Обмежені можливості – не вирок, а виклик долі

7 Лютого 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Проблема працевлаштування сільського населення для мешканців Петрівського району завжди була проблемою номер один. А коли ці люди ще й мають інвалідність — це перетворюється у проблему всього суспільства. Зрозуміло, що в селі ця проблема є більш актуальною. У місті для людей з інвалідністю усе-таки є більше можливостей для самореалізації, ніж на селі.

Проте, незважаючи на всі ці труднощі, які перешкоджають оперативному працевлаштуванню даної категорії громадян, фахівці  районного центру зайнятості відшуковують резерви та можливості щодо забезпечення їх зайнятості.

Слід зазначити, що цього вдається досягти тільки за рахунок тісного партнерства з роботодавцями, соціальними партнерами та громадськими організаціями.

Яскравими  прикладами такого партнерства є працевлаштування “особливих” людей: Оксани Дмитрів, Михайла Мгеладзе, Віталія Міняйла, Миколи Москалюка та ін.

Оксана Дмитрів, жителька селища Петрового, неодноразово зверталась за допомогою у пошуку роботи до центру зайнятості. “Через проблеми зі здоров’ям, не завжди є можливість знайти роботу, – ділиться думками Оксана. – На жаль, реалії сьогодення невтішні, адже багато хто з роботодавців, почувши про інвалідність працівника, не бажають в подальшому з ним співпрацювати. Тому і вирішила звернутися за допомогою до Петрівського районного центру зайнятості”.

З грудня 2014 року Оксана, маючи 3 групу інвалідності, працює контролером енергонагляду в Петрівському РЕМ ПАТ “Кіровоградобленерго”. Вона із задоволенням виконує свої посадові обов’язки. “Робота, легальна праця, легальна заробітна плата – це саме те, що потрібно кожній людині для впевненості у завтрашньому дні” – каже Оксана.

Михайло Мгеладзе, що має інвалідність ІІІ групи, після закриття підприємницької діяльності,  звернувся за допомогою у працевлаштуванні до районного центру зайнятості. З квітня 2015 року він був працевлаштований водієм в Територіальний центр. Сьогодні чоловік задоволений тим, що знову має можливість повернутися до трудової діяльності та вдячний службі зайнятості за те, що вона допомогла йому реалізуватися.

У серпні 2015 року до центру зайнятості звернувся Віталій Міняйло. Свого часу він закінчив Луганське професійно–технічне училище—інтернат та отримав професію “складальник верху взуття”. Деякий час працював сторожем у КП “Петрівське”, проте думками час від часу повертався до давньої мрії — створити власну майстерню з ремонту взуття. Незважаючи на певні функціональні обмеження у своїх можливостях (інвалідність ІІ групи  ураження опорно—рухової системи) та за підтримки спеціалістів центру зайнятості,  він свою  давню мрію втілив  у життя. Сьогодні  у майстерні Віталія  роботи дуже багато: і підбори замінити, і прошити, і проклеїти, й профілактику зробити.

У січні 2017 року за сприяння Петрівського районного центру зайнятості на посаду “робітник з благоустрою” до КП “Комунсервіс” Зеленської сільської ради працевлаштовано  Маколу Москалюка (має інвалідність ІІІ групи). Поточний ремонт будівель (споруд, доріг),  очищеня від снігу (льоду, листя, сміття) подвір’я, тротуарів, огляд технічного стану будівель, споруд, обладнання і механізмів, забезпечення їх технічного обслуговування і поточного ремонту з виконанням усіх видів ремонтно-будівельних робіт — це далеко не весь перелік робіт, які виконує Микола Іванович. “Старанний, відповідальний, уважний” – саме так характеризує Маколу Москалюка керівник КП “Комунсервіс” Віктор Копійка.

Кожна з цих історій є яскравим прикладом того, коли обмежені можливості – не вирок, а виклик долі. Труднощі роблять людей сильнішими. Головне, завжди вірити в себе, ніколи не здаватись і успіх прийде до вас.

Тетяна Біденко,
провідний фахівець Петрівського РЦЗ