Нові методики в ІРЦ: як фахівців навчають оцінювати особливі освітні потреби

22 Квітня 2019 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

На замовлення Міністерства освіти і науки, Фонду Порошенка та за практичної реалізації тестовим провайдером “ОС Україна” (Giunti Psychometrics Ukraine) в Києві стартувало навчання представників ІРЦ з практичного використання всесвітньо визнаних та адаптованих методик діагностики для дітей з особливими освітніми потребами.

75 представників ІРЦ (по три з кожної) опановують такі методики як “CASD” (опитувальник розладу аутистичного спектра), “Conners-3” (шкали оцінювання розладу дефіциту уваги та гіперактивності), “Leiter-3” (міжнародна шкала продуктивності Лейтера), “WISC-IV” (шкала інтелекту Векслера для дітей) та“РЕР-3” (індивідуалізоване психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутистичного спектра).

Про деталі навчання та самі методики ми розмовляли з керівником відділу адаптації та розробки тестів компанії “ОС Україна” Катериною Шкуропат. Навчання має на меті підготувати тренерів з представників інклюзивно-ресурсних центрів.

“На сьогодні доступ до методик отримали 500 ІРЦ (деякі вже функціонують, деякі тільки створюються). Передбачається, що в кожному ІРЦ працюватимуть різна кількість психологів, – розповідає Катерина Шкуропат. – У Києва, я знаю, ця кількість коливається від 3 до 5 на кожен ІРЦ.

Тобто це велика кількість фахівців, які вже отримали у своє користування методики, однак не можуть ще їх використовувати. До користувачів є певні вимоги – наприклад, психологічна або корекційна освіта, досвід роботи з дітьми, досвід роботи з психо-діагностичними матеріалами і, звичайно, проходження навчання в сертифікованих тренерів, які цими методиками володіють”.

– Тобто були певні критерії відбору, кого навчати?

Так. Це ті критерії, на яких ми наголошували як тестовий провайдер.

– Отже, 500 ІРЦ, у кожному працюють по 3-5 психологів. Це дуже велика кількість фахівців. Чи реально навчити одразу всіх?

Так. Ми б не змогли охопити таку велику кількість людей одразу, тому вирішили навчити тренерів, які зможуть на місцях вчити всіх інших фахівців. Перед нами стояло завдання провести навчання в найкоротші строки, тому що в Україні вже з 20-х чисел березня всі області отримали методики. Тому ми розробили трирівневу програму підготовки тренерів. Вона складається з двох очних етапів (перший – з 12 до 15 березня, другий – з 16 до 18 квітня).

Метою першого етапу було підготувати майбутніх тренерів на рівні “користувачів”. Вони пройшли чотириденний курс, який складався з великого теоретичного блоку про загальні принципи психометрики і базові вимоги до проведення процедури оцінювання та аналізу результатів для кожної методики – тобто як інтерпретувати статистичні дані, які фахівець отримає за результатами тестування.

Наприкінці першого етапу для учасників провели іспит (25 тестових запитань), за результатами якого ми видали сертифікати “користувачів” та “слухачів”. Прохідний бал складав 70%. Варто зазначити, що не йдеться про остаточне виключення учасника з навчання. Сертифікат “слухача” означає лише те, що людині потрібно більш ґрунтовно ознайомитись з методиками та їхньою інтерпретаційною складовою.

Отримавши сертифікати, учасники роз’їхались по своїх областях, де тривав практичний етап. Він мав на меті навчити якісної інтерпретації методик та результатів. Кожна методика за своєю суттю – це “лінійка”. Якщо ми знаємо, чому відповідає кожен поділ, можемо робити висновки про ступінь вираженості ознаки, яку вимірюємо цією “лінійкою”. Але самі по собі показники не є основною ціллю проведення тестування.

Головне – інтерпретація, опис індивідуальних проявів і сильних/слабких сторін у когнітивній, емоційній та поведінковій сферах функціонування дитини. Це те, що ми можемо потім використати в побудові корекційних програм та програм розвитку.

Основою всього навчання є думка про те, що, по-перше, потрібно розуміти, для чого проводиться це тестування, по-друге, на яке запитання маємо відповісти врезультаті та, по-третє, який запит маємо від батьків та вчителів.

