Інклюзивний клас організовують після того, як батьки звертаються до школи з відповідною заявою та висновком від інформаційно-ресурсного центру. До центру дитину скеровує педіатр, якщо передбачається, що дитина має особливі освітні потреби. І співробітники ІРЦ після комплексного огляду та спілкування з дитиною надають висновок.

При цьому на сайті НУШ підкреслюють, що не всі діти з інвалідністю мають особливі освітні потреби. І навпаки – діти можуть не мати інвалідності, але мати ООП.

Інформаційні ресурсні центри у Києві вперше відкрились у 2108 році. Їхня основна функція – провести комплексне обстеження дитини та виявити, що, можливо, розвиток йде не за віковими нормами. Там дитину обстежують чотири спеціаліста – практикуючий психолог, вчитель-логопед, вчитель-реабілітолог, який дивиться фізичний розвиток дитини, та вчитель-дефектолог (хоча, на мою думку, більш коректний термін – корекційний педагог). Така комісія повністю безкоштовна та спонсорується державою. До неї направляють за місцем реєстрації діти від 2 до 18 років. Втім, основна причина звернення – це влаштування в садочок чи школу, – розповіла одна з колишніх співробітниць центру.

Перелік та адреси інформаційно-ресурсних центрів можна знайти на сайті КМДА.

Також з наступного року у зв’язку зі згаданою постанову Кабмін дещо зміниться підхід. ІЦР будуть визначати необхідний для дитини рівень підтримки. Загалом їх п’ять.

Перший рівень стосується учнів, які мають поодинокі прояви і не потребують значних змін програми. Другий – труднощі легкого ступеня прояву, коли вводиться додаткова підтримка та асистент вчителя. Третій – труднощі помірного ступеня, де окрім асистента вчителя також може надаватись асистент самій дитині. Четвертий і п’ятий, відповідно – труднощі тяжкого та найтяжчого ступеня прояву, коли передбачені адаптації змісту навчання, дизайну приміщень тощо.

За новими правилами, дітей з ООП в одному класі має бути:

• не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
• не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;
• не більше трьох учнів, які потребують другого рівня підтримки;
• учні, які потребують першого рівня підтримки, розподіляються між класами без урахування кількості таких осіб.

В той же час загальна кількість дітей в інклюзивному класі може бути такою ж, як і в звичайному – не більше 30.

При інклюзії дозволяється відкривати класи менші. Але немає обмеження, наприклад, до 20 чи 15 осіб. У нашому випадку звичайний клас з програмою Інтелект. Ми не обмежувалися, у нас 28 діток, – розповідає директорка гімназії “Потенціал” Алла Малишевська.

Перед впровадженням НУШу справді були присутні норми, коли кількість дітей в інклюзивному класі обмежувалась 20-тьма. Однак у деяких випадках це ставало причиною дискримінації та відмови в прийнятті дитини з ООП.

Натомість зараз головний акцент робиться на матеріальному оснащенні та допомозі асистентів. Так, окремо у новій постанові Кабміну нагадують, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють для учнів умови для здобуття освіти на рівні з іншими шляхом:

• належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного, методичного забезпечення закладів освіти;
• підвезення учнів до закладів освіти і у зворотному напрямку;
• забезпечення доступності території закладів освіти;
• забезпечення необхідними допоміжними засобами для навчання, що дають змогу опанувати освітню програму;
• облаштування та обладнання ресурсної кімнати та медіатеки;
• залучення фахівців для надання корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг відповідно до потреб учнів;
• забезпечення доступу учнів до Інтернету, а також за потреби до термінального та спеціального допоміжного обладнання.

Алла Малишевська розповідає, як це реалізується на практиці:

Є субвенція від держави. На даним момент такі класи відкривається наказом по установі і йде субвенція на ставку асистента вчителя, на доплату вчителю. І субвенція на матеріально-технічне забезпечення в залежності від того, які потреби і з чим пов’язана інклюзія.

За її совами, наразі у їхній школі один інклюзивний клас, який було введено якраз у перший рік НУШу. У ньому з дитиною займається додатково асистент вчителя. А у випадках, коли у дитини є проблеми з пересуванням чи самообслуговуванням, додатково залучити асистента дитини.

Але такої потреби в цьому випадку немає. Тому є вчитель, є асистент вчителя. Розроблена індивідуальна програма навчання дитини, відкоригована основна програма. Виділені додаткові години на робот з психологом. Ми вирішили питання таким чином, що асистентом вчителя є психолог. У неї 0,5 ставки психолога. Ми знайшли свої варіанти зі штатним розписом. Так комфортніше для усвідомлення стану дитини, ї потреб і нюансів, які відбуваються. Тобто, людина кваліфікована, – розповідає директорка.

За її словами, у їхньому інклюзивному класі дитина працює разом з усіма.

Але коли починається перевтома, коли асистент бачить, що треба допомогти, то йдуть окремо працювати. Це може бути не так навчання, як малюють-граються, йде психологічне розвантаження. Ми отримали спеціальні засоби для релаксації, і тому знімається проблема з перевтомою, – каже Алла Малишевська.

На сайті НУШ нагадують, що батьки також мають право долучатися до формуванні індивідуальної програми навчання дитини, а також узгоджувати закупівлю корекційних засобів за рахунок субвенції.