Рівненських торговців учили співчуттю

16 Лютого 2016 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

11 лютого у Рівному зібрали керівників торговельних підприємств міста, розказати їм, як потрібно облаштувати об’єкти торгівлі аби вони стали доступними для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення. За взірець доступності радять брати нововідкрите приміщення ЦНАПу.

Кожна людина незалежно від своїх фізичних можливостей є потенційним клієнтом, у цьому намагалися переконати керівників торговельних підприємств Рівного. Але вони мають заради цього прибрати бар’єри, які заважають людям з обмеженими можливостями потрапити до їхніх закладів. Зокрема наголошували, що добре було б, якби у великих супермаркетах для слабозорих або незрячих людей був звуковий супровід, написи шрифтом Брайля. А для людей, які пересуваються на інвалідному візку, були облаштовані пандуси.

Керівник відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», радник міського голови Петро Поліщук:

– Останнім часом набудували багато пандусів. Але якщо тільки відсотків десять з них – правильні, а в решті 90% випадків це гроші, викинуті на вітер. На такий пандус візочник не заїде. Там тільки діти можуть кататися на роликах. Нам дуже заважають металічні пандуси, які є в нас у місті, бо вони не під кожний візок підійдуть, а незряча чи слабозора людина може на такому пандусі перечепитися за металеві кутники і впасти. Для людей з порушеннями зору чи слуху робиться менше. Про наші проблеми менше знають і менше орієнтуються, що нам потрібно. Ми не вимагаємо від керівників торгівлі неможливого, але можна зробити звукові маячки, таких у нас немає жодного. Ми консультували будівельників ЦНАПу, то на його прикладі можна побачити, що таке доступність для людей з обмеженими можливостями. Щодо тактильноїплитки для незрячих людей, то ми розуміємо, що вона коштує дорого, але ж і допомагає незрячим відчути ногами і тростинкою, де починається небезпечна зона – бордюр, сходи вверх.

В супермаркетах я вивчаю напам’ять, що де стоїть. А ось ціни на цінниках – не побачу, хотілося б, щоб трошки більшим шрифтом писали ціну і назву товару. Слабозорі покупці можуть фотографувати ціни, щоб потім збільшити їх на екрані і краще роздивитися. А в багатьох супермаркетах думають, що це конкуренти прийшли подивитися, які у них ціни і не дозволяють цього робити. В супермаркеті людині, яка погано бачить нереально, самостійно зважити овочі, фрукти тощо.

Член відокремленого підрозділу Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії» Вікторія Самчук:

– Є етика спілкування з людьми з інвалідністю, зокрема з порушенням зору. Найперше потрібно розуміти, що інвалід по зору – це не обов’язково повністю незрячий, він може мати залишок зору і від цього залежить його поведінка. Коли до супермаркету заходить така людина, то може стати при вході і розгубитися, бо не знає куди йти. Було б добре, якби працівник закладу, наприклад охоронець запитав, чи потрібна їй допомога.

Начальник управління торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування міськвиконкому Ігор Остапенко:

– Головне, щоб керівники закладів пропрацювали ці питання, аби наше управління отримало чітку відповідь від кожного закладу про те, що буде зроблено. У всіх супермаркетах при вході стоїть охоронець. Він має чітко знати своє завдання: якщо заходить людина з обмеженими можливостями, то він повинен запропонувати провести її до працівника, який допоможе їй зробити покупки.

Директор супермаркету “Наш Край” Наталя Бордюг:

 – У нас є дуже багато покупців з обмеженими можливостями. Біля супермаркету є пандуси, і всі наші працівники знають, що коли така людина до нас приходить, то потрібно допомогти вибрати певний товар, назвати ціну, провести до каси, розповісти про новинки. Також ми працевлаштовуємо людей з обмеженими можливостями. Вони працюють у нас, наприклад, фасувальниками.

7 днів