Вижив після 4 куль у спину і однієї — у голову: історія бійця, який поїде на “Ігри Нескорених-2020”

21 Лютого 2020 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Сергій Калитюк отримав поранення у червні 2014-го під час спроби українськими армійцями штурмувати Ямпіль

Програма “Час Новин”, яка виходить на “5 каналі” продовжує серію розповідей про “Нескорених”. Представить історію ветерана 25-ї повітряно-десантної бригади Сергія Калитюка. Складні поранення він отримав у червні 2014-го під час спроби українськими армійцями штурмувати Ямпіль. П’ять куль, які влучили в Сергія під час евакуації пораненого побратима, посадили хлопця у крісло. За той бій армієць отримав орден Богдана Хмельницького “За мужність”. Нині ж він один із учасників Національної збірної Нескорених.

У 2017-му побратими і друзі Роман Панченко та Сергій Калитюк брали у ньому участь разом. Роман потрапив до складу команди, а Сергій поїхав на ігри в Торонто — підтримати свого товариша і як талісман команди.

“Ми з однієї бригади, з різних підрозділів. З одного бою, в одному бою отримали поранення. Ідентичні поранення. У Харкові прооперували і на наступну добу привезли до Львова. У нас група крові одна”, — розповідають хлопці про себе.

І хоч хлопці служили в одній бригаді, познайомилися та потоваришували вже у шпиталі.

“У мене одна куля пробила легеню, хребет зачепила, і селезінку видалили. А у Серьоги — п’ять”, — розповідають хлопці.

У Сергія пошкоджений хребет, лімфовузол, легені та печінка. Таких травм хлопець зазнав у бою під Ямполем у червні 2014-го. Армійці за наказом мали зачистити місто, але на підході до нього потрапили у засідку. Зав’язався бій.

“Я почув голос одного, Макс був поранений, підбіг, вколов йому буторфонол, кликав лікаря. Він прибіг і почався обстріл. Його вбило. Мені потрапило в голову. У момент, коли я хотів вставати відстрілюватися вже, ще прилетіло чотири в спину”, — розповідає Сергій Калитюк.

Армієць не відчував своє тіло. Він помітив, що ворогові вдалося трохи відтіснити українських бійців. Тоді вирішив не дати окупантам взяти себе у полон.

“Хотів дістати гранату, вона була на поясі знизу, а так як я лежав і вже не міг рухатися, не зміг себе підняти і не зміг її дістати. Така була безвихідь. Автомат я собою завалив і не міг дістати його. Була печаль. Але сподівався, що витягнуть, чекав”, — згадує Сергій Калитюк.

Сергія зуміли врятували — евакуювали до шпиталю. Далі складне лікування та тривала реабілітація. Військовому у цьому неабияк допомагав спорт. Тому бажання долучитися до Нескорених у ветерана з’явилося одразу, тільки-но Україна почала в них брати участь.

“Хотілося приклад показати іншим, тим, хто в колясках. Плюс собі довести, що можу виграти”, — говорить Сергій Калитюк.

Місце у збірній Сергій виборов лише з третьої спроби. На відборі відстрілявся найкраще в категорії. Переконаний, йому це вдалося завдяки своїй наполегливості.

“У кожного є шанс виграти, тому що кожен вкладає себе в тренування і в перемогу”, — каже Сергій Калитюк.

Тепер ветеран тренується мало не щодня, щоби покращувати результати.

“Він не сидить в кріслі, якщо не прив’яжеться. При випуску стріли, він випадав з крісла. Тому у нього є ремінь, який його тримає. А все решта, як і всіх тренуємо, техніка одна для всіх”, — розповідає Леся Шах, тренерка Калитюка.

Тренерка, проаналізувавши всіх суперників Сергія, запевняє, цього року боротьба на іграх в Гаазі буде важкою.

“Ми побачили в списках, від корейської команди приїде другий номер світового рейтингу здорових спортсменів, не інваспорту навіть. Тому боротьба буде запекла”, — говорить Леся Шах.

Та українця це не зупиняє і не лякає. Він уже був присутнім на змаганнях у Торонто у 2017-му і знає, яка напруга і атмосфера панує під час спарингу.

“Хочеться взяти участь, хочеться гідно представити Україну на міжнародній арені. Хотілося б, що б за мене вболівали і я комусь приносив радість”, — говорить Сергій Калитюк.

Євгенія Китаїва, Марта Шикула, “5 канал”