Поговоримо про те, як допомогти дитині з розладами аутистичного спектра (РАС) навчитися дружити.
Батьки часто приймають участь у побудові дружніх стосунків дітей. Навчають спілкуватися, дають поради щодо примирення або закінчення стосунків. Рекомендують, із ким товаришувати, а якої компанії краще уникати. Батьки дітей з аутизмом – не виключення.
Ми прагнемо спілкуватися та заводити дружні стосунки. Комусь це дається легко, комусь важче. Дітям з РАС часто важко побудувати дружні стосунки з однолітками. Важко, проте НЕ неможливо.
Знайомство з батьками інших дітей допоможе вирішити безліч питань у майбутньому. Якщо батьки інших дітей будуть позитивно налаштовані на спілкування, вони дослухатимуться порад і намагатимуться налаштувати своїх дітей на позитивне та дружнє спілкування.
Знаючи про можливі емоційні реакції, прояви агресії, допитливість, манеру вести діалог інших дітей, які ігри їх цікавлять, можна відшукати точки дотику. На них можна будувати подальше спілкування. Так само можна уникати негативних проявів поведінки.
Це може бути час, коли дитина максимально заспокоєна, врівноважена та має позитивний емоційний стан. Найчастіше, це час після пробудження та їжі, коли дитина готова до ігор і не потребує задоволення фізіологічних потреб. Якщо дитина не в доброму гуморі, захворіла або знервована, зустріч з новими приятелями краще відкласти.
Вона має бути комфортною та не відволікати дітей від взаємодії, можливих групових ігор. Залежно від віку дитини це можуть бути ігрові майданчики, парки або, навіть, ваша власна вітальня. Проте пам’ятайте про вашу мету – познайомити та зблизити у спілкуванні дітей. Ніщо не має відволікати їх від спільних ігор. Якщо на майданчику будуть гойдалки, драбини та завелика площина локації, навряд чи діти зможуть зосередитись на спілкуванні. Краще обрати невеличку місцину з чіткими кордонами та взяти з собою кілька цікавих групових ігор.
Розкажіть, що вона любить, що допоможе їй зрадіти і від чого вона може засмутитися або роздратуватися. Поміркуйте, яка інформація може знадобитися їм, щоб підготувати своїх дітей до спілкування з дитиною з РАС. Пам’ятайте! Дітям не потрібні медичні терміни або важкі пояснення. Вони потребують лише чіткої вказівки, як краще зробити, щоб потоваришувати, і чого уникати, щоб не нашкодити.
Якщо ваша дитина не спілкується усно, підготуйте спеціальні картки, піктограми або покажіть майбутнім друзям жести, які використовує ваша дитина при спілкуванні. Так малюкам буде легше зрозуміти один одного.
Пам’ятайте про те, що кожна людина рухається у своєму темпі. Не намагайтеся прискорити процес знайомства або товаришування між дітьми. Намагайтеся зустрічатися з новими товаришами часто, але не відбирайте у дитини власний час, забезпечте їй можливість побути з рідними або наодинці, якщо вона цього потребує.
Не варто постійно опікати дитину з аутизмом та контролювати кожен її крок. Залучайтеся лише у тих випадках, коли бачите, що вона починає нервувати, тривожитися або серйозно засмучуватися. Будьте завжди наготові для розрішення ситуації, але не намагайтеся все вирішити за дитину. Її спілкування – це її досвід для майбутнього життя, нехай вона вчиться його здобувати самостійно.
Обов’язково демонструйте своє позитивне ставлення до бажаних вчинків під час спілкування (дитина вітається з іншими, спілкується, грається тощо) це допоможе підтримати мотивацію малюка з аутизмом до спілкування та побудови дружніх стосунків.
Поясніть неправильність вчинку, якщо вона когось образила. Зверніть увагу на того, кого засмутила, поясніть, що відчуває інша дитина, коли її образили. Проте не сваріть і не застосовуйте покарання в разі неприйнятної поведінки або створення негативної ситуації. Дитина з РАС не завжди розуміє емоції інших і власних, не завжди може зрозуміти, що саме зробила не так. Покарання в такій ситуації тільки погіршить мотивацію до спілкування і не вирішить питання.
Саме від батьків дітей з РАС залежить, чи будуть вони в подальшому спілкуватися і товаришувати з іншими дітьми, і чи буде це спілкування корисним, цікавим та позитивним.
У випадку дітей з аутизмом саме батькам слід виконувати великий шматок роботи щодо підбору компанії, у якій дитина спілкуватиметься, локації зустрічей та їхнього перебігу. Поки дитина не зрозуміє механізму знайомства та побудови дружніх стосунків, краще планувати всі нові знайомства. Це допоможе дитині зрозуміти ланцюжок послідовних дій та «правильні» і «неправильні» шляхи поведінки. Так, коли вона дорослішатиме, вона зможе використовувати цей шаблон і заводити власні знайомства, а отже, бути самостійною.
Сподіваємось, інформація про те, як дитині з РАС навчитися дружити, стане вам у пригоді!
Джерело