Над програмами ЗНО для людей з порушеннями зору в МОН працюють троє вчителів, — Серпутько

6 Лютого 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Робоча група вирішила, що адаптація ЗНО для людей з порушеннями зору має торкнутися не стільки змісту програм, скільки форми виконання завдань, інформує «Громадське радіо».

У студії учасник робочої групи з адаптації програм ЗНО для абітурієнтів з порушеннями зору та редакторка студії друком шрифту Брайля Ганна Серпутько.

Євген Павлюковський: Розробка програм для ЗНО для дітей з порушеннями зору вже почалася. Які напрацювання вже є?

Ганна Серпутько: Я учасник робочої групи з адаптації цих програм.

Зміниться форма контрольно-вимірювальних матеріалів. Чому питання постало зараз? Бо програми ЗНО затверджуються за рік-півтора.

Дмитро Тузов: Контрольно-вимірювальні матеріали – це що таке?

Ганна Серпутько: Це бланки завдань. Більшість змін буде внесено до форми виконання завдань.

Євген Павлюковський: Чи будуть подаватися матеріали шрифтом Брайля?

Ганна Серпутько: Усі друковані матеріали мають перевести на шрифт Брайля.

Євген Павлюковський: Є певна кількість матеріалів, наприклад, графічних, які не можна прибрати з ЗНО і не можливо передати шрифтом Брайля. Як це вирішуватиметься?

Ганна Серпутько: Графічні матеріали замінюватимуться описовими питаннями чи питаннями, що не спрощують змісту. Програма не спрощується.

Дмитро Тузов: Зараз вже хтось займається адаптацією, щоб візуалізація була перекладена на шрифт Брайля без втрати змісту?

Ганна Серпутько: Ми працювали над програмою, щоб не втратилася змістова складова та щоб графічні матеріали можна було замінити.

Євген Павлюковський: А геометричні фігури?

Ганна Серпутько: Це просто. Є спеціальні Брайлівські принтери. Втім, етап перекодування візуальної інформації в текст відбувається не зараз. Ця або інша робоча група працюватиме над цим пізніше. Це ЗНО буде експериментальним. Якщо все пройде гарно, то усі незрячі студенти почнуть складати ЗНО на спеціальних умовах вже з 2019.

Євген Павлюковський: Залишилося менше року. Цього достатньо?

Ганна Серпутько: Ми говоримо лише про три предмети: українська мова та література, історія України та математика.

Євген Павлюковський: А якщо ми говоримо про особу, у якої слабкий зір. Вона не може претендувати на особливі умови, але погано бачить завдання.

Ганна Серпутько: Над цим працювали ще влітку за наказом МОН стосовно адаптації людей зі зниженим зором. Там прописані умови збільшення шрифту, масштабів тощо.

Євген Павлюковський: Чи можна буде скористатися усіма можливостями над якими ви працюєте вже наступного року?

Ганна Серпутько: Сподіваюся.

Дмитро Тузов: З кого формуються групи спеціалістів, які займаються адаптацією матеріалів?

Ганна Серпутько: Це вчителі спеціальних шкіл. До цієї робочої групи увійшло троє вчителів.

Дмитро Тузов: Центр оцінювання якості освіти вважає, що треба збільшити час на проходження ЗНО для усіх абітурієнтів з порушеннями зору. Як гадаєте, на скільки треба його збільшити?

Ганна Серпутько: Робоча група також обговорювала питання часу, який необхідно виділити на проходження ЗНО. Виділяють лише півгодини, а його мають збільшити у півтора-два рази. Зарубіжний досвід говорить про те, що для абітурієнтів зі слабким зором збільшують на годину, а для незрячих щонайменше на півтори години. Оскільки це своєрідна система письма, то варто розуміти, що поки зряча людина поставить хрестик навпроти правильного варіанту, то незрячій треба буде все переписати, перегорнути, перевірити. Йде набагато більше часу на це.

Я увійшла до робочої групи із розробки приграми з української мови і літератури. Ми маємо пропозицію: завдання, які потребують роботу з текстом треба не тільки надрукувати шрифтом Брайля, а й надати можливість абітурієнту скористатися допомогою асистента. Таке завдання може виконуватися першим, коли асистент зачитує текст для всіх, а пізніше абітурієнт працює зі шрифтом Брайля вже самостійно. Багато текстів з української літератури не можуть бути передані шрифтом Брайля, чи в озвученому варіанті.

Дмитро Тузов: А як так сталося, що в озвученому варіанті немає певних авторів?

Ганна Серпутько: Це залежно від регіону та фінансування.

Дмитро Тузов: Але ж це можна доволі оперативно створити.

Ганна Серпутько: Так, ми думаємо, що центр оцінювання якості освіти і міністерство освіти зроблять фонохрестоматію творів, що винесені на ЗНО та можливо зроблять таку хрестоматію шрифтом Брайля.

Євген Павлюковський: Абітурієнти з порушеннями зору здаватимуть ЗНО разом з іншими абітурієнтами?

Ганна Серпутько: Окремо. Це і є особливі умови. Якщо говорити про російський досвід, то для абітурієнтів зі слабким зором там виділяли окремо аудиторію на 15 осіб, а для незрячих на 6 осіб.

Дмитро Тузов: Для зміни у процедурі проходження ЗНО необхідний контакт з Міносвіти. Наскільки ефективний контакт ви маєте із міністерством.

Ганна Серпутько: Міносвіти видало цей наказ і зібрало нашу робочу групу. Ми не будемо втрачати цей контакт.

Дмитро Тузов: Наскільки до вас дослухаються?

Ганна Серпутько: Вони дослухаються. Було зрозуміло, що вони не все розуміють. Вони думали, що треба буде адаптувати програму, а більше питань до самої процедури та зміни формулювань самих завдань.

Євген Павлюковський: Чи складна процедура подачі заяви на можливість проходження тесту в особливих умовах?

Ганна Серпутько: Я не дуже знайома із цим. Здається, що там треба купа довідок.

Євген Павлюковський: Як бути із фінансуванням? На записи творів і створення друкованого матеріалу потрібно багато грошей?

Ганна Серпутько: Ці процедури вже закладені у фінансування. Закладені гроші навіть на обладнання, яке друкуватиме ці матеріали.