Універсальний Дизайн: до цивілізованих стандартів Україні ще далеко

25 Вересня 2014 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

У Києві відбувся спільний круглий стіл UREClub та Програми розвитку ООН – «Універсальний Дизайн та Доступність для об’єктів жилої та комерційної нерухомості», за яким зібралися небайдужі учасники – забудовники, архітектори та журналісти.

Універсальний Дизайн як підхід до проєктування та будівництва був розроблений ще у 1997 році групою архітекторів, інженерів та дизайнерів на чолі з Ронайльдом Мейсом в США. З того часу принципи Універсального Дизайну активно впроваджуються в світі, особливо в Канаді та США.

«В Україні люди вже починають голосувати грошима за більш комфортне житло, однак будинки навіть еліт-класу часто-густо не є повністю функціональними з огляду на принципи Універсального Дизайну. Однак українці все більше подорожують і мають змогу порівнювати нашу новітню забудову зі стандартами в західних країнах. Маємо надію, що суспільство буде зрештою вимагати від забудовників працювати так, щоб якомога більше людей могли скористуватися будинком чи послугою, як от банком, аптекою, кінотеатром тощо», – зауважила Крістіна Баграмян, менеджер проєкту Спільної програми агенцій ООН «Сприяння інтеграційній політиці та послугам для людей з інвалідністю в Україні».

Питання ж доступності до житла відповідно до стандартів Універсального Дизайну стало особливо актуальним сьогодні, коли ведуться бойові дії й багато людей отримують інвалідність.

«Ми всі, здавалось би, будуємо нову країну, нове життя, нове ставлення до людей. Революція Гідності показала нам, наскільки важливо поважати права та гідність один одного. І коли я бачу багато нових об’єктів, побудованих з порушеннями доступності, мене це обурює, бо порушується гідність багатьох людей. Приміром, у Києві, за статистикою, 50% людей не мають абсолютної мобільності через недосконале фізичне середовище. Це будь-яка людина з валізою, батько чи мати з дитячою коляскою, дитина дошкільного віку, вагітна жінка, людина на милицях, на візку, похилого віку тощо. Ми нібито маємо будівельні норми, контролюючі органи, закони, однак система не працює, бо на виході – багато недоступних та незручних будівель», – підкреслив Ярослав Грибальський, національний координатор програм з безбар’єрності НАІУ, член громадської ради при Держархбудінспекції України.

А серед вже реалізованих проєктів в Україні з урахуванням принципів Універсального Дизайну в Україні є аеропорт «Бориспіль» (термінал Д.) нові офіси «Platinum» банку та «Ощадбанку», котрі намагаються робити свої відділення доступними для всіх, що є прикладом для інших комерційних установ.  Проте Україні, на жаль, лише 4% будівель можна вважати доступними. Радянська епоха залишила нам  у спадок непристосовані об’єкти, які, на відміну від західного підходу, не враховують права всіх людей, незалежно від віку, ваги та інших індивідуальних особливостей.

А новітні будівлі, навіть еліт-красу, теж не завжди продумані з точки зору комфорту для мам з колясками, людей похилого віку, дітей та інших категорій громадян, що показує необхідність впровадження західного досвіду в Україні.

«Нам потрібно розвивати міста таким чином, щоб вони були зручними для кінцевого споживача. Ми дійшли тієї межі, коли нинішня система стандартів не працює, бо не відповідає сучасним реаліям. Як приклад з життя – один із інвесторів мав бажання побудувати житловий комплекс за голландським взірцем, однак під час адаптації проєкту під державні будівельні норми хороший, якісний проєкт перетворився на спальний район радянського типу, які в світі вже ніде не будуються. Отже потрібен якісно новий підхід до підготовки та адаптації державних будівельних норм», – зазначив Григорій Мельничук, журналіст, громадський активіст, блогер та учасник Ради з урбаністики м. Києва.

Учасники круглого столу також отримали змогу поставити запитання представникам Держархбудінспекції та місцевої влади, експертам Національної Асамблеї Інвалідів  України та дізнатись про існуючі будівельні норми та вимоги чинного законодавства стосовно доступності житлової та комерційної нерухомості для  представників маломобільних груп.

Ігор Галущак