У Києві часто можна побачити, як на місцях для автомобілів людей з інвалідністю біля торгових центрів паркуються водії без інвалідності. Хтось не побачив спеціального знака, інший захотів припаркуватися ближче до входу, аби важкі пакунки далеко не нести. Треті просто зайняли “вільне місце”. Журналісти knk.media вирішили дослідити, хто і як забезпечує право людей з інвалідністю на використання спеціальних паркомісць.
Місця зі спеціальними розміткою і знаком має нині більшість торгових центрів Києва. Адже цього вимагають ст. 30 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, п. 22 Правил паркування транспортних засобів, а також ДБН 360-92** “Планування і забудова міських і сільських поселень”. Комітет Народного Контролю з’ясував, що чинне законодавство категорично забороняє розміщення на таких місцях інших транспортних засобів, ніж ті, що належать людям з інвалідністю або керовані ними.
Однак виявилося, що адміністрація супермаркетів часто не контролює використання за призначенням місць для автомобілів людей з інвалідністю. 33-річний киянин Олександр, який з дитинства пересувається на інвалідному візку, розповів журналістам knk.media, що такі місця зайняті “лівим транспортом” у 98 відсотках випадків. “Навіть там, де обладнані широкі та зручні місця для паркування, працівники не слідкують за тим, хто де паркується”, – обурюється чоловік.
Комітетом Народного Контролю було опитано 7 великих мереж супермаркетів з метою з’ясування, які з них мають спеціальні місця на автостоянках і як організовано контроль за їх використанням. Відповідні запити на підставі Закону України “Про доступ до публічної інформації” (далі – Закон № 2939-VI) було надіслано до керівництва мереж “ЕКО”, “NOVUS”, “АТБ”, “Епіцентр К”, “Леруа Мерлен”, “АШАН” і ТОВ “Фоззі”.
Результати опитування показали, що будівельні супермаркети “Епіцентр К” і “Леруа Мерлен” у Києві мають обладнані місця стоянки для людей з інвалідністю у необхідній відповідно до чинного законодавства кількості. У першій мережі інформація про наявність таких місць періодично оголошується черговим адміністратором по системі гучномовного оповіщення. Контроль за їх використанням здійснюється працівниками служби безпеки та господарського відділу. У разі порушення правил паркування службою безпеки викликається наряд ППС (нині – патрульна поліція).
Що ж до другої мережі, то при виявленні порушень правил паркування черговий директор висловлює порушникам зауваження і просить їх перепаркувати своє авто.
Керівництво решти супермаркетів залишило запити без відповіді. ТОВ “Фоззі” надіслало відписку про відмову у наданні інформації з причин підписання запиту факсимільним відтворенням підпису. Відповідно до підпунктів 1 і 2 ст. 24 Закону № 2939-VI це є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.
Та що робити, якщо на зауваження порушник правил паркування не реагує? Чи справді патрульна поліція компетентна притягати таку особу до відповідальності?
Виявляється, це є поширеною прикрою помилкою. Річ у тім, що безпідставне паркування автомобіля на місці стоянки для людей з інвалідністю є правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Згідно із ст. 218 цього Кодексу справи про такі правопорушення розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад. У столиці Адміністративну комісію утворено при КМДА, і цей орган розглядає справу лише за наявності протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 255 КУпАП його складає особа, уповноважена КМДА. Однак інформації про таку особу у відкритому доступі немає, відповідно, людина з інвалідністю не знає, кому повідомляти про порушення правил паркування. От і виходить, що правопорушник є, а притягнути його до відповідальності майже неможливо. Адже поки потерпілий шукає особу, яка складає протокол, водій може втекти з місця пригоди.
Та це не остання перешкода у боротьбі людей з інвалідністю за свої права. Нормою ч. 3 ст. 152-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення посадовими особами підприємств, які утримують майданчики для паркування, визначених правилами паркування вимог щодо розміщення та функціонування цих майданчиків. Тобто якщо відповідальна особа супермаркету ігнорує паркування на місцях для людей з інвалідністю водіями, які не мають на це права, вона вчиняє адміністративне правопорушення.
Але Кодексом не передбачено ані органу, який розглядає такі справи, ані особи, яка складає відповідний протокол. Тобто правопорушення існує, а механізму притягнення до відповідальності особи, яка його вчинила, немає. Єдиним виходом з цієї ситуації є внесення змін до чинного законодавства. Відповідним законом передати компетенцію щодо складання протоколів і розгляду справ про порушення правил паркування від адміністративних комісій до патрульної поліції.
Фото автора.
Наталія Мороцька
Комітет народного контролю