Близько 1,5 тисячі франківчан потребують складних операцій через травми

21 Травня 2014 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

Близько 1500 мешканців Івано-Франківська потребують після травм проведення складних операцій

При різного роду травмах, мешканці міста звично звертаються до міського травматологічного пункту, проте особливої уваги заслуговує відділення травматології, яке працює у міській клінічній лікарні №1.

Міське травматологічне відділення, розраховане на 60 ліжок, відкрите ще у 1961 році, забезпечує лікуванням жителів Івано-Франківська та приміських сіл. Кожного року в середньому тут отримують медичну допомогу близько 1600-1800 пацієнтів. Щорічно лікарі проводять близько 1200 операцій, з них 70% – на кістковій, а 30% – на м’язово-шкірній тканині.

До відділення найчастіше звертаються пацієнти із травмами опорно-рухового апарату. Це ушкодження великих трубчатих кісток, переломи хребта, травми м’яких тканин, пошкодження сухожиль, множинні травми. У весняно-літній період спостерігається зростання кількості травм опорно-рухового апарату у зв’язку із збільшенням механізованого транспорту на вулицях міста. Тому лікарі говорять про ріст велосипедних та мотоциклетних травм, травм через дорожньо-транспортні пригоди. Зростає також і кількість побутових травм.

Завідувач відділення травматології першої міської клінічної лікарні, міський травматолог Ігор Шибель розповідає: «За 2013 рік у нашому відділенні було проліковано 1700 пацієнтів. З них в ургентному порядку поступило 965, а 722 – планово. Було проведено 1270 операцій.

Із травмами, переломами трубчатих кісток ми пролікували 905 пацієнтів, із захворювання опорно-рухового апарату – 527, з травмами м’яких частин – 253, а з вивихами суглобів 30 пацієнтів».

Він наголошує: деякі пацієнти потребують амбулаторно-поліклінічної допомоги в травмпункті, проте окремі пацієнти з важкими травмами опорно-рухового апарату підлягають госпіталізації в травматологічному відділенні.

Травматологічна наука стрімко розвивається. Появилися нові методи оперативного лікування, які дозволяють швидше ставити пацієнтів на ноги, повертати їх до трудового життя.

Ігор Шибель розповідає про деякі новітні методики, які застосовують у відділенні. Якщо кілька років тому при переломах шийки стегна лікарі проводили консервативне лікування, людині доводилося лежати на скелетному витяжінні, і використовувалася гіпсова фіксація від 3 до 5 місяців, то зараз найчастіше застосовують новітню методику протезування кульшового суглобу. Зламану частину шийки стегна міняють на штучний суглоб, який називається ендопротезом, а це дозволяє людині на 3-4 день після операції вставати на ноги і рухатися з допомогою милиць. Повністю пацієнт може відновити свою рухову активність приблизно через місяць.

Другою новітньою технологією є методика фіксації переломів трубчатих кісток, при якій використовується інтрамедулярний блокуючий остеосинтез. Це дає можливість на 2-3 день піднімати людину на ноги, скорочує тривалість перебування пацієнта в лікарняному закладі. А ще кілька років тому при такій травмі використовувалася фіксація трубчатої кістки накістною нестабільною пластиною, що вимагало повторної додаткової фіксації на 3-4 місяці в гіпсовій пов’язці.

Ще однією новітньою методикою, яка використовується у травматологічному відділенні, є артроскопічний метод лікування – операція, схожа на ендоскопічне дослідження шлунку. У колінний суглоб спеціальною телескопічною системою вводиться пошуковий зонд, який вивчає порожнину колінного або плечового суглобу. На телемоніторі висвічується уся патологія порожнини суглоба і, після її встановлення, проводиться оперативне втручання. Найчастіше його використовують при пошкодженні зв’язкового апарату. Реабілітація оперованої людини починається на 3-4 день після операції.

Найстаршому пацієнту травматологічного відділення було 103 роки і його прооперували по новій методиці з використанням динамічного стабілізуючого фіксатора при черезвертельних переломах. У минулому при переломах так званого геронтологічного віку лікарі використовували лише консервативний метод лікування, який вимагав 3-4 місяці лежання в ліжку на скелетному витяжінні, з прив’язаним до ноги вантажем. Сьогодні оперативне втручання дозволяє уже на 3-й день піднімати пацієнта на ноги і проводити реабілітацію.

Звісно, місто не обійшлося б і без міського травмпункту. Заснований ще у 1961 році, він дає велику віддачу, адже цілодобово пацієнти звертаються сюди із одержаними травмами.

Щорічно до травмпункту звертаються 9-10 тис. як жителів міста, так і навколишніх приміських сіл.

В основному це пацієнти з травмами, які вимагають нетривалого лікування – забої, крововиливи, розтягнення зв’язок, пошкодження зв’язкового апарату, нескладні переломи дрібних кісток. Такі хворі скеровуються на амбулаторне лікування у поліклініки міста.

«Уже давно у Івано-Франківську виникла потреба у створенні лікарні невідкладної швидкої допомоги. У такій лікарні будуть зібрані усі ургентні служби – хірургічна, кардіологічна, судинна, нейрохірургічна і травматологічна. Тоді усю невідкладну допомогу пацієнти зможуть отримувати до однієї години», – розповідає Ігор Шибель.

Такою лікарнею уже незабаром стане Івано-Франківська ЦМКЛ. Днями тут запрацює новітнє приймальне відділення, переїде сюди і міський травмпункт. Зміни відбуваються і основна їхня ціль – збереження життя та здоров’я мешканців міста.

Бліц-інфо