Проблеми транспортного обслуговування людей з особливими потребами обговорювали у столиці на конференції, яку проводила Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю «Союз організацій осіб з інвалідністю України». Захід підтримав Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Зосередилися на питаннях забезпечення спецавтомобілями, пільгового проїзду в громадському та міжміському транспорті. Дійшли невтішного висновку: у черзі на особисте авто людині з інвалідністю в нашій країні треба стояти років сто… Мовляв, сьогодні у держави немає можливості задовольнити потреби у транспортних засобах усіх, хто має на це право, а норма закону є.

— На жаль, моніторинг, який ми проводили, свідчить: навколишнє середовище для людей з інвалідністю є бар’єрним. Проблема забезпечення цієї категорії спецавтотранспортом надзвичайно гостра. В цілому в Україні у чергах на авто перебувають понад 87 тисяч громадян з особливими потребами. Через брак фінансування у минулому році забезпечили лише 1,8% претендента. Середньостатистичної тривалості життя українця не вистачить, щоб дочекатися реалізації цього права. Отож Уповноважений Верховної Ради з прав людини пропонує розпочати діалог щодо пошуку альтернативних джерел забезпечення цих прав, — прокоментувала ситуацію представник Уповноваженого з прав людини, керівник Департаменту з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Наталія Іванова.

— У нас в області чимало сіл, де живе багато осіб з інвалідністю. У них немає транспорту. Ми попросили виділити на ці потреби автомобіль з конфіскату. Це питання мають вирішувати кілька служб: виконавча, митна, податкова та облфін. Перші дали добро, а остання сказала, що це — корупція, — розповів про наболіле представник організації осіб з інвалідністю з Волині.

Щодо пільгового проїзду людей з особливими потребами у громадському транспорті, то у місцевих влад немає єдиного підходу до вирішення цього питання, зазначалося на конференції. Майже в усіх регіонах на місцевому рівні встановлюють певні обмеження щодо кількості пільговиків, які перевозяться одним маршрутом. Якщо навіть таких вказівок немає, то часто перевізники самі відмовляють людині з інвалідністю в посадці. Як приклад, у Луцьку всі міські автобуси перейменували у маршрутні таксі, в яких не хочуть возити людей з особливими потребами безплатно.

І це непоодинокий випадок. З цього приводу омбудсмен Валерія Лутковська внесла подання міському голові Ізмаїла, який вважає, що маршрутки не мають перевозити пільгові категорії. Проте Уповноважений з прав людини пропонує Верховній Раді збільшити асигнування на забезпечення транспортних прав осіб з інвалідністю та встановити єдині підходи в усій країні до їх реалізації.

— В Україні існує дискримінація осіб з інвалідністю за сезонним принципом. З 1 жовтня по 15 травня вони мають право на 50-відсотковий пільговий проїзд залізничним транспортом. А у літній період — ні, — зазначив Михайло Костін, голова Тернопільської обласної організації осіб з інвалідністю ВОІ СОІУ.

Мовляв, таку норму закону треба міняти. І служба омбудсмена пообіцяла представникам «Союзу організацій осіб з інвалідністю України» сприяти цьому.

Ольга ВАУЛІНА

ГОЛОС УКРАЇНИ № 55 (5555)
П’ЯТНИЦЯ, 22 БЕРЕЗНЯ 2013