Рівняни написали книгу про те, як спілкуватись з людини з інвалідністюми

1 Квітня 2013 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Люди з обмеженими можливостями, інакше кажучи інваліди, такі ж самі, як і повносправні громадяни нашого суспільства. Вони прагнуть працювати, втілювати свої ідеї, подорожувати, мають життєві амбіції, а також просте загальнолюдське право на повагу. 

Саме цю думку намагаються донести до спільноти громадські діячі, і разом з тим люди з вадою зору, рівняни Вікторія Самчук та Петро Поліщук. 

Вікторія Самчук та Петро Поліщук є громадськими активістами Рівненського обласного осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації осіб з інвалідністю з вадами зору “Генерація успішної дії”. У рамках діяльності організації до Міжнародного дня осіб з інвалідністю видали та поширили методичний посібник “Рекомендації та основні принципи етикету в спілкуванні з людьми з інвалідністю та надання допомоги”. За довгою назвою цього посібнику ховається єдина мета – навчити спільноту правильно, а головне толерантно, спілкуватись із людьми з вадами та надавати їм елементарну допомогу.

– Не можу сказати, що ідея створення такого посібника зародилася в організації “ГУД”, адже ми не розробили, а підготували рекомендації. Ми опрацьовували матеріали з різних джерел, дещо перекладали з англійської та російської, – пояснює Вікторія Самчук. – До Євро-2012 Національною асамблеєю осіб з інвалідністю України були розроблені рекомендації для волонтерів щодо поводження з людини з інвалідністюми на футбольних полях, але вони спиралися більше на нозологію (загальне вчення про хворобу – ред.) візочників. Ми ж працювали посилено над розробкою рекомендацій для зорової нозології, але й інші не оминули увагою. 

Над безпосереднім створенням рекомендацій Вікторія Самчук працювала із чоловіком Петром. Ролі в роботі поділили відразу: Вікторія займається перекладами, граматичним та стилістичним оформленням, а Петро – комп’ютерним набором та оформленням, адже у нього відсоток зору вищий. 

– Чоловікові хотілося уже більше двох років зайнятись створенням подібного матеріалу, а зробити все вдалось доволі швидко. Питання стало в роздрукуванні та поширенні. І тут нам пощастило, – пригадує нюанси роботи Вікторія. – 130 примірників для нас безкоштовно надрукували “Волинські обереги”, і це не реклама, адже ми прийшли поцікавитись, скільки це буде коштувати, а Тетяна Власюк, директор видавництва, прочитала рекомендації і сама наполягла на безкоштовному друці. 

Відразу ж Рекомендації презентували в Обласній бібліотеці, працівники якої розмістили матеріал на сайті Української бібліотечної асоціації. Надалі матеріали були рознесені у відділи ОДА, громадські ради та організації.

Важливість створення таких рекомендацій була визнана навіть владою, яка прийняла обласну цільову програму щодо реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року. Вона зобов’язала обласні правління освіти і науки розробити методичні рекомендації щодо етичного спілкування, допомоги і супроводу інваліді. Але “Генерація успішної дії” випередила їх і опрацювала цей аспект швидше. 

– Освітянам ми представили наші рекомендації ще в листопаді, далі діло за ними, не можемо передбачити як справа піде далі, але вона поки стоїть, – розповідає пані Вікторія. – Наступним етапом повинно було стати проведення так званих “уроків толерантності”, виховних годин у школі, на яких дітей би ознайомлювали з цими рекомендаціями. Спільно з головою громадської організації “Обличчям до істини” Тетяною Войнович ми вже провели уроки “Толерантне ставлення суспільства до людей з інвалідністю” у Кооперативному коледжі та ЗОШ № 21 у шестикласників. Я там була як інвалід в першу чергу, і як поет, щоб показати, чого я в принципі зі своєю вадою змогла досягти. Одні паралімпійці чого варті! Але крім спортсменів є люди творчі, є ті, хто активно займається громадською діяльністю, тому ми намагались пояснити дітям, чому до нас треба ставитись толерантно.

За словами Вікторії, дорослі соромляться ставити відверті запитання людини з інвалідністюм, а от діти не мають таких обмежень і тому з відкритою душею сприймають інформацію. Вони запитують про побут осіб з інвалідністю, як готують їсти, прибирають, як орієнтуються в місті, і як це спочатку бути зрячим, а потім перестати бачити взагалі. 

Вікторія Самчук до втрати зору після ускладнень, пов’язаних з цукровим діабетом, працювала бібліотекарем-бібліографом в обласній бібліотеці для юнацтва та у відділі післядипломної освіти бібліотеки НУВГП. У 2005 році почалася активна громадська діяльність Вікторії на благо людей з вадами зору спочатку в Українському товаристві сліпих, потім у громадській організації “Генерація успішної дії”. 

У той же час для Вікторії Самчук відкрився ще один горизонт – поетичний. Жінка, яка писала вірші все життя, ніколи не ставилась до цього заняття серйозно.

– Після втрати зору, знаходячись в лікарні, я слухала радіо і почула про поетичний конкурс “Повір у себе”. Було важко психологічно після втрати зору, я була активною, не сиділа на місці, любила новизну і от вирішила і цього разу спробувати щось нове. Це була просто фантастика, я отримала друге місце. Із 2007 року я співпрацюю з Любов’ю Горбуковою в молодіжному поетичному об’єднанні “Поетах”. Саме в цей рік і вийшла моя поетична збірка “Каркаде”. 

Свій творчий шлях Вікторія Самчук бачить невід’ємним від громадської роботи, адже саме життєві перипетії є темою та натхненням для поезії. Наразі Вікторія з колективом “Генерації успішної дії” працюють над озвученням всього тролейбусного парку зовнішнім інформатором маршруту, який розробив Петро Поліщук. Також у планах озвучення світлофорів одним конкретним звуком, зокрема 11 світлофорів на центральних вулицях. 

– Ми маємо переймати закордонний досвід ставлення до осіб з інвалідністю. Сьогодні люди хочуть жити повноцінним життям, молодь прагне здобувати освіту, бути в соціумі. Думку про інвалідність треба міняти не серед осіб з інвалідністю, а серед повносправних людей. Просто потрібно знати ці елементарні, дійсно елементарні правила поведінки з людини з інвалідністюми, – ділиться сподіваннями пані Вікторія.

Повна версія “Рекомендацій”

“Рівненська газета” №13 від 28 березня 2013 року