У військовий час особливого значення набуває взаємопідтримка, тому руку допомоги на Житомирщині відчувають завдяки команді проєкту, який реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за підтримки USAID: «Покращення реабілітаційних послуг в системі охорони здоров’я».
Героїня нашої сьогоднішньої історії – житомирянка пані Людмила. Жінка має другу групу інвалідності, неодноразово зверталась за підтримкою до команди проєкту. Хворіє на цукровий діабет, як ускладнення, має геть поганий зір та потребувала дороговартісної операції. Тому пані Людмила звернулась за допомогою до кейс-менеджерки проєкту, яка посприяла, познайомивши з людиною, яка виділила гроші на операцію. Зір, звичайно не відновився, але зараз жінка бачить біле світло, може сама про себе подбати.
«Я захворіла на цукровий діабет дев’ять років тому, – згадує пані Людмила, – з часом добавились його наслідки: поганий зір, діабетична стопа з ранами, та гіпертонія. Три місяці тому мала потребу пройти МСЕК для переоформлення ІПР (від авт. – індивідуальної програми реабілітації). Була потреба пройти санітарно-курортне лікування та отримати безкоштовне взуття. У зв’язку з тим, що у мене діабетична стопа, мені була зроблена ампутація пальців і суглоба, тому до вибору взуття я підходжу уважно, довго шукаю зручне, м’якеньке та з гарною устілкою. Якщо не підберу правильно, то нога одразу натирається, відкриваються рани і я довго мучусь, поки вони загоються».
Для швидшого переоформлення необхідних документів пані Людмила звернулась до кейс-менеджерки проєкту: «Щоб не стояти у великих чергах, бо зараз багато людей з інвалідністю і військових. Вдячна за допомогу, усе зробили», ‒ каже пані Людмила.
«На новорічні свята ц.р. поїхала в гості до дітей у Київ, саме тоді, коли бомбили столицю 2 січня. Ми просиділи в коридорі з четвертої ранку до половини десятої, наполовину одягнені. Стрес отримала дуже сильний, а звернутися не мала до кого, бо син на роботі, невістка з двома дітками на руках. І я знову попросила допомоги у команди проєкту. Вони знайшли машину та кошти, щоб її заправити. Нас забрали з валізами додому. В Житомирі стало легше, тут такого нема. Вдома і стіни лікують».
На цьому допомога проєкту не закінчиться, бо у кінці січня пані Людмила планує похід у Пенсійний фонд України, бо їй виповниться 60. Останні два роки вона виживає на пенсію по інвалідності 3 102 гривні, а пенсія за віком у жінки буде більша. Людмила домовилась з кейс-менеджеркою в Житомирській області про її сприяння в оформленні документів. «Дуже важливо, що в такий складний час я маю підтримку. Це допомагає жити!», ‒ говорить жінка.
Проєкт триває. Працюємо далі заради Перемоги!
***************
Ця ініціатива стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку згідно з угодою про співпрацю з Partnerships Plus під номером 7200AA18CA00032, яка фінансується з 28 вересня 2018 року, та реалізується Інститутом досліджень і навчання JSI у відповідності до угоди під номером PP-EI-001 з Momentum Wheels for Humanity. Зміст є відповідальністю Національної Асамблеї людей з інвалідністю України і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду Сполучених Штатів.