Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень соціальної політики

2 Лютого 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

ЗАКОН УКРАЇНИ

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

1) частини першу і шосту статті 83 після слів «працівникам, які мають дітей» доповнити словами і цифрою «або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А І групи»;

2) друге речення частини восьмої статті 179 виключити;

3) назву та частину першу статті 1821 викласти в такій редакції:

«Стаття 1821. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А І групи

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу)».

2. У Законі України «Про відпустки» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 4 із наступними змінами):

1) абзац п’ятий пункту 4 частини першої статті 4 та частину другу статті 5 після слів «працівникам, які мають дітей» доповнити словами і цифрою «або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А І групи»;

2) пункт 4 частини першої статті 9 доповнити словами «а якщо дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» – до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку»;

3) друге речення частини четвертої статті 18 виключити;

4) назву та частину першу статті 19 викласти в такій редакції:

«Стаття 19. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А І групи

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України)»;

5) частину сьому статті 20, частину другу статті 21, частини першу і шосту статті 24 після слів «працівникам, які мають дітей» доповнити словами і цифрою «або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А І групи»;

6) пункт 3 частини першої статті 25 доповнити словами «а якщо дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» – до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку».

3. В абзаці третьому частини третьої статті 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290; 2011 р., № 39, ст. 389; 2012 р., № 5, ст. 44) слова «та підопічні» виключити.

4. У Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102; 2005 р., №№ 17-19, ст. 267; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78; 2009 р., № 7, ст. 70; 2010 р., № 8, ст. 53; 2014 р., № 20-21, ст. 745, № 22, ст. 775):

1) у статті 11:

частину другу викласти в такій редакції:

«Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини»;

частину третю виключити;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини»;

2) статтю 12 доповнити частиною другою такого змісту:

«Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

3) пункт 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» виключити.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпунктів 1 і 3 пункту 1, підпунктів 1, 2, 4-6 пункту 2 розділу І, які набирають чинності з 1 січня 2015 року.

Президент України П. ПОРОШЕНКО.

м. Київ, 15 січня 2015 року.

№ 120-VІІІ.

Голос України