Кар’єра й інвалідність: неможливе можливе?

4 Червня 2013 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Менеджер на інвалідному візку? Навіть маючи високу кваліфікацію, люди з інвалідністю люди в Німеччині рідко займають керівні позиції на підприємствах. Чи можна це змінити?

“Ніхто не має бути дискримінований через свою люди з інвалідністюсть”, – у 1994 році цей принцип було закріплено у німецькій Конституції. Проте для багатьох людей із особливими потребами шлях до самостійності та повноцінної участі у суспільному житті й досі залишається важким. Близько десяти відсотків німців офіційно вважаються неповносправними. При цьому 6,7 мільйонів з них має тяжкий ступінь інвалідності.

* Борис Ґрундль сьогодні консультує топ-менеджерів

Від спортсмена до тренера

Проте деякі люди з особливими потребами успішно долають перешкоди на шляху до успіху. Борис Ґрундль, тренер і консультант для менеджерів і керівників, вважає важливою не стільки критику системи працевлаштування осіб з інвалідністю, як відповідальність перед собою і більш інтенсивне використання вже існуючих можливостей. Саме у цьому рецепт його особистого успіху, переконаний Ґрундль. Він страждає від поперечного паралічу, пересувається за допомогою візка.

Раніше Борис Ґрундль був успішним спортсменом, працював тренером з тенісу. Аж поки під час відпустки у грудні 1990 року у Мехіко не стрибнув зі скелі в лагуну – унаслідок пошкодження хребта у нього з того часу паралізовано 90 відсотків тіла.

Повернувшись до Німеччини, колишній тренер жив за рахунок соціальної допомоги, у Відомстві з працевлаштування розмірковували, куди б його можна було “розмістити”. Проте Ґрундль не хотів, аби його просто кудись “розмістили”. Завдяки цьому бажанню отримав посаду у відділі збуту, аж поки не став одним з менеджерів підприємства. Нині Ґрундль займається консультуванням топ-менеджерів і проводить мотиваційні семінари.

Неповносправним важче будувати кар’єру

На його переконання, неповносправним працівникам важче досягти кар’єрного зростання, для цього вони повинні демонструвати значно кращі результати роботи в порівнянні з іншими працівниками. Причиною цього є сталі уявлення людей, вважає Борис Ґрундль. Аби змінити їх, потрібно багато зусиль і витривалості.

Під час своїх семінарів він намагається апелювати до самосвідомості та сили волі учасників. “Завзяття людини з інвалідністю, який іде своїм шляхом, означає: поблажок не існує”, – пояснює тренер.

Втрата робочого місця через депресію

Роланд Вебер сьогодні також є топ-менеджером – хоча й у системі праці для осіб з інвалідністю. Обіймаючи посаду голови Федерального об’єднання цехових рад, він є найвищим захисником інтересів працівників, які трудяться у майстернях для неповносправних. Інвалідність Вебера не є видимою. Як і Борис Ґрундль, він був повносправним у першій частині свого життя, проте втратив роботу через депресію. А після лікування у психіатричній лікарні Вебер, якому було трохи за п’ятдесят, вже не зміг знайти застосування на первинному ринку праці.

Зрештою працевлаштувався у майстерні для осіб з інвалідністю. Робота йому подобалася, хоча на початку було важко працювати в установі для неповносправних. “Це було для мене великим соромом – невдачі у моєму колишньому житті”, – пригадує Вебер. Проте згодом кар’єра знову пішла вгору – аж до федерального рівня.

* Багато осіб з інвалідністю працюють у спеціальних майстернях – їм не вдається знайти роботу на первинному ринку праці

Важка інтеграція на первинному ринку праці

Сьогодні Вебер робить акцент на збільшенні числа працевлаштованих на первинному ринку праці осіб з інвалідністю. Із власного досвіду він знає, що багато роботодавців бояться особливого захисту від звільнень, гарантованого для неповносправних працівників у Німеччині. Проте часом підприємці просто погано поінформовані, зауважує Вебер, адже звільнити можна будь-якого працівника: у випадку неповносправного йдеться про домовленість між відомством з інтеграції, працівником та роботодавцем.

Ситуація на німецькому ринку праці для працівників із тяжким ступенем інвалідності і досі не є задовільною. Серед них – більше безробітних спеціалістів, аніж серед повносправних працівників. Проте в майбутньому зміна демографічної ситуації може сприяти збільшенню шансів людей з особливими потребами на добре працевлаштування та кар’єрне зростання.

DW.DE