“Треба в нас повірити”: у Вінниці для дітей з аутизмом і синдромом Дауна розроблять спеціальний курс профорієнтації

22 Січня 2020 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

У Вінниці в рамках інклюзивної освіти для дітей і молоді з синдромом Дауна та аутизмом розроблять спеціальний курс із профорієнтації. Організатори сподіваються, що в майбутньому цей досвід можна буде інтегрувати у загальноосвітні школи.

Про це оголосили вчора, 21 січня під час прес-конференція з нагоди початку проекту “Жити на рівних!”. Відомо, що над ним працюватимуть ГО “Вінниця ДАУН СИНДРОМ”, ГО “Українська спілка осіб з інвалідністю “УСІ” та Державна установа “Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю “Поділля”.

Також відомо, що у Вінниці проект створять для дітей, які НЕ навчаються у спеціалізованих школах, а відвідують загальноосвітні. За прикладом того, який вже успішно реалізується на базі спеціалізованої школи-інтернату №26 у Києві – “Перспектива 21-3”.

Це один з проектів Всеукраїнської благодійної організації “Даун Синдром” зі створення перспективи навчання, працевлаштування та самостійного проживання для дітей із синдромом Дауна та інших дітей з порушенням розумового розвитку.

Там, наприклад, учні з синдромом Дауна, мають можливість стажуватися у готелях, або кав’ярнях, допомагаючи готувати заклад до відкриття. Таким чином після закінчення школи вони отримують не тільки диплом про середню освіту, а й шанс на працевлаштування та навчились бути максимально самостійними. Детальніше про це – у сюжеті.

Ідея створити щось подібне у Вінниці з’явилася у Наталі Косніцької, голови ГО “Вінниця ДАУН СИНДРОМ”, яка також виховує доньку з цим синдромом.

Ми всі прекрасно розуміємо, що не всі діти будуть працювати, але не дати їм шанс ми не можемо, – зазначила Наталя Косніцька.

Саме через це півроку тому вона звернулася до Наталі Заболотної, директорки Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА, а та у свою чергу познайомила її з Романом Штогриним, директором центру реабілітації “Поділля”, де займаються  навчанням і працевлаштуванням зокрема й людей із синдромом Дауна (але з 18 років).

Зі слів Романа Штогрина, з категорією людей з аутизмом та синдромом Дауна важко працювати в дорослому віці, адже вони часто не мають навіть базових соціальних навичок (наприклад, самостійно пересуватися по місту), а професійних тим більше. Саме тому, з його досвіду, профорієнтацією потрібно займатися ще у школі. 

Проблема в тому, що в нас немає методики роботи. Наталя Косніцька запропонувала поїхати в Київ, у “Перспектива 21/3”, і подивитися, як нові методики роботи впроваджують там. Я побачив, що це важко, але це можливо зробити на базі “Поділля”. За умови, якщо працюватимемо разом і під спільну відповідальність, – розповів Роман Штогрин.

Ми написали спільно проект і виграли грант у розмірі 60 тисяч гривень від “УкрСиббанку”. Також левову частину (150 тисяч гривень) виділив Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА. Ще наш буде внесок…. Ми готові разом з фахівцями “обкатати” ці методики і далі передати їх вже в систему освіти. Навчити там команди, щоб вони вміли надавати дітям з ментальними порушеннями цю профорієнтацію на базі будь-якої школи.

Наталя Косніцька розповіла, що проект “Жити на рівних!” передбачає три етапи.

Перший стартує вже на початку лютого, коли команда з п’яти фахівців (з “Вінниця ДАУН СИНДРОМ”, “УСІ” та центру “Поділля”) поїдуть на тиждень у Київ, щоб вивчити досвід проекту “Перспектива 21/3”. Після цього вони за місяць мають розробити так звану “дорожню карту” – механізм організації процесу навчання професійної підготовки дітей з особливими освітніми потребами для Вінниці. А за тим ще раз поїхати на тиждень у Київ, щоб допрацювати цю систему.

Третім етапом цього проекту буде апробація “дорожньої карти” на практиці. Так вже у квітні на базі Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю “Поділля” (вулиця Пирогова 135-а) створять дві пілотні групи школярів. Там дітей віком 12-17 років чотири місяці навчатимуть профорієнтації за моделлю експериментальної програми “Перспектива 21/3”.

