Шляхи підтримки та посилення місцевої гуманітарної діяльності в Україні: Аналітичний звіт. Ініційовано Комітетом з надзвичайних ситуацій для збору інформації з фокусом на Україні

26 Червня 2023 by Olga Zhurbenko

Друкувати цю новину

В результаті вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розпочалася найбільш швидко
зростаюча криза переміщення та біженства у світі з часів Другої світової війни. Понад 7.6 мільйонів
біженців з України було зареєстровано по всій Європі, ще 6.2 мільйонів є внутрішньо переміщеними
особами (ВПО) всередині країни. По всій країні продовжують існувати нагальні гуманітарні потреби, які, ймовірно, загостряться цієї зими. У відповідь, Комітет із надзвичайних ситуацій (DEC) у березні звернувся до Великої Британії з Закликом для гуманітарної допомоги Україні. Звернення зібрало 380 мільйонів фунтів стерлінгів від британської громадськості, крім того, додаткові кошти допомогла залучити UK Aid. Члени DEC віддані посиленню місцевої гуманітарної діяльності. Важливість підтримки та посилення місцевої гуманітарної діяльності – і, як наслідок, громадянського суспільства в цілому – була широко визнана в останні роки. У глобальному гуманітарному секторі було прийнято широкий спектр зобов’язань, спрямованих на розвиток, а не зміну національних і місцевих систем. Вони включені в Порядок денний для людства, Велику угоду, Хартію змін і нещодавно прийняту Обіцянку змін. Проте реальний прогрес в цьому напрямку був незначним.

Це аналітичне дослідження було проведене на замовлення DEC для того, щоб зібрати ідеї,
варіанти та підходи щодо найбільш важливих сфер підтримки місцевої гуманітарної діяльності
серед регіональних та національних акторів (Р/НА), які впроваджують гуманітарну діяльність в
Україні. Висновки та рекомендації нададуть інформацію членам DEC щодо подальших інвестицій
коштів та програмних підходів. Вони також є актуальними і для інших стейкхолдерів, які фінансують, здійснюють та/або підтримують гуманітарні заходи в Україні. Наприклад, рекомендації для DEC можуть бути корисними для донорів і спонсорів; рекомендації для членів DEC можуть бути
корисними для інших міжнародних організацій та агенцій ООН. Деякі висновки та рекомендації
виходять за межі повноважень і впливу DEC, але включені, оскільки вони можуть допомогти іншим
стейкхолдерам.

З серпня по листопад 2022 року в консультаціях взяли участь понад 120 осіб із 72 організацій та
мереж; з них 42% регіональних/національних українських організацій та 58% міжнародних НУО,
агенцій ООН та мереж. Повний перелік організацій-учасниць наведено в Додатку 1.

Крім того, дані були отримані від майже 60 респондентів опитування, більше половини з яких складали Р/НА. Додатково було проведено огляд понад 150 джерел, включно зі звітами, статтями, новинами, подкастами та вебінарами. Попередні висновки та нові рекомендації були представлені для зворотного зв’язку та верифікації більш ніж 70 учасникам та надіслані для коментарів багатьом
іншим.

Чотири сфери, визначені Р/НА як найбільш важливі для підтримки та зміцнення місцевої
гуманітарної діяльності, були досить одностайно погоджені. Проте учасники аналітичної студії
представляли все різноманіття українського громадянського суспільства – формальне та
неформальне, усталені організації та нові, малі та великі НУО, волонтерські та громадські групи,
фонди громад та фундації – тому не являють собою однорідну групу. Нижче наведено чотири сфери
найбільшого пріоритету:

Пріоритет 1: Фінансування та фінансовий менеджмент

На сьогоднішній день менше 1% гуманітарних внесків було перераховано безпосередньо
національним неурядовим організаціям в Україні. Висновки відображають інші дослідження в інших гуманітарних контекстах. Багато Р/НА намагаються отримати швидкий доступ до коштів або взагалі отримати доступ до фінансування для підтримки своїх ключових гуманітарних активностей.

