Школярі, інваліди та пенсіонери їздитимуть платно

20 Травня 2013 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Вже до кінця травня в Україні запустять «пільгову» реформу. Почати її планують з проїзду в громадському транспорті. Масові пільги на проїзд замінять адресною допомогою – на поїздки всім нужденним будуть виділяти певну суму грошей.

У нас немає єдиного списку пільговиків, не проводилися дослідження за сумою адресної допомоги, та й взагалі – гроші можуть просто не дійти до своїх адресатів. 

Відміна пільгового проїзду передбачена в програмі розвитку конкуренції в Україні на найближчі десять років. Цей документ (принаймні, ту його частину, яка стосується пільг) можуть прийняти на засіданні Кабінету Міністрів вже наприкінці цього місяця. У такому випадку безкоштовний проїзд для всіх категорій громадян замінять грошовою компенсацією – але вже не для всіх, а тільки для незаможних верств населення. На думку експертів, цей крок з точки зору логіки цілком виправданий. «Наприклад, сьогодні пільговиками в частині проїзду є пенсіонери, – міркує економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. – При цьому користуються цією пільгою тільки міські жителі, бо в селах муніципального транспорту просто немає». 

Однак кошти на безкоштовний проїзд з бюджету виділяють в будь-якому випадку, адже розрахунок компенсації ведеться, виходячи з кількості пенсіонерів, а не з їх місця проживання. Тому городяни їздять «за себе і за того хлопця», а селяни не їздять нікуди, підкреслює А. Жолудь. У той же час, замінивши право безкоштовного проїзду адресної виплатою, держава дасть можливість людині вибрати, на що йому треба витратити отримані гроші. Хтось «проїздить» свою матеріальну допомогу в метро, хтось витратить на громадський транспорт всього лише пів суми, а хтось купить собі «кравчучку» і буде з комфортом возити додому продукти з найближчого ринку. 

Крім цього, від переходу до адресної грошової допомоги виграє держскарбниця. «Такий підхід не тільки дасть людям живі гроші, але дозволить заощадити бюджетні кошти, – стверджує екс-міністр економіки України Віктор Суслов. – Важко спрогнозувати, які в кінцевому підсумку це можуть бути суми, але очевидно, що мова йде про мільйони гривень». Звичайно, ці мільйони «звільняться» не лише після скасування безкоштовного проїзду, а тоді, коли країна перейде на монетизацію всіх пільг, починаючи від субсидій на оплату комунальних послуг і закінчуючи безкоштовними путівками в санаторії. На проїзді влада планує лише «відточити» реформу, в перспективі ж гроші замінять всі інші компенсаційні механізми. 

За оцінками Міністерства фінансів, кількість різних пільг в Україні наближається до чотирьох сотень. Деякими з них так чи інакше користуються усі (наприклад, будучи школярами), про багатьох ми начулися (наприклад, про депутатські привілеї), а про цілий ряд пільг більшості українців відомо мало – наприклад, про пільги суддям, прокурорам або співробітникам силових відомств. Число пільговиків в країні не піддається обчисленню: за різними оцінками, пільги на що-небудь регулярно отримують від 14 до 20 млн. українців. Підрахунок ускладнюється тим, що багато хто має кілька пільгових категорій. Нікого не дивує, якщо людина в одному випадку дістає документи чорнобильця, в іншому – пенсійне посвідчення, а в третьому – корочку ветерана військової служби. 

Це повний хаос, з яким вже давно пора розібратися, підкреслює Суслов. На забезпечення потреб таких пільговиків (не завжди, до речі, справжніх) з бюджету йдуть колосальні суми. У результаті країна не може підняти зарплати медикам і вчителям, платити адекватні пенсії та стипендії. «Треба внести порядок у надання допомоги людям», – резюмує економіст, проте не пояснює, як саме це зробити максимально швидко і ефективно. Біда в тому, що в процесі наведення подібних «порядків» у нас завжди страждають ні в чому не винні люди. З проїздом в цьому випадку відносно зрозуміло, але як визначити, скільки грошей знадобиться пенсіонеру, наприклад, на ліки? Чи не буде дійсно хвора людина доповідати до адресної допомоги останні гроші, а здоровий – витрачай цю допомогу на «чвертку»? 

Вирішити проблему можна, тільки налагодивши чіткий облік потребуючих, упевнений директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Під виплати повинні потрапляти дійсно малозабезпечені категорії громадян, тому при переході до монетизації потрібно оцінювати реальний майновий стан людей. Інше питання, як це здійснити в умовах нашої країни, де на житлові субсидії претендують навіть депутати, а пільгову іпотеку беруть заможні українці. Наприклад, в Росії «пільгова» реформа пішла не так, як хотілося. Це нещодавно визнав президент РФ Володимир Путін. За його словами, держава багато втратило в результаті монетизації у фінансовому і в соціальному плані. 

Україна, швидше за все, наступить на ті ж граблі. Скасування пільг почнеться раніше, ніж буде розроблено механізм грошової компенсації. Люди виявляться один на один з витратами, які раніше покривало держава, а адресна допомога буде доходити не до всіх і не завжди. «В ідеалі потрібна справжня соціальна картка, – вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Однак навіть у Києві питання введення такої карти завис, що вже говорити про віддалені регіонах чи селах, де немає можливості її використовувати ». Як не крути, проблема поки що залишається без рішення. Теоретично – треба, практично – неможливо. Та й самі пільговики виступають проти монетизації, хоча б тому, що звикли не довіряти системі державних виплат. 

ІА “Наголос”