Практична частина першого етапу – це проведення 10-ти тестувань для кожної з методик. Нагадаю, усього методик 5. Тобто виходить 50 тестувань. Це багато, але не неможливо. Деякі методики – CASD або Conners-3 – потребують 15-20 хвилин для проведення і стільки ж для інтерпретації. Методики інтелекту займають 1,5-2 години, і час залежить від особливостей розвитку дитини.

Однак, на наш погляд, людина, яка буде згодом навчати інших фахівців, має досконально володіти всіма інструментами. Такий фахівець має зсередини розуміти весь процес тестування і можливі труднощі під час проведення, тому що все дуже індивідуально – багато факторів можуть вплинути на результати тестування внаслідок відхилення від стандартної процедури проведення та інтерпретації даних.

– Чи передбачена якась система підтримки фахівців?

Ми ведемо супервізійну групу у фейсбук, де кожен може поставити запитання. Зазначу, що вимогою переходу на наступний етап є подання наративних звітів за двома тестуваннями з кожної методики (тобто загалом 10 звітів) для оцінки та перевірки тренерами. За результатами перевірки визначаються пункти інтерпретації, з якими учасники мали найбільше труднощів. Ці пункти надалі виносились на розгляд під час другого очного етапу навчання.

Наративний звіт – це інтерпретація протоколів, які видає система. Підрахунок за всіма методиками відбувається онлайн. Ми розробили системи, які перекодовують “сирі” бали у “зважені”, “зважені” бали – в індекси, індекси – у процентилі, процентилі – у рівні розвитку. Тобто це суттєво полегшило нам проведення навчання, адже це величезний обсяг інформації, який не довелося пояснювати та окремо навчати з нею працювати.

Додатковою умовою є те, що один наративний звіт наданий за кожною з 5-ти методик має бути про дитину з групи нормотипового розвитку. Ще один – про дитину з відхиленнями у розвитку чи навчанні. Для інших 8-ми звітів не було жодних вимог, лише рекомендація провести якомога більше тестувань дітей з нормотиповим розвитком. Чому? Щоб розуміти нормотипові прояви на всі стимули з методик.

Саме тому в усьому навчанні увага акцентується не на іспиті, а на проведенні тестувань та написанні наративних звітів. Тестують та пишуть звіти всі учасники – і ті хто набрали менше 70%, і ті – хто більше. А вже за сукупною оцінкою ми подаємо списки рекомендованих до наступного етапу навчання.

Основна цінність методик – у їхній об’єктивності. Ця об’єктивність зумовлює складну процедуру проведення та інтерпретації даних. Це натомість вимагає дуже високого рівня кваліфікації людини, яка не тільки проводитиме тестування, але й буде навчати інших.

Саме тому було необхідно створити доволі жорсткі критерії відбору учасників-кандидатів на звання тренерів.

– У чому полягає другий етап навчання (16-18 квітня)?

Другий етап має неофіційну назву “поглиблений курс” і ділиться на три частини:

1. Поглиблене вивчення теорії ( розглядаються додаткові показники для інтерпретацій та особливості проведення у спеціальних групах за кожною з методик).
2. Супервізійний блок (представлення кейсів як тренерів, так і учасників).
3. Тренерський блок (учасники пробують себе в ролі тренерів та отримують фідбек).

Під час навчання тренерів ми намагаємось якомога більше акцентувати на уніфікованому стилі викладання. Якщо англійська мова є мовою бізнесу, тоді валідизовані діагностичні інструменти – це універсальна мова спеціалістів, які у своїй роботі мають справу з оцінкою функціонального розвитку дітей. Якість освіти забезпечується, лише коли є стандартизація процедур. Тому ми намагаємось, щоб ці методики стали своєрідною англійською мовою для психодіагностів по всій Україні.

– Як після другого етапу ви будете відслідковувати роботу тренерів?

Найоптимальніший канал зв’язку – супервізійна група у фейсбук (яка вже існує). Стосовно контролю якості ми маємо далекоглядні плани, які ще обговорюються – наприклад, можливе підтвердження кваліфікації тренера за рік.

Вимогами можуть бути супервізійні звіти та задокументована практична робота з методиками. Наприклад, за рік у тренера має бути не менше 30 практичних кейсів за кожною з методик. Однак, зазначу ще раз, поки ці вимоги на стадії обговорення.

Фото взято з відкритих джерел

Ольга Семко

Нова українська школа