Інформація про наявність вільних місць для утримання невиліковно хворих стане відкритою на Херсонщині. У хоспісі обласного центру її вже з червня нинішнього року будуть розміщувати на сайті закладу, аби уникнути звинувачень у корупції чи преференціях на користь “особливо привілейованих” родин. Однак сама “черга у пацієнти” меншою тут, на жаль, не стане. Адже у хоспісі Херсона всього півсотні ліжко-місць, тоді як паліативної допомоги в регіоні потребує 1471 хворий (переважно із тяжкими серцево-судинними недугами). І як не прикро, однак звільняються такі місця не раніше, ніж безнадійний пацієнт помирає.
— Ситуація ускладнюється ще й тим, що чимало хворих з віддалених сільських районів просто відмовляються до нас їхати. Пояснення одне: кажуть, рідним та близьким складніше буде їх провідувати, — додає головний лікар хоспісу Ігор Васильєв.
Та надія для безнадійних таки є. Вихід з ситуації полягає у розміщенні філій хоспісу на базі лікарень тих районів області, де є вільні площі. Цю ідею (про неї свого часу писав і “Голос України”) “обсмоктують” на різних рівнях уже більше року. Але тільки тепер дійшло до розгляду альтернативних варіантів на рівні Херсонської облради. Нарешті визначили, що перші такі філії на 25 місць кожна з’являться на базі стаціонарів Бериславського та Великолепетиського районів Херсонщини. Хоча необхідною умовою їх створення облрада називає співфінансування витрат з районних скарбничок. А гроші чималі: на утримання кожної такої філії додатково потрібно майже 1,8 мільйона гривень на рік. І швидко їх відшукати тамтешні органи місцевого самоврядування не зможуть.
Тож поки депутати й чиновники від медицини неквапно дискутують, як краще вчинити, родини тисячі з лишком “лежачих” недужних змушені або бути для них і санітарками, і медсестрами, і доглядальницями, або оплачувати ці послуги. Однак таку “розкіш” більшість люду зі скромними доходами просто не можуть собі дозволити.
Голос України