Як ужгородці сприймають людей з інвалідністю?

22 Червня 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

У рамках третього дня «Майстерні міста» відбулася лекція-дискусія під назвою «Сприйняття дітей з інвалідністю в умовах інклюзивного класу». На заході зібралися представники Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю та просто небайдужа громадськість, аби обговорити проблеми, з якими стикаються діти з порушеннями здоров’я, зокрема під час навчання, інформує Ужгородська міськрада.

Серед наріжних питань виокремили незручність парт у навчальних закладах – рівних столів, які є непрактичними для дітей з проблемами опорно-рухового апарату, недостатню оснащеність різноманітних закладів міста пандусами, неприпустиму поведінку представників служб таксі, які часто відмовляються перевозити людей на візках або ж вимагають подвійну оплату за проїзд. Проте головний акцент у дискусії зробили на несвідомості багатьох громадян, які зневажливо ставляться до людей з інвалідністю. Прикладом цього є часті випадки насмішок здорових дітей у школах над однокласниками з інвалідністю.

Марина Сташина-Неймет, член ради Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю, розповіла: «Найголовніше – зробити умови, щоб така дитина не відставала в навчанні. Це є завданням як учителів, так і батьків. Треба звертати увагу на таланти учня. Коли однокласники зрозуміють, що дитина з інвалідністю така сама, як і всі інші, насмішки припиняться».

На зустрічі обговорили інклюзивне навчання – комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Марина Сташина-Неймет розповіла про закордонний досвід: «Зокрема, в США є навчальний заклад, в якому акцент роблять на дітках з аутизмом. Це типова школа, є кілька парт у класі, але зазвичай діти самі обирають зручну позицію. Там усе зроблено для того, щоб учні не відчували ніяких обмежень».

Серед проблем також виокремили нестачу в Україні необхідних реабілітаційних центрів для осіб з інвалідністю, а також відсутність єдиної програми інклюзивного навчання.

Правильне сприйняття і розуміння рівності здорових людей та людей з порушеннями – це робота насамперед психологів та соціальних працівників, наголошували під час розмови.

Заголовок