Круглий стіл: “Реформування сфери державних і казенних протезно-ортопедичних підприємств”

11 Вересня 2014 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Реформування сфери державних і казенних протезно-ортопедичних підприємств учора під час круглого столу обговорювали народні депутати, представники адміністрації Президента, уряду, всеукраїнських громадських організацій. 

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів провів засідання «круглого столу» на тему: «Реформування сфери державних і казенних протезно-ортопедичних підприємств: вимоги сьогодення», головним питанням якого стало обговорення прийнятих від 11 серпня 2014 року № 374 та від 17 липня 2014 року № 267 постанов Кабінету Міністрів, а також виданого згідно із зазначеними постановами наказу Міністерства соціальної політики від 12 серпня 2014 року № 541 щодо ліквідації до 1 листопада цього року промислового об’єднання «Укрпротез» та реорганізації шляхом злиття регіональних протезно-ортопедичних підприємств.

Учасники круглого столу – народні депутати України, представники органів виконавчої влади, громадських організацій інвалідів, в тому числі представники Національної Асамблеї інвалідів України, керівники протезно-ортопедичних підприємств, люди з інвалідністю у своїх виступах звернули увагу, що на даний час нормативно-правові акти з реформування протезно-ортопедичної галузі приймаються без жодного обговорення з громадськістю, за відсутності техніко-економічного обґрунтування укрупнення протезно-ортопедичних підприємств за територіальним принципом із зазначенням соціально-економічного ефекту. Також було наголошено, що першим підтвердженням непродуманості та несвоєчасності вказаної реорганізації є те, що останні два місяці протезно-ортопедична галузь не фінансується, внаслідок чого підприємства не виготовляють нові вироби через велику кредитну заборгованість держави, оскільки зруйнована система і не здійснюються навіть елементарні заходи, зокрема, не підписуються акти щодо вже проведеного протезування людей з інвалідністю.

Голова Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич наголосив: сьогодні протезування в Україні — на дуже прийнятному рівні, навіть при тому, що інколи виникають проблеми з якістю засобів реабілітації. Практично, за його словами, всі афганці, яких протезували за кордоном, мали проблеми із технічними замінниками.

В Україні, за його словами, є достатньо державних підприємств, які здатні зробити якісний протез за менші кошти. Українські фахівці мають світові технології,  вміють індивідуально працювати з клієнтом. “Сьогодні розроблений порядок, який передбачає незалежно від того або це доброволець, або це боєць регулярної армії, або пенсіонер, чи представник спецслужби, – всі хто приймав участь в захисті батьківщини, у тому числі місцеві жителі,  які отримали інвалідність на території бойових дій, мають право отримати державне протезування на державному підприємстві. Місяць тому був ухвалений закон, який усунув досить складну бюрократичну систему”, – сказав Сушкевич.

Сушкевич додав, що сьогодні система оформлення документів для протезування потерпілих в зоні АТО вже досить спрощена і не вимагає подальшого спрощення.

Крім того, він закликав людей, не агітувати воїнів, що отримали інвалідність та які сьогодні потребують протезування звертатися до закордонних спеціалістів. Оскільки процес виготовлення протеза і адаптації його під потреби та особливості кожної окремої людини досить тривалий і тому за кордоном провести таку адаптацію буде набагато складніше, ніж в Україні.  До речі, всі паралімпійці ходять на українських протезах.

Перший заступник міністра соціальної політики Віталій Мужчинін повідомив, що в цьому році в бюджеті передбачено 568 мільйонів гривень на протезування (57,7 відсотка від потреби для інвалідів). На 2015 рік у проєкті бюджету, який вже погоджений з Міністерством фінансів, на це передбачено майже 1,2 мільярда гривень (81,1 відсотка від потреб інвалідів).

Крім того, він розповів, що Міністерство соцполітики розпочало процес реорганізації підприємств протезної галузі, що передбачає ліквідацію об’єднання «Укрпротез». Це дасть змогу зекономити 6,8 мільйона гривень. Також реорганізовують п’ять державних підприємств. Скорочуються 36 осіб, а це економія 3,1 мільйона гривень. Проте виробничий персонал працюватиме. Відповідні накази вже підготувало профільне міністерство.

Процес реорганізації, підкреслив В. Мужчинін, жодним чином не впливатиме на забезпечення інвалідів технічними засобами реабілітації. Водночас має сприяти більш ефективній роботі галузі.

Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення прав інвалідів Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Едуард Леонов в своєму виступі наголосив: “Протезна галузь – дуже делікатна та особлива річ ще й тому, що неможливо зменшити попит на протези через зношення чи сучасні технології. Нині, коли катастрофічно зростає кількість осіб, які потребують протезування, говорити про оптимізацію галузі можна тільки з огляду наближення послуги до споживача. Людина, яка потребує протезування та обмежена в своїй мобільності, потребує, щоб до неї йшли, а не вона має за кимось бігати. Тому припустимим є тільки збільшення кількості подібних підприємств, бо вже зараз рахунок іде на тисячі наших воїнів, які потребують протезування”. Леонов підкреслив, що на підприємствах цієї галузі працює менш ніж 2 тисячі осіб. З огляду на кількість інвалідів, а в Україні їх понад 2,5 мільйони, виходить, що один працівник має обслуговувати тисячу людей з інвалідністю.

“Ми маємо враховувати специфіку споживача, яка полягає в тому, що і персонал, і працівники мають бути в безпосередній близькості до споживача. Ті хлопці, які потерпіли під час антитерористичної операції, ще не пройшли курс лікування, не отримали інвалідність, ми не знаємо ступень їхніх уражень. Фактично їх іще неможливо протезувати. Тому це міна уповільненої дії, яка вибухне найближчими місяцями. Уряд уже зараз має готуватися до необхідності збільшити фінансову підтримку протезування, щоби підживити цю галузь”, – зазначив Едуард Леонов.

Оксана Янішевська, заступник голови Миколаївської облдержадміністрації розповіла учасникам зустрічі про діяльність Миколаївського державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства ПО «Укрпротез». Одного з найпотужніших підприємств України, яке вже 17 років на протезно-ортопедичному ринку. Спеціалісти підприємства можуть зробити будь-який протез, що по якості відповідає зарубіжним аналогам. На обліку в Миколаївському підприємстві перебуває більше 20 тисяч осіб, а річний обсяг товарної продукції більш ніж 12 млн. грн. На підприємстві працює понад 90 працівників більш ніж 40 професій. При підприємстві функціонує стаціонарне відділення первинного та складного протезування, яке розраховане на 12 ліжко-місць. Саме тут під цілодобовим наглядом медичних працівників людей з особливими потребами готують до протезування, проводять лікувальні та фізіотерапевтичні процедури, навчають їх користуватися виготовленим протезом.

– Щодня люди з особливими фізичними потребами стикаються з перепонами та бар’єрами: нестача пандусів, неможливість отримувати повноцінну освіту та навіть іноді зустрічають непорозуміння з боку суспільства. З прикрістю вимушена констатувати, що внаслідок військових дій, які відбуваються на сході країни, військовослужбовці щодня стають інвалідами. Вони  потребують лікування, реабілітації та протезування. Індивідуальні, якісні, європейські протезно-ортопедичні вироби мають стати  доступними  для кожної людини з обмеженими можливостями, – сказала Оксана Янішевська.

Вона впевнена, що позбавлення підприємства статусу окремої юридичної особи ставить під загрозу налагоджений роками рівень якості обслуговування інвалідів. Вона також розповіла про негативний досвід, який мало підприємство в 1997 році, входячи, на правах структурного підрозділу, до Одеського протезного підприємства.

– Всі ми розуміємо, що підпорядкування Одеському підприємству призводить відповідно до «залишкового» принципу – спочатку оновлюється матеріально-технічна база Одеси за кошти, що залишаються після сплати всіх податків. А черга до Миколаївського підрозділу може і зовсім не дійти. Зазначу, що рентабельність Одеського підприємства нижча за  Миколаївське. В часи, коли Україна стоїть на шляху децентралізації влади, такі підходи управління неприпустимі. Всі ми розуміємо, що податки, які сплачує підприємство, як юридична особа – це вагомий внесок в розвиток регіону, – відзначила Оксана Янішевська. Про це красномовно говорить статистка, так, в 2013 році Миколаївським державним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством сплачено податків до місцевого бюджету – більш ніж 2,5 млн. грн., до державного бюджету –  понад 600 тисяч грн. За перше півріччя 2014 року до місцевого бюджету перераховано 1,3 млн. грн.

Виступаючі зазначали, що непродумана реорганізація зазначених підприємств може призвести до руйнації системи надання протезно-ортопедичної допомоги населенню, що є особливо недопустимим в умовах сьогодення, коли у зв’язку з подіями на Сході країни виникає потреба у додатковому та невідкладному забезпеченні громадян протезно-ортопедичними виробами.

Учасники круглого столу у своїх виступах висловили пропозиції щодо необхідності відміни нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України і Міністерства соціальної політики України, спрямованих на так звану «оптимізацію» протезно-ортопедичної галузі.

Разом з тим, слід зазначити, що під стінами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України відбулися акції протесту представників протезно-ортопедичних підприємств, громадських організацій та  людей з інвалідністю.