У слуханнях, які відбулися 13 липня, взяли участь заступник голови Комітету Денис Силантьєв, заступник міністра молоді та спорту Олександр Ярема, науковці, громадські діячі, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
У своєму вступі Д.Силантьєв акцентував на доступі молоді до правничої освіти: «Правнича освіта – це соціально-правовий базис зростання сучасної еліти України, що дозволить не лише активізувати соціально-економічні реформи, а також інвестиції у суспільство та державу. Тому, сьогодні до правничої освіти прикута серйозна увага суспільства».
Народний депутат звернув увагу на декілька прогалин у реформі вищої освіти в Україні, а саме: у сфері доступності правничої освіти для осіб з інвалідністю, учасників АТО, осіб які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Він також акцентував увагу на питанні доцільності впровадження іспитів у форматі зовнішнього незалежного оцінювання при вступі на правничі спеціальності до магістратури.
Заступник голови Комітету наголосив на низькому рівні соціальних гарантій та стандартів.
«Уряд та Міністерство освіти і науки для викладачів запроваджує рівень знання іноземних мов на рівні В2 (експерти вказують, що отримання такого рівня знань з іноземної мови, передбачає наявність відповідної фахової освіти та практики до п’яти років), а також публікацій у наукометричних базах Scopus та Web of Science. Зауважу, що такі бази є обмеженими та коштовними. Як мені відомо, такі вимоги скасовані судовими рішеннями, але вони не виконані» – зауважив Д.Силантьєв.
Денис Силантьєв повідомив, що однією з новацій останнього періоду є внесені народними депутатами законопроєкти з питань правничої освіти, зокрема, «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» (реєстр. №7147), «Про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію» (реєстр. №7147), «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення у доступі до правничих професій осіб, які мають освітньо-науковий, науковий рівень вищої освіти у галузі права» (реєстр. №7396).
Заступник Міністра молоді та спорту Олександр Ярема у виступі зосередив увагу на неформальній освіті молоді, яка повинна відповідати викликам ринку праці, та надавати можливість молодим людям бути затребуваними на ринку праці шляхом зміни спеціальності або через отримання нових практичних навичок.
Президент видавництва «Юрінком Інтер», доктор юридичних наук, професор Віктор Ковальський акцентував увагу учасників на підтриманні високого рівня юридичної освіти в Україні та створенні певних стандартів для різних закладів вищої освіти, які дозволять стандартизувати вимоги до випускників – правників різних спеціальностей та зробити їх більш конкурентноздатними на ринку праці.
Заступник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України Любов Крупнова привернула увагу до необхідності перегляду соціальних гарантів для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, на необхідності запровадження інклюзивної освіти у вищих навчальних закладах.
Перший заступник директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції Дмитро Журавльов акцентував увагу на тому, що будь-які зміни та реформи повинні відбуватись поступово та злагоджено, що дасть змогу якісно їх здійснити і в такому випадку повинен бути чіткий план дій щодо впровадження цих реформ, що зробить їх поступовими та мінімізує ризики.
Також в обговоренні питання виступили науковці з різних закладів вищої освіти України, які ведуть підготовку спеціалістів-правників.
Учасники слухань визначили, що основними напрямами реформування доступу молоді до правничої освіти є:
Верховна Рада України