Принцип „для нас без нас” не є раціональним

22 Грудня 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Забезпечення рівних можливостей, інтеграція й повна участь усіх груп населення в житті суспільства на умовах „рівного рівному” є одним із пріоритетних напрямків державної політики та головною метою соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями.

На території регіону на сьогодні діють обласний, 25 районних, 5 комітетів доступності у містах обласного значення та ще 5 комітетів – при районних у містах радах. У складі комітетів доступності на громадських засадах працюють представники чисельних громадських організацій, підприємці, представники місцевої влади, а також сфер освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, транспорту, керівники підприємств, організацій. Участь кожного є надзвичайно важливою і потрібною у спільній справі, скерованій на забезпечення універсального дизайну і безбар’єрності фізичного оточення для всіх. Відповідно до закону діяльність комітетів доступності координує Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації.

У розрізі чинного законодавства обласний комітет доступності активно сприяв вирішенню першочергових завдань. Найперше вживалися заходи для забезпечення об’єктів оточуючого середовища засобами архітектурної доступності. З цією метою у.2010 році вироблено дієвий механізм: сформовано Єдиний реєстр об’єктів, які потребують першочергового пристосування до потреб людей з інвалідністю (далі – Реєстр):

• На дату створення Реєстр налічував понад 7688 об’єктів;
• На початок 2014 року − близько 1946, і Реєстр постійно оновлюється.

Архітектурна доступність об’єктів будівництва відстежувалася під час планових і позапланових перевірок Інспекцією ДАБК у Полтавській області: об’єкти будівництва, які не мали засобів доступності, в експлуатацію не приймалися − це було суттєвим внеском у загальну справу створення безбар’єрного середовища.

Доступність об’єктів під час їх проєктування і будівництва забезпечують будівельники та автори проєктів у спосіб авторського нагляду (ст.11 ЗУ „Про архітектурну діяльність”). Окремі інвестиційні програми на будівництво проходять експертизу за участі ДП „Укрдержбудектпертиза”, і це сприяє відстеженню новобудов, які запроєктовані з порушенням будівельних вимог у сфері безбар’єрності. Крім того, усі райдержадміністрації та міськвиконкоми міст обласного значення включили вимоги з доступності у бланки містобудівних умов і обмежень (ст. 7 Закону України „Про архітектурну діяльність”).

Постановою КМУ від 06.04.1995 № 244 (зі змінами) визначені процедура і порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Разом з тим, на сьогодні не поступило жодної інформації про притягнення винних до адміністративної чи кримінальної відповідальності за свідоме невиконання чи порушення вимог закону у сфері доступності.

Поняття безбар’єрності охоплює усі сфери життєдіяльності людей з функціональними розладами організму, з прихованою чи вираженою формою інвалідності. Для створення рівних можливостей і безпечної мобільності своєчасним стало запровадження служби „гарячої лінії”, роботи виїзних „соціальних офісів” і послуги „соціального таксі”, закупівлі пристосованого громадського й соціального транспорту, встановлення спеціальних світлофорів зі звуковим та маяковим супроводом, широке впровадження інклюзії.

Переміни, які відбувалися у суспільстві скеровували діяльність обласного комітету доступності на новий рівень та формат роботи. Дієвими стали виїзні засідання, започатковано проведення навчально-тематичних семінарів з питань доступності. Аудиторські перевірки дозволили коригувати не тільки кількісні показники, а й якісні. Масштабний аудит виявив реальний стан справ:

• доступність об’єктів соціальної сфери складає близько 80%;
• доступність лікувальних закладів районного і обласного рівня – 80%;
• доступність об’єктів транспорту (вокзалів, станцій) – близько 63 %;
• доступність об’єктів спортивної інфраструктури – близько 60%;
• доступність закладів освіти – в середньому близько 60%.

Зусиллями комітетів доступності та місцевих органів влади оновлено інформацію з обліку й умов проживання сімей членами яких є люди з інвалідністю. У спосіб аудиту досліджено сутність проблем доступності у 1979-ти сім’ях Лохвицького, Миргородського, Чутівського, Кременчуцького й інших районів та в міст обласного значення. Зроблені висновки вже дали суттєві зрушення − ряд будинків, у яких проживають інваліди-спинальники в містах Кременчуці, Комсомольську, Полтаві протягом 2014-2015 років обладнані нормативними пандусами. У м.Комсомольську збудовано два багатоповерхові житлові будинки, які повністю забезпечені доступністю своїм мешканцям на будь-якому поверсі й у кожній квартирі (вул. Добровольського, № 93, № 97).

Учасники аудиту також дійшли висновку, що населення на місцях не розуміється на проблемах людей з інвалідністю. Державно-громадське партнерство, на яке розраховувала держава, виявилося недосконалим без участі бізнесу та достатніх інвестицій, без запровадження інклюзивного проєктування, популяризації питань безбар’єрності та без орієнтації суспільства в цілому на створення універсального оточення комфортного і доступного для усіх.

