Лише одна історія…

24 Квітня 2015 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Проблема працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями є загальною для всіх центрів зайнятості. Кілійський районний центр зайнятості не виняток з цього правила. Але спеціалісти прикладають максимум зусиль, щоб допомогти шукачам роботи з інвалідністю знайти роботу у відповідності до їхнього професійного досвіду та стану здоров’я.

Протягом І кварталу поточного року 13 осіб з інвалідністю скористалися послугами центру зайнятості. 4 інваліди були працевлаштовані, 2 особи брали участь у інших роботах тимчасового характеру, 1 особа продовжує навчання за професією «електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж» на базі ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» ДСЗ на замовлення роботодавця.

Сьогодні, коли  з об’єктивних причин нелегко знайти роботу молодим та здоровим, людям передпенсійного віку, та ще й з інвалідністю, ще важче. Але це не зупиняє тих, хто дійсно хоче працювати.

Мешканець міста Кілія Віктор Т. має за плечима майже 30 років трудового стажу. Працював на різних підприємствах підсобним робітником, докером-механізатором, трактористом, тваринником, охоронником, опалювачем, рисівником – не боявся ніякої важкої роботи. Можливо, це стало однією із причин інвалідності, але не стало приводом для того, щоб не працювати.

У листопаді 2014 року Віктор Іванович звернувся до центру зайнятості, отримав статус безробітного, а разом з цим – і повний комплекс соціальних послуг, передбачених законодавством, чітко виконував всі рекомендації фахівців центру зайнятості та сподівався знайти роботу, використовуючи для цього любий шанс. Тому в лютому поточного року із задоволенням прийняв пропозицію взяти участь у роботах тимчасового характеру в СВК «Дунай», де він працював до закінчення строку трудового договору.

Весна, а разом з нею і сезон польових робіт, приходить, не зважаючи на економічні труднощі. Кожен керівник бажає, щоб на його підприємстві працювали досвідчені, грамотні фахівці з досвідом. Ось чому рисівник Віктор Т. наприкінці березня знову отримав пропозицію працювати в СВК «Дунай», бо добрі врожаї «білого золота», як традиційно називають рис,  залежать не тільки від погодних умов, наявності палива та техніки, а й від «людського фактору», складовими якого є досвід та бажання якісно робити свою справу. До речи, і заробляють рисівники непогано, що також є добрим стимулом не сидіти на пенсії, склавши руки…

Одеський ОЦЗ