Кожна родина у скрутній ситуації може звернутися за підтримкою до місцевого соціального центру. У дванадцяти громадах на сході України завдяки проєкту ЮНІСЕФ “Спільно” з’явилися нові соціальні послуги для сімей з дітьми. До Дня працівників соціальної сфери розповідаємо, до яких фахівців можна звернутися і чим вони можуть допомогти.
Марина Погорєлова працює вже 11 років фахівцем соціальної служби і майже рік – заступником керівника Бахмутського центру надання соціальних послуг в громаді Бахмута. Працює у більшості із родинами, що опинилися у складних життєвих обставинах та із прийомними сім’ями.
“Сім’ї не завжди сприймають нас, фахівців, як помічників. Вони часом можуть не розуміти, що можуть розраховувати на допомогу і що можна жити інакше. Але ми разом можемо створити комфортні умови для життя родини – потрібна тільки співпраця”, – говорить Марина Погорєлова.
Іноді фахівцям складно достукатися до родин – і це найбільша проблема.
“Ми виявляємо або нам повідомляють про сім’ї у складних життєвих обставинах, допомагаємо соціалізуватися, направляємо, якщо необхідно оформити документи”, – додає Марина.
Соціальні послуги може отримати кожен, хто їх потребує за місцем фактичного проживання, навіть якщо людина офіційно не зареєстрована. Послуги можуть бути простими, що не потребують постійної комплексної допомоги: зазвичай вони є короткотривалими і разовими (наприклад, консультація чи представництво інтересів). Або комплексними, коли задіяна планомірна і тривала у часі послуга, яка потребує взаємодії фахівців (наприклад, соціальний супровід).
Щоб безкоштовно отримати соціальні послуги, необхідно звернутися до управління соціального захисту населення, яке проаналізує потреби та направить людину до центру надання соціальних послуг. Можуть бути залучені інші структури та організації, такі як інклюзивно-ресурсний центр чи центр матері та дитини. На всіх етапах з людиною будуть працювати фахівці соціальної роботи.
Оксана Дьячкова – молодий практичний психолог Інклюзивно-ресурсного центру міської територіальної громади Сіверська.
Працює з дітьми 3-6 класу, виконує діагностику та комплексну оцінку когнітивної та емоційно-вольової сфери дитини. Це виявлення індивідуальних особливостей психічного, фізичного, інтелектуального розвитку. Робота психолога з дітьми охоплює низку питань: низька самооцінка, невпевненість у собі, стрес, тривожність, наявність страхів, труднощі процесу комунікації, нестабільність психоемоційного стану, дезадаптація тощо. В цілому робота психолога покликана укріпити стійкість дитини до різних можливих зовнішніх стресів, посилити віру у себе та свої сили, допомогти дитині побудувати коло підтримки.
“До нас приходять діти з різними потребами, до них потрібні різні підходи. В мене був хлопчик, який потребував комплексної підтримки,, він і намагався йти на контакт, і одночасно замикався в собі. Ми працюємо над тим, аби розвивати його у різний спосіб, і результати говорять самі за себе – вже відчувається значний прогрес”, – говорить Оксана Дьячкова.
Оксана працює в ІРЦ, школах та дитячих садочках, якщо там немає свого психолога. За місяць центр відвідує близько 30 дітей, де вони отримують індивідуальні заняття та підтримку.
“У дітей з порушенням мовлення зазвичай дуже хороші результати роботи. Головне – почати якнайраніше займатися та не обмежуватися роботою тільки з фахівцем, батькам важливо теж працювати над стимуляцією розвитку дитини. З дітьми ми займаємося вправами на розвиток уваги, сприйняття, мислення”, – пояснює практичний психолог.
Світлана Охрицька – заступниця селищного голови Троїцького, Луганської області, колишня директор Троїцького районного центру соціальних служб, членкиня громадської організації “Ла Страда-Україна”, сертифікована медіаторка.
“Це як організатор зустрічі сторін примирення, які хочуть домовитися про щось. Це не психолог, медіатор не дає порад і не стає на чийсь бік”, – пояснює пані Світлана.
Таких зустрічей може бути від 1 до 12, тривалістю до 3 годин кожна. За потреби кількість і тривалість зустрічей можна збільшувати. Припинити працювати з фахівцями можна, якщо конфлікт вичерпаний.
“Наприклад, був такий випадок. Чоловік і дружина розійшлися, він залишив собі дім, дітей, майно, а її виставив з грошима на дорогу до батьківської хати, скажімо так. Жінка до мене звернулася по медіацію, аби вирішити конфлікт максимально без нервів та криків. В результаті їхніх перемовин вони дійшли згоди щодо опіки, але ще звертаються до медіації у питаннях виховання”, – говорить медіаторка.