В одній групі, зі слів Романа Штогрина, займатиметься до 9 дітей із синдромом Дауна, а в іншій – до 7 дітей з аутизмом. Вони будуть відвідувати заняття двічі на тиждень по кілька годин і практикуватимуться у різних професіях.

Один напрямок, наприклад, буде пов’язаний з кухнею і дітей вчитимуть мити посуд, сервірувати столи, подавати їжу тощо. Другий напрямок – прибирання. Там навчатимуть, зокрема, як правильно застеляти ліжка (робота у готелях). Третій – озеленення і так далі. Зі слів Романа Штогрина, за основу вони хочуть взяти ті напрямки роботи та методики, які вже успішно випробували у Києві. Але на базі центру “Поділля” є можливість охопити і випробувати методики профорієнтації школярів і в інших професіях (адже там навчають дорослих).

Цей проект триватиме до кінця липня 2020 року, а далі, як розповіла Наталя Косніцька, вони писатимуть інший, щоб ці напрацювання можна було інтегрувати у систему інклюзивної освіти в загальноосвітніх школах.

Саме зараз, якщо не розпочати розвивати тему професійної підготовки людей з інтелектуальними порушеннями, тоді “гріш ціна” усім попереднім реформам: інклюзивній освіті, соціалізації, реформі інтернатних закладів…, – зазначила Оксана Косніцька. – Праця є основним кульмінаційним моментом в житті кожної людини, а для людей з інвалідністю – це єдиний шанс на повноцінне життя.

Як зазначив Роман Штогрин, такі заняття можна буде проводити навіть на уроках трудового навчання, які дуже недооцінені в сучасній системі Української освіти. На його думку, вона є більш академічною і теоретичною, у той час, коли дітям з особливими освітніми потребами потрібно максимум практики.

У четвер 23 січня, на запрошення Аренди Василенко-ван де Рей, засновниці та керівниці проекту “Перспектива 21-3”,  до Києва поїдуть фахівці Депатаменту освіти Вінницької міської ради. Його директорка Оксана Яценко навіть сказала, що вони перейматимуть досвід, бо “хочуть зробити такий проект для тих дітей, які відвідують спеціальні школи”. 

Я згадую 2017 рік, коли інклюзивна освіта робили тільки перші кроки в Україні, як ми всі боялися, як ми не знали, що робити. Був страх і у вчителів, і в дітей, і в батьків, – зазначила Оксана Яценко. – Але минуло два з половиною роки, ми стали досвідченіші, більш людяні…. І я думаю, що якраз профорієнтація і проект з підтриманого працевлаштування це наступний крок (після інклюзивної освіти – авт).

Дійсно, в нас немає часу чекати, бо у 18 років закінчується шкільний вік, а далі загоряється червона лампочка, коли дитина повертається в чотири стіни (дуже шкода) і втрачає соціалізацію… І я думаю, що для нашого найкомфортнішого міста це теж пріоритетний проект.

На заході була присутня й учениця вінницької школи №6 Тетяна Голиборода, яка має розлад аутистичного спектру. 16-дівчина розповіла, що зараз  навчається у 10 класі, але оскільки хоче стати програмісткою, вже отримала диплом однієї з ІТ-шкіл і на цьому зупинятися не збирається.

Я з впевненістю можу сказати, що в нас є одна мрія. Ми хочемо вчитися і ми можемо працювати. Треба в нас повірити. Дякую,  – підсумувала Тетяна звертаючись до присутніх.

Про ситуацію з працевлаштуванням людей з аутизмом і синдромом Дауна розповіла Ольга Степаненко, заступниця голови правління Вінницького обласного осередку Всеукраїнської ГО “Українська спілка осіб з інвалідністю – УСІ”  (Леся Самойленко також є співавторкою проекту “Жити на рівних!”). 
_
З її слів, за статистикою у світі на 700 дітей народжується 1 дитина з синдромом Дауна, а з розладами аутистичного спектра – кожна 54 дитина. З них у Європі, наприклад, працевлаштовується до 10% людей із Синдромом Дауна та до 20% з аутизмом. Натомість в Україні зайнятість цієї категорії людей є екзотикою і становить менше ніж 1%.

У Вінниці проект “Жити на рівних!” реалізують за підтримки УкрСиббанку, в рамках проекту “Срібна монетка”, “Перспектива 21/3”, Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА і Департаменту освіти Вінницької міської ради.

Фото Ольги Мірошниченко

Вежа