«Діти Сонця. Один день на роботі» Таня Стрекіца

«Діти Сонця. Один день на роботі» Таня Стрекіца
25 Вересня 2017
Друкувати цю новину

Тетяні 21. Вона любить спорт, захоплюється фотографією і знає  на пам’ять всі пісні гурту «Дзідзьо». А нині спробувала себе в зовсім іншій царині. Таня допомагає кондитеру Томі Бащук пекти солодощі на замовлення. І хоча вдома, за словами мами героїні нашого фільму Тамари Стрекіци, її донька не дуже любить поратися на кухні, під час зйомок нашого проєкту дівчина старанно виконувала усі вказівки своєї шефині.

«На початку проєкту ви казали мені, що я можу доручити Тані помити посуд чи щось прибрати… Я подумала, ну, що це за робота така мити посуд? Тож я їй пропонувала робити усе разом зі мною. Вона робила все від А до Я. Дещо їй вдавалося навіть краще, ніж мені. Дещо не виходило. До плюсів – вона жодного разу не відмовилась від роботи. Кожна людина на її місці вперше виконала б цю роботу на такому ж рівні», – ділиться враженнями від співпраці з Танею Тома Бащук.

За час зйомок Тетяна пекла бісквіт, зліплювала зефірки, прикрашала печиво для благодійної акції на підтримку онкохворого хлопчика Микити Музичка. Тетяна ставилась до своєї роботи настільки відповідально, що найменша невдача довела дівчину до сліз.

«Саме бути помічником – у неї виходить супер. Інколи лише бракує швидкості. Нема знань в кулінарії. Але цього можна навчитися, аби було бажання», – каже Тома Бащук.

«Замало часу, щоб я могла робити аналіз. Ходити їй подобається, робити їй подобається. Але, щоб вона навчилась робити щось досконало, то ще мало часу», – підсумовує участь у проєкті мама Тані Тамара Стрекіца.

За час зйомок проєкту Тетяна тричі брала участь у створенні кулінарних шедеврів на кухні Томи Бащук. Дівчина продемонструвала відповідальне ставлення до поставлених завдань. І, мабуть, найважче з усього для Тані було не скуштувати усе що ти робиш на смак.

Нагадаємо, проєкт реалізується в рамках кампанії «Дискримінація обмежує. Протидій!» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Ми намагаємося привернути увагу суспільства до людей з синдромом Дауна. Вони потребують того, щоб роботодавці повірили в їхні можливості.

                                                                                                                                                                     Громадське.Волинь

  Категорія: