Прості речі рятують життя

17 Липня 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

У зв’язку з високим рівнем захворюваності населення Полтавської області на хвороби системи кровообігу, що є наслідком недотримання здорового способу життя, в області розпочато місячник профілактики серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань. Основне завдання – підвищити рівень знань населення з  питань профілактики факторів ризику, первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. Широке коло питань було нещодавно розглянуто на засіданні “круглого столу”.

У його проведенні взяли участь фахівці Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації, ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, Полтавського обласного Центру здоров’я,   обласних та міських закладів охорони здоров’я, громадських організацій.

Директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації Віктор Лисак окреслив основні напрямки реалізації державної політики з питань профілактики та лікування серцево-судинних захворювань. Віктор Петрович підкреслив, що розвиток і перебіг серцево-судинних захворювань у великій мірі залежить від способу життя людини. Наявність таких факторів ризику, як стреси, тютюнокуріння, зловживання алкоголем, нераціональне харчування, малорухомий спосіб життя та пасивне ставлення до свого здоров’я призводять до порушень у стані здоров’я та виникнення серцево-судинних захворювань.  Також очільник медичної галузі розповів про заходи, що проводяться лікувально-профілактичними закладами на різних рівнях надання медичної допомоги.

У Полтавській області близько 400 тис. чоловік у віковій категорії 40-60 років страждають на артеріальну гіпертензію, що стало передумовою впровадження на Полтавщині Проєкту Світового Банку, спрямованого на виявлення та лікування гіпертонічної хвороби у цій популяційній групі. Загальна сума коштів, що має бути інвестована в проєкт, становить 41,5 млн. доларів.

Головним завданням у наданні медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією є раннє виявлення та своєчасний початок лікування серцево-судинних захворювань, зокрема гострого інфаркту міокарда, судинно-мозкових порушень, ішемічного та геморагічного інсульту. Це стало можливим завдяки удосконаленню служби екстреної медицини та швидкої медичної допомоги, особливо після створення комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф», об’єднання зусиль кількох служб за ініціативою Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації: сімейної медицини, кардіології, екстреної медицини та відділення інтервенційної радіології Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського та впровадженню новітніх інноваційних медичних технологій.

Завдяки запровадженню в області сучасних новітніх методів лікування, а також дистанційне консультування електрокардіограм, переданих від ліжка хворого з місця захворювання по мережі «Телекард», зменшилась кількість оперативних втручань та знизився рівень  смертності й інвалідизації  серед хворих на серцево-судинні захворювання. В області працює реєстр хворих зі штучними водіями ритму – кардіостимуляторами, який налічує понад 1150 пацієнтів.
Про особливості підготовки висококваліфікованих фахівців у ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» доповів проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти Ігор Скрипник, зазначивши, що  акцент у навчанні студентів та післядипломній освіті ставиться на профілактичну медицину та на лікаря загальної практики – сімейної медицини. Навчання проводиться з урахуванням діючих наказів та настанов МОЗ України із залученням до співпраці провідних спеціалістів Департаменту охорони здоров’я, лікувально-профілактичних закладів. Практикується активна участь студентів медичної академії у масових акціях для населення до оздоровчих календарних днів. З метою підвищення ефективності підготовки кадрів створено науково-практичний центр.

Головний лікар Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру Костянтин Вакуленко докладно доповів, що хвороби системи кровообігу посідають перше місце в структурі поширеності всіх хвороб і зумовлюють майже дві третини летальних випадків та третину причин інвалідності, визначають тривалість та якість життя населення. Майже 65% смертей від хвороб системи кровообігу пов’язано з ішемічною хворобою серця, 25% – з порушеннями мозкового кровообігу.

Доведено, що модифікація способу життя та звернення до засад здорового способу життя є одним із самих дієвих засобів поліпшення стану здоров’я людини і суспільства в цілому.

Профілактика серцево-судинних захворювань шляхом  модифікації факторів ризику знижує смертність при ішемічній хворобі серця більше ніж на 50%, а оптимізація тактики лікування, яка передбачає  розвиток взаємної симпатії між лікарем і пацієнтом, поінформованість пацієнта про ССЗ та  усвідомлення ним взаємозв’язку між способом життя і перебігом захворювання, залучення пацієнту до виявлення у нього факторів ризику, які можна модифікувати, складання індивідуального плану для досягнення цілей зміни способу життя та самоконтроль пацієнта, – на 40 %.

Також було підкреслено, що дії, направлені на профілактику ССЗ, повинні бути впроваджені у повсякденне життя кожного, починаючи з раннього дитинства, продовжуючись у дорослому і старечому віці.  Лікар загальної практики є ключовою ланкою для ініціації, координації і тривалого спостереження. Профілактика, що орієнтована на населення, є найбільш економічно ефективною и доступною можливістю для значного поліпшення стану здоров’я суспільства за показниками CCЗ. Суттєві зміни окремих показників можуть відбутися за дивовижно короткий час. Успіх заходів лікування (вторинної профілактики) багато в чому залежить від прихильності пацієнта до лікування.

Цікавим передовим досвідом роботи лікаря загальної практики – сімейної медицини з профілактики хвороб системи кровообігу поділилась   головний лікар КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м. Полтави» Світлана Левченко.

Практичні лікарі провідних лікувально-профілактичних закладів області  надали рекомендації щодо здорового харчування, оптимальної рухової активності та психогігієни, запобігання ризикованій поведінці: звільнитися від куріння, в т.ч. пасивного; обрати для себе і своєї родини здорове харчування, контролювати вагу тіла, зменшити споживання солі і цукру, вживати більше круп, овочів, фруктів; щодня мінімум 30 хвилин займатися фізичними вправами або танцями, ходити пішки; контролювати артеріальний тиск, вміст цукру та холестерину в крові; уникати стресових ситуацій.

Під час спільного обговорення  голова Громадської  ради  при  Полтавській облдержадміністрації Володимир Голуб та голова комісії з охорони здоров’я цієї ради Петро Маційчук внесли конкретні пропозиції щодо продовження інформаційної роботи з населенням з метою формування поведінки, спрямованої на збереження та зміцнення здоров’я.

Полтавська ОДА