Уже кілька років у системі освіти України відбуваються потужні зміни, які пов’язані з упровадженням інклюзивного навчання.

Йдеться не лише про доступ дітей із різними порушеннями до якісного навчання та про їхню інтеграцію в освітній процес, але і про вирішення завдань щодо фізичного та психоемоційного здоров’я учнів у нових умовах.

У сучасній практиці, в корекційній та реабілітаційній роботі, використовують арттерапію (ізотерапію, музикотерапію, казкотерапію, пісочну терапію, танцювальну терапію, драматерапію та інші).

Для цього потрібно створювати відповідні умови та надавати вчителям інструменти, які б могли працювати в межах інклюзїї.

У питанні інклюзивності музикотерапії, яка сприяє зниженню психоемоційного напруження, розвитку комунікативних навичок, дає можливість гармонізувати та розкрити творчий потенціал дитини, прогалину вирішила заповнити Всеукраїнська благодійна організація “Даун Синдром”.

За підтримки Українського культурного фонду цьогоріч фонд реалізував інформаційну кампанію про музичні здібності дітей із синдромом Дауна – “Музика – важлива, музика – можлива”. У її межах із серпня працює експериментальний музичний онлайн-гурток для таких дітей та їхніх сиблінгів (братиків і сестричок).

Педагоги проєкту, які мають понад 10-річний досвід роботи з дітьми із синдромом Дауна, готуючись до занять, зібрали багато теоретичних і практичних матеріалів, нотних вправ та іншої корисної інформації й розробили педагогічні рекомендації для знайомства з музикуванням дітей з ментальними інвалідностями.

У жовтні – Всесвітньому місяці поінформованості про синдром Дауна – буклет в електронному форматі розмістили у відкритому доступі, тож його може використати у своїй роботі будь-який педагог.

Цитуємо кілька вправ від педагогів, які написані доступною та простою мовою, тож для їхнього використання не потрібна спеціальна музична освіта.

***

Перш ніж розпочати заняття з музики, дитину потрібно підготувати.

Для цього можна застосовувати методику “Піктограми”, зазначає логопед, корекційний педагог Ольга Лісненко.

“Підготуємо піктограми (картки), які будуть передавати зміст заняття: це можуть бути картки із зображенням музичних інструментів або ж дій, які будемо виконувати.

Останньою піктограмою має бути мотивувальна піктограма (якщо заняття відбуваються вдома, це можуть бути солодощі, майданчик, мультик тощо, якщо ж за межами дому – піктограма “Додому”).  

Тож дитина, якій ви показали за допомогою піктограм, що саме буде на занятті, відчуватиме себе спокійно і в безпеці, бо є початок заняття та є його закінчення“, – пояснює педагог.

Авторка посібника, музичний педагог Валерія Бровко-Дивіна перераховує шість форм вправ, які варто застосовувати під час уроку, та їхнє значення та вплив на дітей:

✔️ Пісні-ритуали (привітальні, прощальні пісні)

Надзвичайно важлива форма роботи на початку заняття, спрямована на згуртування групи. Допоможе створити атмосферу прийняття та довіри.

Бажано, щоби ці пісні були незмінні на кожному занятті ­– так дитина відчуватиме безпеку і зможе налаштуватися на подальше заняття та із задоволенням завершувати його.

✔️ Пальчикові та жестові ігри та вправи

Розвивають м’язовий апарат, дрібну моторику, тактильну чутливість. Спрямовані на розвиток спритності, рухливості пальців.

✔️ Артикуляційні вправи

Внаслідок зниженого м’язового тонусу та специфічної будови гортані в дітей із синдромом Дауна, артикуляція може бути ускладнена. Тому на музичному занятті обов’язковими мають бути вправи для тренування язика, губ та щік.

✔️ Тілесна перкусія

Вправи зі звучними жестами (плескання, тупотіння, шльопання по ніжках) надзвичайно важливі для дітей із синдромом Дауна.

Вони можуть не достатньо відчувати свої тіла, тому корисним стає тактильна стимуляція. Крім того, вправи зі звучними жестами розвивають почуття ритму.