Для багатьох це здебільшого пов’язано з тривалими, складними й часто дубльованими міжнародними процесами перевірки (due diligence). Потрібен узгоджений процес перевірки, що адаптований до української правової бази та враховує потребу у швидкому реагуванні. Так само потрібні і нові фонди, які були б доступні для Р/НА зі зниженими та/або пропорційними вимогами до процедур перевірки.

Також потрібне якісне фінансування – передбачуване, багаторічне та гнучке. Крім того, справедливе відшкодування непрямих витрат або «накладні» кошти є життєво необхідними. Р/НА також хочуть отримати кошти для консорціумів, щоб уможливити навчання та обмін одне з одним.

Пріоритет 2: Розвиток спроможності та організаційний розвиток

Потрібна справжня взаємодоповнюваність у гуманітарному реагуванні в Україні, де потенціал
усіх груп і установ визнається, використовується та об’єднується для ефективної гуманітарної діяльності. Є мало доказів, що це наразі відбувається. Р/НА хочуть отримати підтримку зміцнення
спроможності у формі наставництва, супроводу та відряджень, яка адаптована до їхніх потреб та
запитів, а не коротких одноразових онлайн-тренінгів. Необхідний механізм координації уже наявних ініціатив зі зміцнення потенціалу. DEC вже фінансує Навчальний центр реагування (Learning Response Hub), який надаватиме безкоштовні онлайн-курси з гуманітарних основ українською мовою. Крім того, підтримка організаційного розвитку є важливою для Р/НА.

Пріоритет 3: Рівноправне партнерство

Вимоги щодо швидкого реагування та використання коштів порівняно зі згаданими вище тривалими та складними процесами належної перевірки (due diligence) було визначено як перешкоди для встановлення справедливих партнерських відносин. Було визнано, що для формування довіри потрібен час. Як один із способів побудови мостів між міжнародними агенціями та Р/НА було запропоновано мати платформу, яка надає базу даних (перевірених) агенцій, що працюють в Україні. Також було запропоновано провести незалежну оцінку якості партнерства в Україні. Крім того, було підкреслено напруженість у партнерстві міжнародних організацій та Р/НА, пов’язану з суперечністю між гуманітарним принципом нейтралітету та відсутністю розмежування між цивільною та військовою допомогою.

Пріоритет 4: Координація та співпраця

Загалом Р/НА хочуть брати участь у міжнародному гуманітарному реагуванні, але їм важко активно
долучатись до засідань кластерів і робочих груп через мовні/термінологічні бар’єри та брак часу.
Деякі вважають, що порядок денний зустрічей пристосований до потреб міжнародних акторів.
Подальші зусилля з налагодження координації та співпраці потрібні та вже плануються. Ідея
координаційного форуму, який забезпечить простір для зустрічей, навчання, обміну та координації
Р/НА, була дуже популярною. Також було підкреслено важливість письмового та усного перекладу.
Крім того, потрібна координація між членами DEC.

Найбільш популярними активностями для підтримки локального гуманітарного реагування
визначені:
1. Створення нового фонду, доступного для Р/НА, який би зняв та спростив ряд вимог
належної перевірки.
2. Започаткування платформи (можливо, в рамках ширшого «хабу» для розбудови бази даних
та гармонізованого процесу перевірки Р/НА, які ведуть гуманітарну діяльність.
3. Підтримка спеціального координаційного механізму для Р/НА, та одночасне покращення їх
участі у формальній системі кластерної координації.

Інші відповідні висновки під час аналізу, які не вписувалися в одну з чотирьох пріоритетних сфер,
включали наскрізні питання та сфери, згадані меншою часткою учасників або лише певними
групами/агенціями:
• Гуманітарні принципи • Людські ресурси (HR)
• Мова і спілкування • Операційне середовище
• Моніторинг та оцінювання (MіО) • Хороші практики DEC
• Підзвітність • Місцева філантропія
• Корупція та прозорість • Інклюзія
• Програми грошової допомоги

Рекомендації включені у текст звіту. Деякі з них можуть бути задіяні швидко. Для втілення інших
знадобиться більше часу. Деякі рекомендації можуть вимагати впливу та змін у всьому секторі.
Матриця рекомендацій міститься в Додатку 2.

Цей звіт також доступний англійською мовою.

Завантажити звіт (українська версія, пдф)	Завантажити звіт (англійська версія, пдф)