовно кількості людей зі стомою в Україні, на жаль, відсутні. Але за інформацією громадських організацій, які захищають права людей, що живуть зі стомою, ця цифра коливається в межах 35–50 тис. осіб.
Стома — це результат рятівного хірургічного втручання, в ході якого, тимчасово чи на постійній основі, отвір кишки виводять на передню черевну стінку для відведення кишкового вмісту або сечі. Операцію проводять через нездатність кишківника чи сечового міхура цілковито функціонувати в результаті травми, набутого або вродженого захворювання.Особливості щоденного життя зі стомою полягають у догляді за спеціальним стомічним мішком (сечо- калоприймачем), в який збирається кишковий вміст чи сеча: заміна чи дренаж стомічного мішка, обробка стоми та шкіри навколо стоми, прання одягу в разі протікання.
Частота заміни чи дренажу стомічного мішка залежить від виду стоми і типу самого мішка. Потреба в дренажі може виникати від 1 до 10 і більше разів на день, залежно від необхідності. Така рутина вимагає ретельного планування при пересуванні, подорожах та відвідуванні громадських просторів та передбачає постійну боротьбу з відсутністю зручностей, а відповідно і дружнього до цих потреб громадського простору.
Найближче до бажаного устрою наблизилась Японія, де боротьба за включення потреб людей зі стомою до загального планування будівель почалась ще в 1995 році. В результаті потужного землетрусу, жителі японських міст були змушені перебратись до тимчасового притулку. Багато людей зі стомою опинились у справжній пастці, адже в притулках не було запасів стомічних мішків та зручних для заміни вбиралень.
Лідерка руху, Теруко Мураяма, публічно заявила про свою колостому і почала вимагати від місцевої влади облаштувати вбиральні в громадських просторах та тимчасових притулках під потреби людей зі стомою. Перша така вбиральна з’явилась в мерії міста Нарашиноші, а згодом і по всій Японії. З 2006 го року в Японії на законодавчому рівні вимагається облаштовувати громадські вбиральні більші за 50 м2 з урахуванням потреб людей зі стомою. Для тимчасових притулків був спроєктований спеціальний намет зі встановленим високим рукомийником та системою зливу, в якому дренаж та заміну стомічного мішка можна проводити стоячи. Також, спеціально для позначення зручної для догляду за стомою вбиральні, японська влада розробила символ людини зі стомою.
Ще одна цікава розробка Японії — це спеціальний комплексний механізм, який передбачає потреби користувача зі стомою та враховує людське різноманіття — Javamate ® UD. Його особливості:
Javamate ® UD встановлений в Університеті Кейо, містечка Шонандай, поруч із транспортним терміналом Канагава. Проте, інсталяція таких систем є досить вартісною і коштуватиме бюджету більше ніж 8000 євро.
Доступною та раціональною за кошторисом є встановлення в кабінках/вбиральнях глибокого рукомийника з гнучким шлангом та системою зливу води. Досить часто дренаж та заміна стомічного мішка відбувається в положенні стоячи, тож така система задовольнить потреби більшості користувачів. Фото з Аеропорту Ханеда, Японія.
Нова редакція українських ДБН — Інклюзивність будинків та споруд — не включає потреби людей зі стомою до своїх стандартів, тож ми пропонуємо до розгляду кілька критичних елементів планування, що значно впливають на комфорт цієї групи користувачів.
Елементи планування, які ми навели вище — є необхідним мінімумом для комфортного перебування в громадському просторі людей зі стомою. Проте, ці пункти в плануванні також задовольняють потреби ширшого кола користувачів, наприклад осіб з маленькими дітьми або осіб, що користуються кріслом колісним. Залишається сподіватись, що з часом подібні рішення будуть використовувати і в Україні.
Досліджували: Яна ОпаленикРедакція: Нагірняк Анастасія
Джерело https://udukraine.medium.com/%D0%BD%D1%96%D1%85%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B5-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%94-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%8F%D0%BA-%D0%B2%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B8-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%B9-%D0%B7%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%8E-%D0%B2-%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2-dd37c214ff17