На Тячівщині відкрили реабілітаційне відділення для дітей з інвалідністю

5 Квітня 2016 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Всередині березня у Дубовому зафункціонувало реабілітаційне відділення обласного центру комплексної реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів, – пише Л. Білак, Тячів. 

А зініціював його створення керівник МСРЦ «Дорога життя» Олег Кириленко. Немало зусиль до цієї вельми потрібної справи у гірському регіоні доклав й селищний голова Дубового Василь Носа. Він, зокрема, допоміг віднайти у селищі відповідне приміщення. Наразі відділення розташоване у будівлі ДНЗ №2. Також биров всіляко сприяє подальшому розвитку закладу.

– Суспільство має допомагати та сприяти розвитку дітей з особливими потребами. Саме внаслідок уважного й розуміючого ставлення людей до таких осіб проявляється їх соціальний та культурний рівень. Відкриття реабілітаційного відділення зможе допомогти багатьом родинам з гірського регіону, у яких виховуються діти з вадами розвитку. Адже їм  вже не потрібно буде їхати до Мукачева чи Тячева по кваліфіковану допомогу, зможуть отримати її безпосередньо у  Дубовому, – зауважив селищний голова.

Допомагає на волонтерських засадах й керівник Дубівського територіального центру Іван Канюка. Він зауважив, що гірський регіон вкрай потребує такого відділення, адже тепер ще більше дітей з особливими потребами отримають спеціалізовану допомогу.

Загалом, у Дубовому та навколишніх селах  проживає 620 дітей з інвалідністю. Реабілітації  у закладі підлягають близько 200 неповнолітніх, які мають ураження ЦНС, ДЦП, хворобу Дауна, вади опорно-рухового апарату, інтелектуальні, поведінкові та мовні порушення.

Офіційного відкриття відділення ще не було. Однак вже другий тиждень заклад функціонує. Тут спеціалісти надають безкоштовно послуги з діагностики розвитку дитини,  логопедичну, педагогічну та психологічну корекцію, інформаційну допомогу сім’ям. Це індивідуальні або групові заняття, консультації, допомога, підібрані із урахуванням індивідуальних особливостей, потреб, рівня розвитку та стану дитини.

Наразі до Дубівського реабілітаційного відділення навідуються 10 діток. Займаються з малятами логопед-психолог Вікторія Чендей та соціальний вихователь Євгенія Сойма.

– Працюємо з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку не тільки з Дубового, нашими підопічними стали дівчатка та хлопчики з Красної, Нересниці, Калин та інших сіл,– зауважує Вікторія Чендей. –  З кожною дитиною два рази на тиждень займаємось по 40 хвилин. Намагаємось підлаштовувати свій графік роботи з побажаннями батьків.

– До реабілітаційного відділення щоденно звертаються сім’ї, що мають особливих дітей. Всім надали консультації та з частиною дітей вже починаємо працювати, – розповідає Євгенія Сойма.

Поки що заклад діє без керівника, лікаря та ряду інших фахівців. Також не до кінця відповідно облаштовано й приміщення. Робочою є тільки одна кімната, де проведено ремонти. Однак вже ближчим часом приведуть до ладу й решту кімнат та, зокрема, зал для лікувальної фізкультури та масажу. Відповідний інвентар вже завезено. Поки що узгоджують деякі юридичні питання, згодом – розпочнуться ремонтні роботи.

Є намір відкрити у відділенні групи з денним перебування малюків. У кожній з них буде по 5-7 дітей. А у перспективі неповнолітні проходитимуть курс 21-денної реабілітації з цілодобовим перебування. Передбачено придбати й автобус, яким при необхідності, хворих доставлять для процедур реабілітації з різних населених пунктів.

…До закладу ми навідались у той час, коли спеціалісти саме проводили індивідуальні заняття з двома дівчатками з особливими потребами – чотирилітньою  Агнескою Ціпіньо та дев’ятилітньою Янкою Рарич (на фото).

Батьки дітей розповідають, що вони займаються у закладі лише  другий тиждень, але результати вже помітні: діти стали активніші, проявляють інтерес до ігор та оточуючих. Заняття дали можливість побачити не лише покращення стану їхніх малят, але й повірити в їх подальшу адаптацію в суспільстві.

Мар’яна Ціпіньо, мама Агнески, каже, що раніше з донькою вже відвідували логопеда, але через ряд причин припинили заняття. Нині, коли відкрито відділення, цю практику відновили.

– Агнеска відвідує садок і має досвід спілкування з дітьми, однак для її розвитку необхідні й фахові заняття, які проводять спеціалісти закладу, – зауважує жінка.

А ось Янка вже школярка, з нею вчителі проводять інклюзивні заняття вдома. У закладі вона, як й Агнеска, розвивається та призвичаюється до соціуму.

Обидві дівчинки з задоволенням навідуються до відділення, батьки кажуть, радо б і щодня сюди ходили.

Спеціалісти закладу тішаться результатам своєї діяльності й відмічають, що більшість їх підопічних йдуть на контакт та успішно справляються із завданнями. І зазначають, що це стимулює їх ще активніше та завзятіше працювати, аби якомога більшій кількості  дітей з особливими потребами допомогти адаптуватись у суспільстві.

Karpatnews.in.ua