Новий законопроєкт для осіб з інвалідністю: які переваги та недоліки

20 Січня 2023 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Через повномасштабне російське вторгнення і цивільні й військові громадяни України, на жаль, отримують поранення. Деякі з них закінчуються ампутацією кінцівок, внаслідок чого людина набуває статусу особи з інвалідністю.

Сьогодні в Україні є певні проблеми із належним забезпеченням таких людей. Нещодавно, Головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г. Третьяковою було зареєстровано у Верховній Раді України під номером 5344-д.

Це законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю». Що він означає для самих людей з інвалідністю та в чому його недоліки та переваги, дізнавалась наша редакція.

Ми намагалися зв’язатися з Головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г. Третьяковою. На жаль, станом на 4 січня вона не відповіла.

Голова Національної Асамблеї людей з інвалідністю не погоджується із законопроєктом №5344-д

Пан Валерій Сушкевич із Першою леді Оленою Зеленською. Фото: Фейсбук

Валерій Сушкевич очолює Національну Асамблею людей з інвалідністю. Активіст обурений пропозиціями, щодо вилучення важливих правових норм, які стосуються людей з інвалідністю.

Україна, близько 20 років тому, підписала та ратифікувала Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю. Пан Валерій, особисто стояв біля трибуни на милицях, і доповідав Конвенцію в Парламенті. Депутати проголосували – дали понад 300 голосів, щоб ратифікувати цей документ. А що відбувається сьогодні?

Сушкевич вважає, що новий законопроєкт 5344-Д, послаблює права і можливості осіб з інвалідністю. Загалом пропонується внести зміни у 10 чи 11 законів, щодо соціального захисту цієї групи.

«Ми винні нашим військовим за те, що вони нас захищають. І замість того, щоб зробити пріоритетною державну політику, яка має забезпечити соціальний захист і права людей з інвалідністю, що робить група депутатів, яку очолила Голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова? 

Вона розробила законопроєкт, 5344-Д, в якому запропонувала вилучити з діючого законодавства норми які зобов’язують залучати ГО осіб з інвалідністю, до підготовки й прийняття рішень, які стосуються людей з інвалідністю. Також, вилучається норма що дозволяла громадським організаціям осіб з інвалідністю користуватись пільгами, преференціями, щоб вони здійснювали свою діяльність», — пояснює пан Валерій. 

Також хочуть вилучити пункт, коли держава зобов’язана запрошувати голів ГО осіб з інвалідністю до обговорення та розв’язання питань, які стосуються безпосередньо життя людей з інвалідністю. Окрім цього, вилучають норму, яка зобов’язує владу надавати допомогу й сприяти роботі ГО осіб з інвалідністю.

Валерій Сушкевич. Фото: Фейсбук

«Це антиєвропейський злочин, який порушує норми конвенції ООН. Сентенція конвенції ООН «Не робіть для нас, без нас», повністю порушена. В Європі, в кожній цивілізованій державі до прийняття рішень долучають громадські організації людей з інвалідністю», — додає Валерій Сушкевич. 

Згідно із новим законопроєктом, хочуть прибрати преференції, які є у підприємств ГО осіб з інвалідністю, а саме пільги з оподаткування й підтримці цих підприємств.

Щоб розраховувати на підтримку за вказаним законопроєктом, на підприємстві повинні працювати 70% осіб інвалідністю першої групи.

«Це фікція, яку хочуть зробити, замість того, що є в законодавстві зараз. Це руйнування того, що є, щодо роботи й співпраці ГО з владою, але навіщо? Невже ми другого сорту?», — ставить питання пан Валерій. 

Громадська діячка Наталя Зубар має сумніви щодо деяких пунктів законопроєкту №5344-д

Наталя Зубар. Фото: Фейсбук

Ми запитали, що стосовно цих вилучень думає громадська діячка з Бахмута, Наталя Зубар.

Понад десять років Наталя Зубар робила Бахмут доступнішим для людей з інвалідністю. Вона на колісній колясці об’їхала кілометри доріг, спілкувалася з місцевими підрядниками та підприємцями, написала безліч листів до різних владних структур, аби місцева влада створювала умови для маломобільних людей. А зараз влада хоче відділили пані Наталю та всіх громадських діячів від рішень влади.