Ознаки доступності об’єктів для кожної з нозологій інвалідності є відмінними і аудит підтвердив, що адаптація будівель, територій і окремих приміщень має відбуватися за участі тих, задля кого власне й створюється. Принцип „для нас без нас” не є раціональним.

Матеріали аудитів стали потужною базою для здійснення навчальних тренінгів, комплексні перевірки у сфері доступності виявили ряд порушень, які потребують негайного втручання. Проблеми осіб з порушення зору, з ураженнями слуху, з проблемами мовлення та опорно-рухового апарату треба вивчати глибше, і обласний комітет доступності зробив кроки у цьому напрямку. Так з метою реалізації Указу Президента України №312/2013 „Про додаткові невідкладні заходи із забезпечення гарантій реалізації прав та законних інтересів дітей” протягом 2015 року тема архітектурної доступності закладів освіти, інклюзивного навчання, професійної реабілітації і працевлаштування молоді з інвалідністю лобіювалася постійно.

31.03.2015 – відбулося виїзне засідання обласного комітету доступності на базі ДНЗ „Полтавського вищого міжрегіонального професійного училища імені Героя Радянського Союзу Бірюзова С.С.ˮ (у м. Полтаві) − обговорювалися умови доступного інтегрованого навчання, потреби професійної реабілітації учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з вадами слуху і мовлення), важливість фізичної культури та спортивного розвитку дітей з урахуванням їх функціональних можливостей.

06.07.2015 якість архітектурної доступності освітянських закладів, як запоруки впровадження інклюзивного навчання, обговорювалася на апаратній нараді у голови облдержадміністрації.

У серпні, вересні та у жовтні 2015 року за сприяння обласного комітету доступності на базі Полтавської облдержадміністрації, на базі місцевих УТОС міст Кременчука, Лубен, за сприяння обласної бібліотеки та Полтавського НПУ імені В.Г.Короленка відбулися регіональні семінари Національної Асамблеї інвалідів України. Провідною темою семінарів стала метода і практика інклюзивної освіти дітей з особливими освітніми потребами, реальна інтеграція до гурту дітей з вадами зору, слуху, з проблемами аутизму та іншими нозологіями. Інклюзивне (інтегроване) навчання в дошкільних навчальних закладах вимагає створення спеціальних умов для забезпечення виконання корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесів дітей з особливими потребами. У роботі семінарів прийняли участь близько 670-ти фахівців освітньої галузі − 120 освітян отримали сертифікати про підвищення кваліфікації у питаннях доступності. Робота семінарів виявилася плідною.

11.12.2015 завдяки сприянню Полтавського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації Департаменті праці і соціального захисту населення облдержадміністрації реалізована чергова ініціатива обласного комітету доступності: перша група з числа працівників соціальної сфери (15-ти осіб) отримала кваліфікаційні сертифікати про опанування азів жестової мови, ще дві групи (30 осіб) вивчатимуть жестову мову вже у першому кварталі 2016 року. У розрізі регіонів України, Полтавська область першою запровадила принцип поширення жестової мови серед широкого кола фахівців: до навчання планується залучити також працівників центру зайнятості, медичних закладів і швидкої допомоги, касирів вокзалів і автостанцій, банківських працівників, адміністраторів потужних супермаркетів і обов’язково поліцейських. Це ще один крок до подолання обмежень, зокрема, у спілкуванні, але це лише один із бар’єрів.

15.12.2015 відбудеться спільна нарада Полтавської обласної організації „Українського товариства глухих” (УТОГ) та виїзного засідання обласного комітету доступності з питань соціального захисту інвалідів з вадами слуху.

Спільна нарада відбудеться на базі Полтавського ОО УТОГ за участі заступника голови облдержадміністрації О.Є.Пругла, першого заступника міського голови м.Полтави В.В.Стеценка, першого заступника голови Центрального правління УТОГ (м.Київ) І.І.Чепчиної, голови Ради перекладачів жестової мови (м.Київ) І.В.Бондаренко, представника Національної Асамблеї інвалідів України у м.Полтаві та Полтавській області І.В.Твердохліб, співробітника Лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України (м.Київ) Н.Б.Адамюк.

На меті наради обговорення та впровадження дієвих заходів для поліпшення життєвих умов і потреб нечуючих та слабочуючих людей  і обласний комітет доступності дослухається до пропозицій і вимог громади.

Протокольним рішенням розширеного засіданні колегії обласної державної адміністрації від 26.11.2015 затверджено „План заходів щодо створення безбар’єрного середовища для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на 2016-2020 роки”  у якому враховані окремі позиції „Програми соціального захисту інвалідів з ураженнями слуху , членів Полтавської обласної організації УТОГ на 2016 рік” зокрема з питань щодо працевлаштування, надання/отримання послуг, щодо пристосування транспортної інфраструктури, поширення жестової мови і участі людей з інвалідністю у процесі створення рівних можливостей. Спільна нарада є наступним кроком до налаштування таких стосунків з громадськістю, пропозицію будуть включені до плану роботи обласного комітету на 2016 рік.

Полтавська ОДА