Коли є конфліктна ситуація, медіація необхідна. Втім, цією соціальною послугою не можна скористатися, якщо сталося правопорушення або злочин, випадок насильства у сім’ї, жорстоке поводження з дітьми.
“Я тільки ставлю запитання і стежу, щоб обидві сторони виконували усі домовленості у перемовинах. На мій погляд, це найкращий спосіб врегулювати конфлікт мирним шляхом. До того ж ми надаємо цю послугу безкоштовно, що важливо і актуально для сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах”, – говорить Світлана Охрицька.
Оксана Оселедько – фахівець з фізичної реабілітації Центру надання соціальних послуг Білокуракинської громади, працює з дітьми понад 10 років.
Центр надає послуги дітям з ризиком порушення розвитку, дітям з порушенням розвитку, дітям з інвалідністю. Тут працює команда фахівців, до якої входять вчитель-логопед, психолог, фахівець з фізичної реабілітації.
Робота команди орієнтована на розвиток дитини раннього віку, а також на супровід батьків.
“Я консультую батьків, опікунів дітей, які потребують реабілітації через порушення розвитку та захворювання опорно-рухового апарату, та проводжу заняття”, – розповідає Оксана.
План реабілітації призначається індивідуально залежно від потреб дитини та включає діагностику, втручання (спеціальні заняття для дітей), надання консультацій батькам. При цьому робота реабілітолога морально та психологічно виснажлива, але фахівці люблять свою роботу. Послуга реабілітолога краще спрацьовує тоді, коли вона надається разом з іншими соціальними послугами відповідно до потреб дитини та батьків.
“Не дає втомлюватися те, що в нас такі класні діти. Хочеться їм допомагати та підтримувати”, – розповідає реабілітолог.
Аліна Чередніченко – перша асистентка вчителя у Соледарі, пропрацювала три роки і зараз отримала фах вчительки початкових класів.
Асистент вчителя — це посередник між дитиною з особливими освітніми потребами та іншими дітьми і дорослими у шкільному середовищі. Його робота полягає у тому, щоб умови знаходження дитини з особливими освітніми потребами у школі були по-справжньому комфортними та мотивували її до розвитку.
“Важливо розуміти: асистент вчителя допомагає саме педагогу. Це означає, що він не прив’язаний до однієї чи кількох дітей, а працює з усім класом.Так, часом дитині з особливими освітніми потребами необхідно приділити більше часу, щоб, наприклад, пояснити завдання, але асистент учителя так само може пояснити щось й іншим учням”, – говорить пані Чередніченко.
Також, у випадку, коли дитину щось відволікло або засмутило, асистент вчителя може допомогти дитині заспокоїтися або посидіти поруч.
“У дітей в інклюзивних класах різні потреби. Буває, що деякі діти бояться різких звуків, з ними потрібно посидіти разом, дати зрозуміти, що небезпеки немає. У багатьох випадках дітям, перш ніж іти до школи, треба попрацювати над соціалізацією – з фахівцями, у дошкільних закладах, у спеціалізованих центрах”, – зазначає Аліна Чередніченко.
Проєкт “Спільно. Соціальні послуги для сімей у громаді” реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку через Німецький банк розвитку (KfW). На початку 2021-го року вони розпочали другу фазу підтримки найбільш вмотивованих та зацікавлених громад сходу України, допомагаючи у розвитку системи надання якісних соціальних послуг на місцевому рівні. Наразі проєкт працює у Троїцькій, Соледарській, Білокуракинський, Дружківській, Чмирівський, Миколаївській, Новопсковській, Сіверський, Марківській, Сватівській, Покровській, Костянтинівській, Мирноградській, Старобільській, Бахмутській та Лиманській громадах Луганщини й Донеччини. Фахівців шукають по усьому регіону та надають професійну перепідготовку за потреби.
Наталія Датченко, керівниця проєктів захисту дітей Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ):
Якщо ми не реагуємо на певні виклики через кризу кадрів, яка зустрічається в кожній громаді сьогодні, то потім вирішувати проблему буде дорожче і проблематичніше для усіх. Тому ми говорили про необхідних спеціалістів, здатних забезпечити раннє виявлення вразливих сімей з дітьми, раннє втручання – і багато керівників нас почули.
Але головне в цьому розуміння владою потреб людей і превентивна робота. Тому ми вважаємо появу нових спеціалістів, соціальних працівників, логопедів, психологів, соціальних педагогів – хорошим стартом і мудрою позицією місцевої влади.
Джерело