«Така робота «тишком – нишком» призвела до появи стурбованості серед осіб з інвалідністю», — каже пані Наталя 

За словами громадської діячки, осіб з інвалідністю та їх організації, центри комплексної реабілітації викидають за межі прийняття рішень, державної підтримки та підтримки органів місцевої влади.

Вона вважає, що без державної підтримки ГО осіб з інвалідністю, а також підприємства, на яких працюють особи з інвалідністю, просто не можуть існувати:

«Захищати права свої ми зможемо на рівні тільки пікетів або чогось подібного. Я  тричі прочитала закон, і не знайшла змін, про які ходять чутки, або не зрозуміла їх, бо все ж таки я не юрист, а звичайна людина.  Я навіть знайшла щось цікавеньке, як, наприклад, створення мультидисциплінарної команди для комплексної реабілітації особи з інвалідністю та ще декілька ноу-хау в працевлаштуванні».  

Наталя Зубар. Фото: Фейсбук

Що робити в цій ситуації? Вихід простий, запевняє Наталя Зубар:

«Запрошувати до прийняття законодавчих актів організації з інвалідністю і дослухатися до їх порад; проводити громадські обговорення та надавати більше  зрозумілої та доступної інформації про зміни, які пропонуються, щоб не створювати в суспільстві зайве напруження. Організації людей з інвалідністю теж мають бути згуртованими в захисті своїх прав, а не конкурувати між собою».

Думка спільноти

Денис Ковальов на фото разом з товаришами по спорту. Фото: особистий архів героя

Денис Ковальов — чоловік з особливими потребами, раніше він жив у Бахмуті довгий час після того, як довелось покинути Донецьк, через російську агресію. В 2022 році Денис покинув через війну й Бахмут.

У мирному житті був переможцем спортивних танців на візку. Також бахмутянин грав у волейбол. На наше прохання, пан Денис, прокоментував законопроєкт №5344-д.

«Ми збираємося боротися проти цього. Як так? Як нас виключити? Куди ми дінемося? Наша паралімпійська збірна ледь не перша у світі. А вони збираються нас виключити? Ми готові зібратися й захищати свої права, навіть перед Кабміном чи Президентом», — каже Денис.

Сила громади

Валерію Сушкевичу, та іншим небайдужим громадянам, вдалось досягти, щоб десятки тисяч людей підтримали осіб з інвалідністю, і були проти цього закону. Як підсумок, на розгляді законопроєкт жодного голосу не було в залі на його підтримку.

В січні Голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, хоче знову внести його на розгляд, тому нам дуже важливо зробити розголос і не допустити цього.

Що кажуть у Мінсоцполітики?

Військові евакуюють пораненого на полі бою. Фото: Вікіпедія

Законопроєктом №5344-д пропонується створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з інвалідністю, кажуть що будуть використовувати й досвід інших країн.

За словами першого заступника Міністра соціальної політики Дарини Марчак, наразі Міністерство напрацьовує також можливості гарантованого працевлаштування осіб з інвалідністю одразу після проходження професійного навчання за державні кошти.

«Кожна людина має бути зайнятою та економічно самостійною, зокрема, особи з інвалідністю. Маємо надію на законопроєкт 5344-д, – зазначила пані Жолнович. – Крім того, ми розуміємо, що більша частина суспільства буде ветераном або членами їх родин. Тому до питання державної підтримки цієї категорії громадян мусимо підійти зважено, але разом з тим – забезпечити гідний рівень підтримки, турботи та пошанування».

Зазначимо, що для ветеранів зареєстрували окремий законопроєкт № 6350, який дозволить запровадити, зокрема, комплексну підтримку ветеранського підприємництва.

Як стверджують у Мінсоцполітики, працевлаштування, підтримка і розвиток ветеранського підприємництва та ветеранських підприємницьких ініціатив – є одним із пріоритетів майбутньої системи переходу громадян України від військової служби до цивільного життя.

Фото: Pixabay

Джерело