✔️ Гра на музичних інструментах

Гра на ударних інструментах (барабанах, паличках тощо) також сприяє підвищенню м’язового тонусу, зміцненню м’язів усього тіла. Також вправи з ударними інструментами розвивають почуття ритму й тембру.

Відомий і терапевтичний ефект від гри на барабанах: зокрема, зменшуються напруження і тривога та вивільняється зайва, негативна енергія.

Гра на інших перкусійних інструментах (маракасах, трикутниках, бубнах тощо) розвиває дрібну моторику та фонематичний слух. Крім того, покращуються увага та пам’ять.

✔️ Рухливі музичні ігри та вправи

Ці ігри та вправи – крокування, біг, стрибки, кружляння – сприяють розвитку великої моторики дітей із синдромом Дауна. Дають вдосконалити орієнтування в просторі та координацію рухів; вчать реагувати на паузи (зупинятися), змінювати рухи залежно від зміни характеру музики, звуковисотності, темпу та тембру.

Хороводні ігри вчать комунікативних навичок та взаємодії з іншими членами навчального колективу.

***

Ось три вправи, які можна застосовувати на різних етапах уроку:

Привітальна пісня “Привіт” із використанням тамбурина

(авторка мелодії та тексту – Валерія Бровко-Дивіна)

Методичні рекомендації: пісню співаємо на початку кожного заняття.

Пісню співає педагог, діти підігрують на тамбуринах, на слова “Вітаємо всіх” малюємо двома руками півколо – так показуємо, що ми раді всіх бачити.

Далі вчитель звертається до кожної дитини, промовляє її ім’я та спонукає дитину відповідати, відгукуватися на привітання й на бажання відповідати або словами “Привіт”, або привітальним жестом із тамбурином.

Мета:

• • налаштування на заняття;
  • розвиток тембрового слуху;
  • формування відчуття метричної пульсації.

Музична пісня-вправа “Маракас”

(Авторуа мелодії та тексту – Валерія Бровко-Дивіна)

Ма – ма – ма – ма – маракас,

Ма – ма – майстер він у нас,

Ма – ма – ма – ма – маракас,

Музика в нас – вищий клас!

Методичні рекомендації: для вправи потрібен один маракас.

Педагог грає на чайм-барі та співає пісню з маракасом, так презентує і знайомить дітей із цим інструментом. Пропонує зіграти разом. Вправу можна повторювати двічі-тричі.

Мета:

• ознайомлення з інструментом;
• відпрацювання основного прийому гри на маракасі;
• розвиток тембрового слуху;
• розвиток мовлення.

Музична гра з гребінцем

Методичні рекомендації: для гри потрібний гребінець та паличка (або металева від трикутника, або дерев’яна), фонограма твору Сергія Рахманінова “Італійська полька”.

Спочатку досліджуємо з дітьми, які звуки можна видобувати, якщо грати по зубчиках гребінця і якщо грати по обушку гребінця. Далі пробуємо грати під музику.

В першій частині (16 тактів) – граємо по зубчиках (проводимо паличкою по поверхні зубчиків), в другій частині (1 період – 16 тактів) – перегортаємо гребінець, стукаємо паличкою по обушку, в другому періоді другої частини (16 тактів) – перегортаємо гребінець і знову граємо по зубчиках, у третій частині – перегортаємо гребінець і стукаємо паличкою по обушку.

***

Наостанок Ольга Лісненко дає пораду, як використати на занятті методики “Безпомилкового навчання”:

“Зміст методики полягає в тому, щоби дитина в усьому відчувала успіх. Тобто, якщо розпочинаємо новий різновид діяльності, допомагаємо дитині максимально багато, можна навіть руками дитини все зробити.

Під час наступного заняття допомоги надаємо менше, потім ще менше, але весь час спостерігаємо за дитиною, чи не важкий їй цей різновид діяльності.

Якщо дитині непросто виконувати завдання, допомагаємо їй, доки вона не почне робити це легко. У такий спосіб будь-яка навичка формується значно швидше, водночас дитина відчуває успіх і хоче займатися й далі“.

Більше методик і вправ шукайте у педагогічних рекомендаціях для музикування.

Ольга Ситнік, спеціально для “Нової української школи”

Усі фото: Всеукраїнська благодійна організація “Даун Синдром”