РЕЗОЛЮЦІЯ Всеукраїнського форуму «Теоретичні та практичні аспекти застосування собак-поводирів в Україні»

5 Листопада 2014 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

13 грудня 2006 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Конвенцію «Про права осіб з інвалідністю» та факультативний протокол до Конвенції. Ці два надзвичайно важливих документи були ратифіковані Верховною Радою України 16 грудня 2009 року та набрали чинності для України 6 березня 2010 року.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права осіб з інвалідністю щоб надати людини з інвалідністюм можливість  вести  незалежний  спосіб життя й усебічно брати участь у всіх  аспектах  життя, держави-учасниці вживають належних заходів для забезпечення людини з інвалідністюм доступу нарівні з іншими до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв’язку. Держави-учасниці вживають належних заходів для того, щоб надавати різні види послуг помічників і посередників, зокрема провідників, читців і професійних сурдоперекладачів, для полегшення  доступності будинків та інших об’єктів, відкритих для населення.

Закордонний досвід свідчить, що надійними помічниками незрячих були і залишаються собаки-провідники, які супроводжують незрячих на навчання та роботу, до магазину та аптеки, а також за іншими необхідними маршрутами. 

23-25 жовтня 2014 року в Ужгороді проходив Всеукраїнський форум «Теоретичні та практичні аспекти застосування собак-поводирів в Україні», в роботі якого брали участь представники державних органів влади та громадських організацій осіб з інвалідністю, кінологи, науковці та тифлопедагоги.

Учасники заходу у своїх виступах висвітлювали проблеми запозичення закордонного досвіду щодо підготовки собак-провідників, лобіювання змін до національного законодавства щодо визнання собак-провідників засобами реабілітації осіб з інвалідністю та забезпечення ними незрячих в Україні, широкої популяризації у суспільстві використання незрячими собак-поводирів. 

За підсумками обговорення порушених питань учасники Всеукраїнського форуму прийняли такі рекомендації:

1. Запропонувати Уряду створити робочу групу із представників громадських організацій, кінологів, реабілітологів, психологів, освітян, журналістів, юристів та держслужбовців для проведення подальшої діяльності з метою створення умов для підготовки в Україні собак-поводирів для осіб з порушеннями зору.   Основними напрямками діяльності такої робочої групи можуть бути:

Лобіювання внесення змін до законодавства задля приведення його у відповідність до міжнародного з метою забезпечення належних умов для підготовки та застосування собак-поводирів, а саме:

• внесення змін та доповнень до Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», а також до деяких підзаконних нормативно-правових актів (порівняльна таблиця додається).

Популяризація використання собак-поводирів у суспільстві та серед цільової аудиторії шляхом:

• створення та трансляції рекламних роликів на національному та регіональному рівні;
•  проведення днів “відкритих дверей” у кінологічних центрах;
• моніторинг ставлення людей до собак та підвищення рівня обізнаності у цьому питанні.

Дослідження шляхів влагодження та початок роботи по вирішенню питань:

• підготовки кадрів для виховання собак-поводирів, включаючи необхідність отримання дозволів на підготовку собак-поводирів;
• запровадження міжнародних стандартів підготовки;
• дослідження міжнародних стандартів та досвіду з метою розроблення системи маркування собак-поводирів;
• вироблення механізму передачі та утримання собаки-поводиря, відповідальності особи, яка використовує таку собаку;
• вироблення компенсаційного механізму при ветеринарному обслуговуванні собак-поводирів;
• запровадження системи обов’язкового страхування собак-поводирів;
• вироблення переліку та механізмів видачі необхідних документів та дозволів для вільного відвідування з собакою-поводирем установ, закладів, магазинів та об’єктів транспортної інфраструктури;
• пошуку шляхів забезпечення державного фінансування для відкриття та функціонування кінологічних центрів підготовки собак-поводирів на всіх етапах (заробітна плата, комунальні послуги, закупівля щенят, годування, лікування, тощо);
• проведення аналізу можливості запровадження механізму співфінансування отримання собаки-поводиря.

2. Запропонувати Національному педагогічному університету імені М.П.Драгоманова:

• розробити методику викладання просторового орієнтування, включивши в нього спеціальний модуль щодо собак-поводирів;
• передбачити отримання в рамках курсів підвищення кваліфікації свідоцтва про те, що спеціаліст має право займатися діяльністю з навчання та підготовки собак-поводирів;
• створити умови для проведення процедури екзаменування таких спеціалістів;
• дослідити міжнародний, зокрема російський досвід у цих питаннях.

3. Звернутись до Інституту української мови НАН України з проханням надати довідку щодо правильності застосування терміну: собака-поводир чи собака-провідник.

4. Запропонувати Уряду внести доповнення до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, включивши до нього професію «Кінолог», яка внесена до Класифікатора професій ДК 003:2010 під кодом 6129.

23-25 жовтня 2014 року                                                                                                      м. Ужгород