Крила ангелів. Як діти з інвалідністю марафонять разом з батьками у Білорусі

14 Серпня 2017 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

У 2015 році Дмитро Тімашков наважився на, здавалося б, неможливе: пробіг разом з донькою з ДЦП у спеціальному біговому візку Мінський пів-марафон – 21 кілометр.

Такого в Білорусі до нього не робив ніхто.

Дмитро з донькою на Мінському пів-марафоні. Фото: “Крила ангелів”

“У Мінську живе близько 5 тисяч дітей з інвалідністю. Скажіть, ви їх бачите? Одні живуть у дитбудинку, інші – з сім’ями. 

У тата і мами зазвичай відокремлене життя, в ньому мало радості і позитивних емоцій. А щастя, легкості хочеться. Спорт – простий шлях назад до людей, біг об’єднує“, – розповів Дмитро sb.by.

Дмитро з донькою. Фото: “Крила ангелів”

“З боку може здатись, що інвалідність – це пробема дитини. Але насправді це проблема всієї родини, – додав Дмитро проєкту “Настоящее время”. – Коли це триває багато років, це психологічно важко витримати. Тоді я і почав бігати. Бо коли ти бігаєш, опиняєшся у колі звичайних людей”.

Дмитро зібрав однодумців і сторив клуб “Крила ангелів”.

Це перша в Білорусі спортивна команда, де займаються діти з інвалідністю разом зі звичайними дорослими.

Фото: “Крила ангелів”

“Тепер наші діти – не грядки для поливу сльозами, а члени команди. До дітей з інвалідністю часто ставляться як до ангелів, тому що незрозуміло, звідки береться ця інвалідність, для чого. Я ловив себе на думці, що ці ангели – без крил. А під час бігу з візком ми фізично даємо їм крила”, – написав Дмитро у своєму онлайн-щоденнику.

Фото: tyt.by

Чоловіка надихнула американська команда myTeamTriumph.

Вона уже більше 10 років об’єднує дітей, підлітків, дорослих і літніх людей з інвалідністю, які хочуть брати участь у спортивних змаганнях, але не переносять серйозних фізичних навантажень.

27 відділень команди myTeamTriumph організовують інклюзивні забіги у 19 штатах Америки.

За два роки існування білоруських “Крил ангелів” більш, ніж 150 нових “крил” почали бігати, а “ангели” знайшли друзів і стали частиною великої команди.

Дмитро з донькою в США в день марафону, в якому вони брали участь. Фото: “Крила ангелів”

“У цьому випадку інвалідність набуває іншого відтінку: не ось цей – такий похмурий, відчай такий, як зазвичай, а зовсім інший. Ви ж бачите, яка дитина: сидить радісно і класно їй.

Сюди їде в машині – радіє. Тепер у нас набагато кращі справи – вона уже стоїть. Поступово ходити починає. Принаймні, однією ногою крокує дуже браво, другою – я їй допомагаю”, – каже Дмитро “Радіо Свобода”.

“Крила” уже взяли участь у чотирьох міжнародних марафонах і десятках різних пробігів у Білорусі.

Фото: globalcompact.by

А ще у січні у Мінську відкрили спортклуб “Крила ангелів” для родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Цей клуб – повністю інклюзивний і сімейний. Туди приходять родини з дітьми, які мають різну інвалідність.

Діти з ДЦП тренуються на спеціальних візках за допомогою спортивних волонтерів.

Фото: “Крила ангелів”

“Хочеться якогось майбутнього для такої дитини, – каже Дмитро “Радіо Свобода”. – Це майбутнє може вийти, якщо її підтримуватимуть інші люди. Якщо держава почне звертати увагу.

Хочеться створити систему підтримки таких дітей і моєї дитини зокрема. Моя мрія – щоб навіть коли я помру, я помер зі спокійною совістю, тому що моя дитина буде влаштована. Думаю, це мрія усіх батьків, у яких є діти з інвалідністю. Тому що це – основна проблема. Майбутнє, якого не вистачає”.

УП: Життя