Якщо раніше для одержання ДЗР у тривале користування потрібно було проходити крізь нещадні бюрократичні жорна, медико-соціальну експертну комісію та процедуру встановлення інвалідності, то зараз – це все в минулому. Сьогодні будь-який пацієнт, який проходить реабілітацію, може отримати всі необхідні асистивні технології безоплатно – прямо в медзакладі.
Сам процес визначення потреби людини в ДЗР – простий і швидкий. Він починається ще на першому етапі роботи з пацієнтом – під час первинного обстеження, яке проводить мультидисциплінарна реабілітаційна команда. Ця інформація обов’язково фіксується в індивідуальному реабілітаційному плані, поряд із метою реабілітаційних втручань, спрямованих на відновлення та, у разі неможливості відновлення, компенсацію втрачених фізичних функцій, покращення психологічного здоров’я та якості життя людини.
З 2014 року в Україні призначення ДЗР для військовослужбовців та інших категорій осіб, зазначених в статті 4 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», відбувається на підставі висновків військово-лікарських комісій, а з 2022 року – для цивільних осіб на підставі висновків лікарсько-контрольних комісій медичних закладів, незалежно від встановлення їм інвалідності.
Після визначення необхідності застосування ДЗР працює такий алгоритм їх отримання:
Для спрощення процесу надання інформації про необхідність забезпечення людини ДЗР та виділення фінансування для цього з боку структур соціального захисту до складу мультидисциплінарних реабілітаційних команд медичних закладів вперше в історії України буде введено соціального працівника. Відповідний пілотний проєкт вже запущено в 19 лікарнях, в яких працюють сучасні мультидисциплінарні реабілітаційні команди.
Зверніть увагу, що лікар фізичної та реабілітаційної медицини зобов’язаний надати вам інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації чи протезистів-ортезистів, з якими в медзакладу укладено відповідні договори. Всі послуги та обладнання надаються пацієнтам безоплатно.
ДЗР не відновлюють втрачені внаслідок хвороби чи травм навички людини. Вони змінюють середовище навколо людини або допомагають виконати бажану дію попри незворотні або довготривалі анатомічні чи інші зміни. Тобто застосування допоміжних засобів реабілітації передбачає компенсацію, а не відновлення. Простою мовою: якщо ми кажемо про ампутацію, то слід розуміти, що втрачену кінцівку – не повернути. Натомість можна повернути такому пацієнту можливість ходити, бігати, жити звичайним життям із використанням допоміжного засобу реабілітації.
Доступність та застосування допоміжних засобів реабілітації є частиною безбарʼєрного середовища, яке держава продовжує будувати в Україні.
Тривалість використання допоміжного засобу реабілітації залежить від двох факторів:
В разі виявлення неналежного технічного стану допоміжного засобу реабілітації він повинен бути замінений у найкоротший строк на аналогічний, якщо потреба у його використанні зберігається.
Довідка: медзаклад зобов’язаний надати протезисту-ортезисту облаштоване приміщення для реабілітаційних сесій з пацієнтом. Мова про: огляд кукси, зняття замірів, підбір допоміжних засобів реабілітації, навчання користування тощо. Всі відповідні послуги повністю покриваються з державного бюджету та надаються пацієнтам безоплатно.
******************
Ця ініціатива стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку згідно з угодою про співпрацю з Partnerships Plus під номером 7200AA18CA00032, яка фінансується з 28 вересня 2018 року, та реалізується Інститутом досліджень і навчання JSI у відповідності до угоди під номером PP-EI-001 з Momentum Wheels for Humanity. Зміст є відповідальністю Національної Асамблеї людей з інвалідністю України і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду Сполучених Штатів.
#НАІУ #Momentum #USAID