«Майстерня мрії», як у Львові соціалізують людей з інвалідністю

31 Січня 2019 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

На цьому унікальному соціальному підприємстві працюють люди з інвалідністю. Тут вони не тільки виготовляють понад десять видів трав’яних чаїв, а ще й цікаво проводять час. Про саме підприємство Майстерня Мрії, де відкривають таланти особливих людей, у проєкті Люди_дії на Радіо FM Галичина розповіла його засновниця Анна Іванічева.

Про волонтерство і натхнення

Усе розпочалось із волонтерства в одній з громадських організацій, яка допомагає людям з інтелектуальними порушеннями. Познайомившись з усіма цими людьми, я побачила ніби якийсь інший світ: повільніший, який не потребує від тебе якогось статусу, який приймає тебе такою, якою ти є. Там неважливо, скільки ти заробляєш, яку кількість книг за життя прочитав і скільки передивився фільмів. Я настільки всім цим захопилась, що згодом моє волонтерство переросло в повноцінну зайнятість, і я пропрацювала з цією організацією чотири роки.  Це вже пізніше, надихнувшись прикладами «Горіхового дому» і «Оселі», вирішила заснувати власне соціальне підприємство.

Про старт власної справи

Коли ми вирішили розпочати власний проєкт, то склали список речей, які були необхідні нам для старту. Там було щось на кшталт: 3 шафи, 4 столи, 20 стільців і так далі. Коли ми все це оцінили, то вийшла сума у півмільйона гривень, а знайти такі гроші в той час для нас було нереально. Тоді ми просто написали пост у Facebook, і буквально за день усі необхідні речі були в нашому офісі: їх просто принесли небайдужі люди…  Це було дуже круте відчуття.

Про соціальне підприємництво та «Майстерню мрії»

Наше підприємство з виготовлення трав’яних чаїв називається «Майстерня мрії». При ньому створений центр денного перебування для дорослих людей з інвалідністю. Тобто в цей центр можуть прийти люди, які вже не ходять в школу, не відвідують реабілітаційних центрів, а просто сидять вдома. У нас вони можуть не тільки гарно провести час, а й навчитися готувати їсти, пришивати ґудзики та займатись іншими справами, які можуть знадобитися в житті. Що стосується чаїв, то у нас є спеціальний заготівельник, який збирає трави у Карпатах, а ми на майстерні їх розфасовуємо і пізніше продаємо.

Про відвідувачів центру

Я завжди хвилююсь, коли до нас приходять нові люди: які в них будуть враження, як вони поведуться в нас. А мене завжди тішить, коли всі йдуть з гарним настроєм і хочуть повернутися знову. Це означає, що в нас добра, привітна і дружня атмосфера. Нині в «Майстерню мрії» приходить більше десяти постійних відвідувачів. Переважно це люди з аутизмом, синдромом Дауна і ДЦП. Усі вони – надзвичайно різні, у кожного – свій світ. Хтось із них вміє говорити, а хтось – не дуже, тож висловлюється здебільшого жестами. Але ми всі якось знайшли спільну мову.

Про розпорядок дня

Щодня ми зустрічаємося о 10 годині ранку, потім у нас таке собі спільне «коло розповідей», де кожен розказує, що робив вдома, які події сталися з ним за той час, що ми не бачились. Далі ми розподіляємо обов’язки: хтось, скажімо, може займатись арттерапією, хтось – іде готувати їсти. Також ми маємо спільні руханку і обід, після яких у нас час відпочинку, коли ми граємо в різні ігри або беремо участь у майстер-класах.  І в такому ритмі переважно минають наші дні.

Про ціль проєкту

Наша ціль – це якомога більше людей витягнути з чотирьох стін. Наша майстерня допомагає розкриватися не тільки людям з інвалідністю, а й усім іншим, які до нас приходять. І ще ми працюємо не на кількість, а на якість. Нам не є важливо, щоб до нас ходило, скажімо, 20 людей. Важливим є те, аби всі, хто до нас приходить, були задоволені. У майбутньому ми б хотіли відкривати схожі майстерні у маленьких містечках, де для людей з інвалідністю немає жодних ініціатив.

Galnet