Розумне пристосування: для кого і як забезпечити?

11 Жовтня 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Говоримо з авторкою дослідження «Розумне пристосування: теорія та практика»

Гостя ефіру — керівниця ГО Центр «Соціальна дія», співголова Коаліції з протидії дискримінації в Україні, авторка дослідження «Розумне пристосування: теорія та практика» Ірина Федорович.

Розумне пристосування в українському законодавстві означає вирівнювання можливостей людей з інвалідністю і без, тобто створення умов, за яких людина на візку може безперешкодно потрапити до судів, медичних закладів тощо. У своєму дослідженні Ірина Федорович з’ясовує, наскільки в Україні виконуються вимоги законодавства, чи можна застосовувати термін «розумне пристосування» до людей, які не мають інвалідності, але з певних причин (наприклад, через релігію) мають особливі потреби.

Ірина Федорович: Розумне пристосування — це досить старий термін. Коли Україна ратифікувала конвенцію щодо осіб з інвалідністю, цей термін перекочував до українського законодавства, його взяли абсолютно в тому вигляді, яким він є в конвенції. Коли приймали антидискримінаційне законодавство, вирішили довго не думати і не перенесли його, бо воно є в законі про інвалідів.

Розумне пристосування означає, щоб люди з ознакою і без були на рівних, інколи потрібно пристосуватися, але в розумних об’ємах. Ми не можемо прийти до будівлі XVIII століття і сказати, що тут нам потрібно встановити ліфт за будь-яких обставин. Це буде нерозумно Пристосування не має бути надмірним тягарем.

Треба дати людині щось, щоб вона на рівних з іншою людиною могла користуватися товаром, послугою, працювати, навчатися.

Лариса Денисенко: Тут можна навести приклад того, як ми часто замовляємо електронні квитки на сайті «Укрзалізниці». Люди з особливостями зору не можуть це зробити.

Ірина Федорович: Це один з елементів розумного пристосування. «Укрзалізниця» з цього приводу програла позов незрячому адвокату ще у 2013 році.

Андрій Куликов: Давайте спробуємо виділити одну різку відмінність між теорією та практикою. Я припускаю, що в теорії все добре, а на практиці все погано.

Ірина Федорович: В теорії і законодавчій практиці все добре. Дослідження про те, що ми намагалися подивитися на розумне пристосування ширше, ніж лише для людей з інвалідністю. Питання практики полягає у тому, наскільки ті, хто має дотримуватися законодавства, роблять це на практиці. В Україні з точки зору правників розумне пристосування не має застосовуватися до всіх інших, окрім людей з інвалідністю.

Громадське радіо